Справа № 196/1320/20

№ провадження 2-а/196/14/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Руснака А.І.

секретаря судового засідання: Кузнецової Г.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення поліції №11 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №049638 від 13.11.202 р., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділення поліції №11 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №049638 від 13.11.2020 р.

Позовні вимоги мотивував тим, що 13 листопада 2020 року інспектором Царичанського відділення поліції Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Салай Олександром Володимировичем було винесено постанову серії ДПО18 №049638 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що 13.11.2020 року керуючи транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGS 21.440 (номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки TAD CLASSIC 30-3 (номерний знак НОМЕР_2 ) нібито перевозив сільськогосподарську техніку, комбайн без автомобіля супроводу, за що було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Вказав, що 13.11.2020 року він дійсно здійснював перевезення вантажу відповідно до узгодженого дозволу № 2020-13128901-1074 НГ від 26.10.2020 р. на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, що діє з 26.10.2020р. по 22.11.2020 р.

Під час зупинки транспортного засобу та винесення постанови ним були надані працівнику поліції для перевірки всі необхідні документи, зазначені в п.2.1 ПДР України, зокрема і дозвіл №2020-13128901-1074 НГ від 26.10.2020р.

Відповідно до вказаного дозволу мав право на перевезення вантажу параметри якого не більше: ширина - до 3,75м., довжина - до 22 м., висота - до 4,49м., загальною вагою - до 40,00 т., навантаження на найбільш навантажену вісь - до 11 т. і вантаж може виступати за задній габарит ТЗ не більше 3м., та два транспортних засобів виділених для супроводження автомобілем прикриття марки FIAT NUOVO DOBLO, державний номер НОМЕР_3 та Ford transit державний номер НОМЕР_4 .

Зазначеним дозволом не заборонено рух транспортного засобу без супроводження автомобілем прикриття, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення не перевищує 3,5м.

Відповідно до п.27 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, що затверджені постановою КМУ №30 від 18.01.2001р. - супровід автомобілем прикриття обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри.

Обов`язок щодо доказування правомірності винесення рішення та накладення стягнення покладається саме на відповідача, тому саме відповідач мав долучити до матеріалів справи належні, достатні та допустимі докази, які б підтвердили, що під час винесення оскаржуваної постанови - транспортний засіб з вантажем дійсно мав ширину більшу 3,5 м. та/або довжину 24 м. та потребував супровід автомобілем прикриття.

Враховуючи вищевказане, у разі перевищення ширини вантажу - 3.5 м., а довжини - 24 м., супровід автомобілем прикриття є обов`язковим. Оскільки матеріали справи не містять доказів перевищення нормативно встановлених параметрів, при яких супровід автомобілем прикриття обов`язковий, інкриміноване йому правопорушення не підтверджене жодними доказами, а тому є не доведеним.

Згідно п.18 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, що затверджені постановою КМУ від 18.01.2001р. №30, дозвіл, що видається перевізнику уповноваженим підрозділом Національної поліції, одночасно є дозволом на встановлення та використання проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах та на автомобілі прикриття із зазначенням його марки та державного реєстраційного номера на термін дії дозволу.

Відповідно до п.7 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами - у разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.

Наданий дозвіл №2020-13128901-1074 НГ від 26.10.2020, наданий не на разову поїздку, а на кілька, але не більше ніж на три місяці, тому посилання відповідача на те, що у разі перевезення вантажу меншого за шириною 3,5 м. та меншого за довжиною 24 м. повинен мати інший дозвіл, в якому не буде передбачено супроводження автомобілем прикриття - є нормативно необґрунтованим та незаконним.

Крім того, працівник поліції в Постанові не вказав фактичні габарити транспортного засобу з вантажем, що могло б надати підстави вважати наявність порушення нормативно встановлених параметрів, при яких супровід автомобілем прикриття обов`язковий.

Тому матеріали справи не містять належних достатніх та допустимих доказів вчинення ним правопорушення.

Посилання на жоден з вищевказаних доказів у винесеній оскаржуваній постанові, в порушення ст.251 КУпАП, немає. Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.238 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Вказана постанова не підтверджена жодними доказами вчинення ним адміністративного порушення, що підтверджується п.8 оскаржуваної постанови, в якій працівник поліції не долучив жодних доказів.

Факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.1321 КУпАП є недоведеним. Працівник поліції розглянув справу та притягнув його до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення, упереджено, та керувався лише домислами, припущеннями та порушуючи принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наклав штраф у розмірі 510 грн. Вважає дії працівника поліції незаконними, оскільки порушено п.1 ст.247 КУпАП, а саме відсутність події і складу адміністративного правопорушення в його діях.

