Судове рішення #94514398

УХВАЛА

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 760/15867/16-ц

провадження № 61-19562ск20

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,

ВСТАНОВИВ :

30 грудня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та в зв`язку із частковим усуненням недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог останньої ухвали ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та як на підставу касаційного оскарження посилається на частину другу статті 389 ЦПК України, зокрема, на пункт 2 (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні) та 3 (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2021 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки в уточненій касаційній скарзі, посилаючись на пункт:

- 2 частини другої статті 389 ЦПК України - ОСОБА_1 не обґрунтував необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого апеляційним судом;

- 3 частини другої статті 389 ЦПК України - не зазначив норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

19 травня 2021 року, виконуючи вимоги вказаної ухвали, ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу, в якій як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не зазначає норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи, тобто ухвала Верховного Суду від 23 квітня 2021 року ним не виконана.

Ураховуючи викладене, наявні підстави для повернення касаційної скарги особі, яка її подала, оскільки ОСОБА_1 не усунув недоліки касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Керуючись статтями 185, 392, 393, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Антоненко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація