Справа № 2-187/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошніченко Л.Є.
При секретарі Колоколовій Т.С.,
За участю позивача ОСОБА_1
За участю представника позивача адвоката ОСОБА_2
За участю представника відповідача Палій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк „ПриватБанк” про розірвання кредитного договору, суд, -
В С Т А Н О В И В :
30.03.2009 року до Слов”янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ПАТ КБ „ПриватБанк” про розірвання кредитного договору № 67775 cred від 29.05.2007 року, обґрунтував свої вимоги тим, що 29.05.2007 року між ним та ЗАТ КБ „ПриватБанк” було укладено кредитний договір, за яким банк надав йому кредит у сумі 10000 грн. Строк погашення кредиту було встановлено 27.02.2008 року. Однак банк звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом та суми пені за прострочення зобов’язання. 05 березня 2008 року судом було видано наказ про стягнення цих сум. Однак сам кредитний договір до теперішнього часу не розірвано та відповідач не бажає цього робити в добровільному порядку.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, навів доводи, аналогічні доводам позовної заяви.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі ордеру від 16.04.2009 року (а.с. 24) підтримав позовні вимоги, навів доводи, аналогічні доводам позовної заяви.
Представник відповідача ПАТ КБ „ПриватБанк” – Палій Ю.В., що діє на підставі доручення від 10.10.2009 року (а.с. 107-108) позов не визнала, зазначила, що на сьогоднішній день рішення суду не виконано і з позивача не стягнуто всю заборгованість, тому вважає, що немає підстав для розірвання договору.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 29.05.2007 року між сторонами було укладено договір № 67775 cred від 29.05.2007 року, відповідно якого ЗАТ КБ „ПриватБанк” надав позивачу кредит в сумі 10000 грн. зі строком повернення 27.02.2008 року. Позивачем не виконувалися умови договору стосовно строків його погашення, що було підставою того, що банк звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу.
05.03.2008 року Слов’янським міськрайонним судом було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк” заборгованості у сумі 10432,91 грн., а саме: заборгованість за кредитом 8995 грн. 52 коп. та 1437 грн. 39 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом.
Вирішуючи питання стосовно обґрунтованості вимог позивача, суд виходить з наступного.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Згідно вимог ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
В суді встановлено, що ЗАТ КБ „ПриватБанк” в судовому порядку стягнув з позивача суму заборгованості за кредитом з нарахуванням штрафних санкцій, передбачених умовами договору.
Відповідно до п. 6.1 договору кредиту, договір діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобов”язань за договором.
Враховуючи, що банк скористався умовами договору та стягнув суму кредиту, суд вважає, що це є підставою вважати виконання боржником свого зобов’язання за договором.
Порядок виконання рішення суду регулюється Законом України „Про виконавче провадження”, який регулює інші правовідносини, що не стосуються договору кредиту, тому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що зобов’язання ОСОБА_1 не виконано. Продовження дії договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. В момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не змогла усунути після їх виникнення.
Судом позивачу та його представнику роз’яснено ст. 10 ЦПК України та з’ясовано, чи не оспорюють вони судовий наказ від 05.03.2009 року. Позивач та його представник згодні з судовим наказом і з тим, що були за судовим наказом нараховані і стягнуті відсотки за користування кредитом як у розмірі 33% так і у розмірі 60 %.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Оскільки суд ухвалює рішення на користь позивача, то відповідно слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 610, 626 ч. 4, 652 ч. 2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 246, 249 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк „ПриватБанк” про розірвання кредитного договору – задовольнити.
Розірвати кредитний договір № 67775 cred від 29.05.2007 року, укладений між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1.
Стягнути з ЗАТ КБ „ПриватБанк”, що розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 3052999, ЄГРПОУ 14360570 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 26 (двадцять шість) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Слов’янського міськрайонного суду Мірошніченко Л.Е.