Справа № 165/232/18  Провадження №11-кп/802/525/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1  Категорія:продовження строку запобіжного заходу. Доповідач:                 ОСОБА_2 

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді  ОСОБА_2 , 

суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 

з участю секретаря  ОСОБА_5 ,

прокурора  ОСОБА_6 ,

захисника  ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження №12016030050001693 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 25 травня 2021 року щодо ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Нововолинського міського суду Волинської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016030050001693 від 10.12.2016, про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.199, ч.2 ст.15 ч.3 ст.199 КК України.

В ході розгляду вказаного кримінального провадження прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 строком на 60 (шістдесят) днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 29 травня 2021 року, однак ризики передбачені ст.177 КПК України, не зменшились.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 25 травня 2021 року задоволено клопотання прокурора, запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у виді тримання під вартою продовжено на 60 (шістдесят) днів  до 23 липня 2021 року включно. Також визначено розмір застави щодо обвинуваченого 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 гривень, з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Своє рішення суд мотивував тим що, прокурором доведено наявність, на даний час, ризиків, які не відпали, визначених ст.177 КПК України, також з огляду на тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких, санкція статті яких передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, що дає обґрунтовані підстави вважати, що він не буде дотримуватися покладених на нього процесуальних обов`язків у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі, оскільки останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 , вважає ухвалу суду незаконною. Посилається на те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 знаходиться на розгляді Нововолинського міського суду з січня 2018 року і до даного часу не закінчено навіть підготовче засідання. Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги того факту, що інший обвинувачений по вказаному кримінальному провадженні організатор злочинної групи ОСОБА_9 , перебуває під особистим зобов`язанням. Просить ухвалу суду скасувати та обратищодо ОСОБА_8 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. 

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали суду та основні доводи апеляційної скарги, захисника ОСОБА_7 , який підтримував подану апеляційну скаргу та просив змінити ОСОБА_8 запобіжний захід на більш м`який, прокурора, який заперечував доводи апеляційної скарги і просив залишити ухвалу суду без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вимог ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід  тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Дані вимоги закону при розгляді клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 місцевим судом були дотримані в повній мірі.

Так, під час розгляду в суді першої інстанції клопотання про продовження запобіжного заходу прокурор довів обставини, які свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що обвинувачений ОСОБА_8 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що застосований до нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що вірно встановив суд.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для продовження строку тримання під вартою стали наявність обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, а метою переховування від суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_8 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для продовження, щодо нього виняткового запобіжного заходу та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого більш м`який запобіжний захід забезпечити не зможе.

Так, наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.

З урахуванням наведеного, в також даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких, санкція статті яких передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, є громадянином іншої держави, а отже цілком може переховуватись від суду, на території України не має міцних соціальних зв`язків, апеляційний суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України та для виконання обвинуваченим ОСОБА_8 процесуальних обов`язків.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі та були наведені в ході розгляду провадження, не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, і не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора та обрання щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, як про це просить в апеляційній скарзі захисник.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8  залишити без задоволення, а ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 25 травня 2021 року щодо ОСОБА_8  без змін.

Головуючий: 

Судді: