Справа №2-а-207/2010

ПОСТАНОВА

іменем України

      21 травня 2010  року Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Горгулько Н.А.,

при секретарі Гаманчук А.П.,  

заслухавши у відкритому  судовому засіданні справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції   УМВСУ в Житомирській області, відділу ДАІ з обслуговування м.Житомира про визнання незаконним накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Постановою від 27 березня 2010 р. інспектора ДПС ДАІ Корчевного І.О. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 430 грн. за те, що він на порушення п. п. 8.7.3 «е»  ПДР 27 березня 2010 року, керуючи автомобілем Рено номерний знак НОМЕР_1 у м.Житомирі на перехресті вул. Київське шоссе - Баранова, здійснив проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора.

Вважаючи постанову незаконною, ОСОБА_1 02.04.2010 р., звернувся із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що він, керуючи автомобілем, діяв згідно з правилами дорожнього руху та їх не порушував.

У судовому засіданні позивач позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, заперечень щодо позову не надав.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що на час проїзду перехрестя та складання протоколу знаходилась в автомобілі позивача. Вказує, що під’їжджаючи до перехрестя, вони вимушені були зупинитися, оскільки на світлофорі горіло червоне світло і попереду знаходився інший автомобіль, який чекав зеленого світла світлофора. Коли ввімкнулось зелене світло, вони продовжили рух. Інспектор ДПС ДАІ зупинив їх, коли вони від’їхали вже на досить значну відстань від перехрестя.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши наявні матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в зв’язку з наступним.  

У відповідності з ч.1 і ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оспорюваною постановою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення за те, що він, керуючи автомобілем, на порушення правил дорожнього руху проїхав перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора. Але правомірність цього рішення відповідачем не доведена.

Позивач, заперечуючи проти обвинувачення, послідовно стверджує, що він, під’їжджаючи до перехрестя був вимушений зупинити автомобіль, оскільки на світлофорі горіло червоне світло, а попереду стояв інший автомобіль, який чекав зеленого світла світлофора. Коли загорілось зелене світло, продовжив рух. В поясненнях, даних позивачем в протоколі, наведені заперечення щодо вчинення позивачем правопорушення з вказівкою неможливості бачення працівником ДАІ перетинання позивачем перехрестя.

Відповідачем та його представником ці твердження не спростовані і доказів на підтвердження протилежного не наведено.    

    Керуючись ст.ст. 9,11,71,102,160-162 КАС України, ст.293 КУпАП, суд

постановив:      

Позов задоволити.

Постанову від 27 березня 2010 року серії АМ №143998 інспектора ДПС ВДАІ м.Житомира Корчевного Ігора Олексійовича стосовно ОСОБА_1 про накладення за ч.2 ст.122 КУпАП 430 грн.штрафу скасувати і справу закрити.

             Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через Полонський районний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

              Суддя                                                         Н.А.Горгулько