УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2021 Справа №607/26727/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Базана Л.Т.

при секретарі с/з - Заєць М.Ю.

під час судового розгляду в залі суду кримінального провадження №12017210180000244 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України,

за участю: прокурора - Середзінського І.В., обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотаннями, в яких, зокрема, із посиланнями на відповідні норми чинного законодавства України, просить:

1). визнати незаконними: його затримання слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області Підлужним І.М. та проведення його обшуку 10 січня 2018 року, яке мотивується тим, що, на думку обвинуваченого, підстави, передбачені ч.1 ст.208 КПК України, на час його затримання, були відсутні, а ті, що викладені у протоколі затримання від 11 січня 2018 року, не відповідають дійсності та суперечать реальним подіям. Зокрема, під час судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 завертався із заявою про вимагання у нього грошових коштів та доказу того, що такі відомості були внесеними до ЄРДР, за якими було розпочате досудове розслідування. Згідно фабули кримінального правопорушення, зазначеної у витягу із ЄРДР по к/п 12017210180000753 від 29 грудня 2017 року, досудове розслідування розпочате за заявою ОСОБА_3 , який повідомив, що у громадянина О громадянин І вимагає кошти. Однак, із протоколу затримання від 11 січня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 затримано за безпідставне вимагання грошових коштів у ОСОБА_2 . Таким чином, обвинувачений вказує на те, що слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Підлужний І.М., усвідомлюючи відсутність передбачених кримінальним процесуальним законодавством підстав для затримання та всупереч вимогам ч.3 ст.214 КПК України затримав ОСОБА_1 . Крім цього, обвинувачений вважає, що його затримання слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області Підлужним І.М. було поза межею повноважень останнього, оскільки станом на 10 січня 2018 року органом досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні було визначено СВ ТРВП ТВП ГУНП в Тернопільській області;

2). звернутись до Держателя ЄРДР - ОГП із запитом про надання наступної інформації: 1). Чи мають можливість слідчі СУ ГУНП в Тернопільській області вносити відомості до ЄРДР та завіряти їх своїм електронним підписом у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється іншими слідчими підрозділами в межах Тернопільської області? 2). Чи мають можливість керівники СУ ГУНП в Тернопільській області вносити відомості до ЄРДР та завіряти їх своїм електронним підписом у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється іншими слідчими підрозділами в межах Тернопільської області?

Суд, заслухавши клопотання обвинуваченого, думку прокурора, який заперечив у задоволенні клопотання обвинуваченого про незаконність затримання та проведення обшуку, а щодо звернення до ОГП - не заперечив, ознайомившись із матеріалами судового провадження, приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого, зазначене у п.2 даної ухвали слід задовольнити, а розгляд клопотання, зазначеного у п.1 даної ухвали необхідно відкласти унаслідок його передчасності, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ст.207 КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статті 482 цього Кодексу: 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення; 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні. Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов`язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

За ст.208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

У процесі судового розгляду, зважаючи на обставини, вказані у клопотанні обвинуваченим, судом було встановлено наступні обставини, а саме, на поданий суду стороною обвинувачення документ, зокрема, витяг із ЄРДР № к/п 12017210180000753 від 29 грудня 2017 року, з якого слідує, що заявником або потерпілим являється ОСОБА_3 , правова кваліфікація: ч.2 ст.189 КК України; фабула: 29.12.2017 року в СВ Тернопільського РВП Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області гр. «О» звернувся із заявою про те, що громадянин «І» погрожуючи фізичною розправою над ним та членами його сім`ї, безпідставно вимагає у нього гроші. Реєстратором виступав слідчий Цибульський В.І., судом, з метою перевірки обставин внесення вказаних відомостей до ЄРДР, було постановлено витребувати у ВП №1 м.Тернополя ТРУП ГУНП в Тернопільській області повну інформацію щодо громадянина ОСОБА_3 , який 29 грудня 2017 року звернувся із заявою про злочин, зокрема, щодо того, що гр. «О» звернувся із заявою про те, що громадянин «І» , погрожуючи фізичною розправою над ним та членами його сім`ї, безпідставно вимагає у нього гроші, а також надати усю наявну інформацію щодо останніх - громадян «О» та «І». Крім цього, з метою перевірки обставин можливого внесення відомостей до ЄРДР протягом 2017 року за заявою ОСОБА_2 по факту вимагання у нього ОСОБА_1 1 500 доларів США, судом витребувано у Держателя ЄРДР - ОГП вичерпні відомості з ЄРДР про це. У разі внесення до ЄРДР відповідних відомостей, надати витяг з вказаного ЄРДР за цим фактом та повідомити про результати досудового розслідування у цьому к/п, кінцеве процесуальне рішення у ньому, якщо таке приймалось. Відповіді на вищевказане, у суду, на даний час, відсутні.

Згідно ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

При цьому, за ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Також, відповідально до ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Разом із тим, на даний час, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні, у тому числі, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, обставини доведеності вчинення якого судом ще не встановлено, оскільки не досліджено всього обсягу доказів, які мають бути досліджені судом з метою прийняття законного, обґрунтованого і вмотивованого судового рішення, як того вимагає ст.370 КПК України.

Суд, враховуючи вказане, вважає, що прийняття рішення на даній стадії дослідження доказів у кримінальному провадженні за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_1 про визнання незаконними: його затримання слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області Підлужним І.М. та проведення його обшуку 10 січня 2018 року з мотивів, що наведені обвинуваченим, є передчасним та суперечитиме вимогам Розділу 2 Глави 4, а також ст.370 КПК України, оскільки суд об`єктивно позбавлений можливості у повному обсязі виконати вимоги ст.94 КПК України.

Водночас, зважаючи на те, що для вирішення судом питання щодо встановлення наявності законних повноважень слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Підлужного І.М. при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні, у тому числі, щодо можливості останнього, як слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області, враховуючи також проведення ним затримання та проведення обшуку обвинуваченого ОСОБА_1 10 січня 2018 року, бути належним слідчим у кримінальному провадженні по територіальній юрисдикції, де органом досудового розслідування, відповідно до витягу із ЄРДР, є ТРВП ТВП ГУНП в Тернопільській області, суд вважає за необхідне звернутись до Держателя ЄРДР - ОГП із запитом про надання наступної інформації: 1). Чи мають можливість слідчі СУ ГУНП в Тернопільській області вносити відомості до ЄРДР та завіряти їх своїм електронним підписом у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється іншими слідчими підрозділами в межах Тернопільської області? 2). Чи мають можливість керівники СУ ГУНП в Тернопільській області вносити відомості до ЄРДР та завіряти їх своїм електронним підписом у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється іншими слідчими підрозділами в межах Тернопільської області?

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 207-209, 350, ч.2 ст.376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Розгляд клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про визнання незаконними: його затримання слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області Підлужним І.М. та проведення його обшуку 10 січня 2018 року - відкласти унаслідок передчасності.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звернення до Держателя ЄРДР - ОГП із запитом - задовольнити.

Звернутись до Держателя ЄРДР - ОГП із запитом про надання наступної інформації:

1). Чи мають можливість слідчі СУ ГУНП в Тернопільській області вносити відомості до ЄРДР та завіряти їх своїм електронним підписом у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється іншими слідчими підрозділами в межах Тернопільської області?

2). Чи мають можливість керівники СУ ГУНП в Тернопільській області вносити відомості до ЄРДР та завіряти їх своїм електронним підписом у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється іншими слідчими підрозділами в межах Тернопільської області?

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан