Справа № 2-413-2010
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2010 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий – суддя Лаптєв М.В.
при секретарі - Хміль О.М.
Моїсеєвої О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов’янська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою та відшкодування моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної, моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди 26 жовтня 2009 року відповідач пошкодив належний йому транспортний засіб марки ВАЗ-2104, держаний реєстраційний номер НОМЕР_1, чим спричинив матеріальну шкоду у розмірі 1352 грн. 40 коп.
Крім зазначеної матеріальної шкоди відповідач своїми діями завдав йому моральну шкоду, яку він зазнав у зв'язку із пошкодженням автомобілю, а саме: після ДТП використання власного автомобіля стало не можливе, так як він знаходиться у непригодному для експлуатації стані. Також він постійно знаходиться у стані очікування того, коли відповідач розрахується з ним за спричинену шкоду та він буде мати можливість відремонтувати свій автомобіль. Крім цього, порушився звичайний устрій його життя, так як він був вимушений відвідувати експерта-товароведа, різні станції техничного обслуговування, юридичну консультацію, внаслідок чого він не міг реалізовувати свої повсякденні звички. У зв’язку з чим значно погіршився його емоційний та психологічний стан, погіршились відносини у родині. Все це спричинило йому моральні страждання. Спричинену моральну шкоду ОСОБА_2 оцінює в 1700 грн. 00 коп. Крім того, позивач просить стягнути на свою користь наступні понесені витрати: пов’язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 160 грн. 00 коп., за надання правової допомоги у розмірі 150 грн. 00 коп.; витрати пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 68 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, просив справу розглянути у його відсутність, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, з заявою про відкладання слухання справи не звертався.
Згідно ст. 169 ч. 4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, а на підставі ст.ст. 224, 225, 226 ЦПК України, суд вправі постановити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані докази та матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою та відшкодування моральної шкоди підлягають повному задоволенню.
Так, як було достовірно встановлено в судовому засіданні, 26 жовтня 2009 року, близько о 15 годині 00 хвилин у м. Слов’янськ по вул.Дибенко , дійсно мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивача ,,ВАЗ-2104”, д.н. НОМЕР_1, під керуванням позивача – ОСОБА_2, та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який виїзджаючи з території підприємства ПП ,,Акрос” по вул.Дибенко м. Слов’янськ перед перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв наїзд на транспортний засіб позивача, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу марки ,,ВАЗ-2104”, д.н. НОМЕР_1 були спричинені технічні пошкодження.
Відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, транспортний засіб марки ,,ВАЗ-2104”, д.н. НОМЕР_1, 2001 року випуску, належить ОСОБА_2 ( а.с. 8).
Відповідно до повідомлення начальника відділу РЕР м. Слов’янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області підполковника міліції ОСОБА_5 за вих № 608 від 31.03.2010 року, транспортний засіб ,,Рено-Магнум”, 1998 р. випуску, сірого кольору, шасі НОМЕР_5, д.н. НОМЕР_2, 12.07.2007 р. було зареєстровано за громадянином ОСОБА_6. 12.12.2008 р. на вищевказаний автомобіль було видано тимчасовий талон ДАО 130491 на право керувати та розпоряджатися автомобілем по дорученню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Строк дії талону до 17.12.2010 року.
Згідно Акту автотоварознавчого дослідження № 491 від 27 жовтня 2009 року, наданого експертом - товароведом ОСОБА_7, вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику транспортному засобу ,,ВАЗ-2104”, д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 складає 1352 грн. 40 коп. ( а.с. 10-13).
У судовому засіданні також встановлено, що у відношенні ОСОБА_2 протокол про адміністративне порушення ПДР України 26 жовтня 2009 року не складався, він не притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Напроти, відносно ОСОБА_3 за фактом ДТП, що мала місце 26 жовтня 2009 року було складено протокол серії АН № 188004 від 26 жовтня 2009 року про адміністративне правопорушення. Постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26.11.2009 року ОСОБА_3 був визнан винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340,00 грн. / Триста сорок грн. 00 коп./. До теперішнього часу дана постанова по адміністративній справі ніким не оскаржувалась, у передбаченому законом порядку не скасована.
У відповідності до ч. 2 ст. 61 ЦПК України ,,Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини”.
Оскільки в судовому засіданні встановлено і не спростовується матеріалами справи, або будь-якими іншими доказами, що дійсно на підставі Постанови судді Слов’янського міськрайонного суду від 26 листопада 2009 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, встановлено порушення ним 26 жовтня 2009 року п. 10.1 ПДР України, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340,00 грн., а вказана Постанова до теперішнього часу не скасована, то на підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що в скоєнні ДТП, яка мала місце 26 жовтня 2009 року є винним ОСОБА_3
Вищевказаний висновок експерта від 27 жовтня 2009 року щодо вартості матеріальної шкоди, заподіяної транспортному засобу ,,ВАЗ-2104”, д.н. НОМЕР_1, не викликає сумнівів у суду, оскільки із Акту огляду транспортного засобу вбачається, що виявлені там пошкодження відповідають пошкодженням, що були виявлені при огляді транспортного засобу ,,ВАЗ-2104”, д.н. НОМЕР_1 на місці ДТП робітниками ДАІ 26 жовтня 2009 року. Окрім того, дане дослідження проводилось при наявності транспортного засобу ,,ВАЗ-2104”, д.н. НОМЕР_1. При проведенні даного дослідження експертом були враховані усі пошкодження, наявні в автомобіля до даної дорожньо-транспортної пригоди і їх вартість не була врахована у загальну суму шкоди.
Обов’язок по відшкодуванню шкоди покладається лише на того власника джерела підвищеної небезпеки, в ході діяльності якого відбулося майнове зменшення майнової сфери потерпілого, в даному випадку, відповідача.
Згідно ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом.... використання, зберігання, утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 1 352 грн. 40 коп. від дій відповідача, між цим є причинний зв’язок, та відсутні непереборна сила, умисел потерпілого на спричинення собі шкоди, при наявності останніх двох пунктів, як на те вказує п. 2 постанови Пленуму ВС України від 27 березня 1992 року №6 “Про порядок розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, можливо було б звільнення відповідача від відшкодування шкоди.
Так як шкода є не тільки обов’язковою умовою відповідальності володаря джерела підвищеної небезпеки, та виступає і мірою такої відповідальності, то відповідальність ОСОБА_3 і завдана шкода позивачеві виступають в цьому випадку, як відповідні за розміром та еквівалентні величини.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала...
Згідно викладеного, суд погоджується з доводами позивача про перенесення ним від вказаних дій відповідача стресу, оскільки позивач в результаті ДТП 26 жовтня 2009 року втратив сон, став дративливим, що впливає на його відношення з сім’єю та оточуючими його людьми; використання власного автомобілю стало для нього не можливе, так як транспортний засіб знаходиться у непригодному для експлуатації стані ; також він повинний був звертатися за юридичною допомогою, на різні станції техничного обслуговування, витрачати свій особистий час на присутність при проведенні автотоварознавчого дослідження, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 1700 грн. 00 коп., оскільки шкода заподіяна внаслідок протиправної поведінки відповідача.
Згідно ст. 88 ч. 1 ЦПК України ,,Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати”.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача гроші у сумі 160 грн. 00 коп за проведене автотоварознавче дослідження; 150 грн. 00 коп., витрачені на оплату правової допомоги та витрати по сплаті судового збору у розмірі 68 грн. 00 коп, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, постановою пленуму ВС України від 27.03.1992р., №6 ,,Про порядок розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, ст. ст. 3, 10, 11, 58, 60, 88, 213 – 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою та відшкодування моральної шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого: АДРЕСА_2 суму завданої матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспорної пригоди у розмірі 1352 грн. 40 коп., витрати, пов’язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 160 грн. 00 коп., витрати за надання правової допомоги у розмірі 150 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди суму у розмірі 1700 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 68 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп., а всього гроші у сумі 3550 грн. 40 коп. / Три тисячі п’ятсот п’ятдесят грн. 40 коп./.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення постановлено та підписано у нарядчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Суддя Слов’янського міськрайонного суду М.В. Лаптєв