Вважає оскаржувану постанову незаконною, та такою що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №049638 від 13.11.2020р. винесену інспектором Царичанського відділення поліції Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Салай Олександром Володимировичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1321 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1321 КУпАП від 13.11.2020 р. закрити.

Відшкодувати судові витрати, а саме судовий збір в сумі 420,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 1150,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу в його відсутності, позовну заяву підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи у суді.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 4 ст.229 КАС України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №049638 від 13.11.2020 року, винесеної інспектором Царичанського відділення поліції Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Салай Олександром Володимировичем, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1321 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за те, що він 13.11.2020 року о 17 год. 50 хв. в смт.Царичанка по вул.Центральна,61, керуючи транспортним засобом MAN TGS 21.440 (номерний знак НОМЕР_1 ) порушив правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, а саме перевозив сільськогосподарський комбайн «JOHN DEERE» без автомобіля супроводу марки FIAT NUOVO DOBLO, державний номер НОМЕР_3 та автомобіля FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_4 , чим порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху (а.с.5).

За ч. 1 ст. 1321 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Згідно п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001р., транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

За п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ № 30 від 18.01.2001 року, встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб (п. 25 Правил).

Відповідно до п. 26 Правил необхідність супроводу великогабаритного та великовагового транспортного засобу спеціального призначення патрульним автомобілем Національної поліції чи автомобілем прикриття визначається уповноваженим підрозділом Національної поліції під час видачі дозволу з урахуванням необхідності забезпечення безпечних умов дорожнього руху. При цьому, пункт 27 цих Правил встановлює, що супровід автомобілем прикриття обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статте 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як свідчать матеріали справи, при винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення поліцейським не були з`ясовані вказані обставини.

Доказів, які б підтверджували факт перевезення позивачем вантажу, що перевищує нормативно встановлені п. 22.5 ПДР України габарити, відповідачем до суду надано не було, а отже вказувати на обов`язковість супроводження автомобілем супроводу в даному випадку у відповідача були відсутні підстави.

Доказів вини водія ОСОБА_1 в постанові не зазначено, пояснення від свідків не були відібрані.

При цьому судом враховується, що ухвалою суду від 07.05.2021 року про відкриття провадження у справі відповідачу було запропоновано подати суду відзив на позов та докази, у разі заперечення позовних вимог, за наявності (відеозапис, де зафіксована подія порушення ПДР). При цьому суд зазначає про обов`язок відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.

Так, відповідачем не подано суду відзив на позов та докази у підтвердження вини позивача у вчиненні вказаного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення.

Так само відповідач мав можливість зібрати інші докази вчинення правопорушення (відібрати пояснення у правопорушника, свідків, скласти рапорти або інші документи).

Усне твердження працівника поліції про виявлення правопорушення, озвучене правопорушнику, не може бути належним доказом.

Спостереження працівником поліції правопорушення може мати місце, однак воно має бути зафіксоване на матеріальному носії.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому, за вказаних обставин в діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1321 КУпАП, оскільки достатніх доказів його вини у вчиненні даного правопорушення посадова особа в постанові про адміністративне правопорушення не зазначила, та не довела вину позивача, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Відповідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13.11.2020 року серії ДПО18 №049638 підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення судових витрат, а саме судового збору в сумі 420,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 1150,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 134 КАС України.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Участь адвоката Сидоренко А.С., яка представляє інтереси позивача у справі і факт надання правничої допомоги підтверджено договором №7 про надання правничої допомоги від 16.11.2020р., рахунком-фактурою №7 від 16.11.2020р. на суму 1150,00 гривень, актом №1 виконаних робіт (наданих послуг) за Договором №7 про надання правничої допомоги від 16.11.2020р., роздруківкою вартості юридичних послуг адвоката Сидоренко А.С., детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом під час виконання умов Договору №7 про надання правничої допомоги від 16.11.2020р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4966 від 23.10.2020р. (а.с.8-14).

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення із Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат, а саме судового збору в розмірі 420,40 гривень, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1150,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 5-11, 77, 211, 217, 241-246, 250, 255, 257-263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Калініським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 29 вересня 2011 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця: АДРЕСА_2 до відділення поліції №11 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №049638 від 13.11.2020 р. - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13 листопада 2020 року серії ДПО18 № 049638, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, за частиною 1 статті 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути із Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Калініським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 29 вересня 2011 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця: АДРЕСА_2 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 420,40 (чотириста двадцять гривень сорок копійок) гривень.

Стягнути із Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Калініським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 29 вересня 2011 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця: АДРЕСА_2 за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правничу допомогу в розмірі 1150,00 (одна тисяча сто п`ятдесят) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 07.06.2020 року.

Суддя: А.І. Руснак