Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #94529061

Постанова

Іменем України

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 757/32834/19-ц

провадження № 61-14664 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: Полтавський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державна казначейська служба України;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року у складі судді Григоренко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Желепи О. В., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - Полтавський РВП ГУНП в Полтавській області), Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що протягом 2013-2015 років громадянин ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами в сумі 10 500 дол. США та 2 500 грн, чим завдав йому матеріальної шкоди на вказану суму. За вказаним фактом 08 серпня 2015 року слідчим відділом Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області було порушено кримінальне провадження № 12015170300001109 за частинами першою, четвертою статті 190 КК України.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2018 року визнано протиправною бездіяльність слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області щодо тривалого досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12015170300001109 та зобов`язано слідчого щодо проведення процесуальних дій, необхідних для закінчення досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12015170300001109, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 серпня 2015 року, у строк 2 місяці.

Разом з тим, вказана вимога суду слідчим не виконана, що підтверджується ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2019 року, що є відповідною формою бездіяльності, встановленої рішенням суду та не потребує додаткового доказування, оскільки є очевидним фактом.

У зв`язку з непроведенням процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування в рамках кримінального провадження згідно ухвали від 23 серпня 2018 року Державою України в особі Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області грубо порушено його права як потерпілого та завдано йому матеріальних збитків в сумі 10 500 дол. США, що станом на 13 березня 2019 року становить 278 573 грн, які підлягають стягненню на його користь згідно практики Європейського суду з прав людини.

Також зазначав, що внаслідок бездіяльності відповідача він був вимушений відстоювати у судових засіданнях свої порушені права та інтереси та направляти велику кількість листів та звернень, чим йому завдано моральних збитків. Крім того, внаслідок бездіяльності вказаних у позові державних органів він не зміг отримати однокімнатну квартиру, за яку йому необхідно було сплатити 50 % вартості, що дорівнює 153 185 грн. Протиправні дії відповідача вплинули і на стан його здоров`я, спровокували необхідність проходити періодично відповідні лікування, реабілітацію, обстеження лікарів, та призвели до психо-емоційного навантаження, стресу, депресії.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 278 573 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000 000 грн, завдану неправомірними діями та бездіяльністю Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року у складі судді Григоренко І. В. позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав № 757/13781/19-ц, що є підставою, передбаченою пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 757/13781/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, тобто, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у справі, яка перегадається. Відтак, є правильними висновки суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначав неповне дослідження наявних у справі матеріалів та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 757/32834/19-ц із Печерського районного суду м. Києва.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідачем по справі № 757/13781/19-ц є виключно Держава Україна в особі Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, Державної казначейської служби України. Суди попередніх інстанцій не врахували, що частиною другою статті 48 ЦПК України визначено, що позивачем і відповідачем може бути держава, у зв`язку з чим порушили вимоги статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безпідставно залишили його позов без розгляду. Також судами не враховано доводи, викладені у позові, не надано їм правової оцінки, не застосовано норми матеріального права, та практику Європейського суду з прав людини, що свідчить про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди залишено без розгляду, з підстав передбачених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції постилався на те, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває справа № 757/13781/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, тобто зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частини другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 278 573 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000 000 грн, завдану неправомірними діями та бездіяльністю Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, посилався на наявність в Печерському районному суді м. Києва справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Тобто необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає розгляду таких позовів.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 372/2230/17.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 757/13781/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Предметом спору у справі № 757/13781/19-ц є вимога позивача про стягнення з держави матеріальної шкоди, заподіяної бездіяльністю органів досудового розслідування, які протягом тривалого часу не завершили розслідування у кримінальному провадженні, чим завдали позивачу майнової шкоди у вигляді викрадених коштів у розмірі 278 573 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000 000 грн.

Встановивши, що вимоги ОСОБА_1 у справі № 757/13781/19-ц та у поданій ним позовній заяві у справі, що переглядається, є тотожними, спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідачем по справі № 757/13781/19-ц є виключно Держава Україна в особі Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, Державної казначейської служби України, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно до частини першої статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Частиною четвертою статті 58 ЦПК України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

Подібні правові висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц.

Відтак відповідачем по справі № 757/13781/19-ц є Держава України в особі Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області, тому доводи касаційної скарги про те, що спір у цій справі та у справі, що переглядається, виник між різними сторонами, ґрунтуються на особистому тлумаченні позивачем норм процесуального права.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судами не враховано доводи викладені у позові, не надано їм правової оцінки, не застосовано норми матеріального права та практику Європейського суду з прав людини, що свідчить про порушення судами статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є безпідставними, оскільки спір у цій справі по суті не вирішувався.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович



  • Номер: 2-4291/20
  • Опис: про відшкодування моральної шкоди та матеріальної шкоди
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 757/32834/19-ц
  • Суд: Печерський районний суд міста Києва
  • Суддя: Осіян Олексій Миколайович
  • Результати справи: залишено без змін рішення апеляційної інстанції
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.06.2019
  • Дата етапу: 02.06.2021
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація