У Х В А Л А

04 червня 2021 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/9654/2021

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,

перевіривши відповідність апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Голосіївського районного суду м. Києва

від 09 лютого 2021 року вимогам ст. 356, 357 ЦПК україни

у цивільній справі №752/8350/19 Голосіївського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Альфа-Банк",

третя особа - державний реєстратор філії КП Рожівської сільської ради "Рожівське" по м. Києву Лата Дмитро Олександрович,

про визнання недійсним правочину державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, підписану представником ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

Однак, апеляційна скарга не оформлена у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України, оскільки в порушення п. 1 ч. 4 цієї статті до апеляційної скарги не додано довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника, яким підписано та подано апеляційну скаргу від імені позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Апеляційна скарга підписана та подана представником позивача ОСОБА_2 . На підтвердження повноважень представника до апеляційної скарги, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 62 ЦПК України, не долучено довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а згідно ордеру, який подано до суду першої інстанції, ОСОБА_2 має право надавати правову допомогу ОСОБА_1 в Голосіївському районному суді м. Києва (а.с. 78).

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанов від 05.06.2019 по справі №9901/847/18.

З огляду на викладене, на виконання вимог п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, скаржнику необхідно надати оригінал ордеру із зазначенням назви органу, в якому здійснюється представництво інтересів, а саме вказати конкретно Київський апеляційний суд, або надати інший документ, який підтверджує повноваження представника ОСОБА_2 представляти інтереси позивача на день подання апеляційної скарги, тобто станом на 24.05.2021.

Зазначені вище докази на підтвердження повноважень представника ОСОБА_2 необхідно подати до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга також не оформлена у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України, оскільки в порушення п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, скаржником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Так, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пп. 6 п.1 ч. 2. ст. 4 Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається зі змісту позовної заяви остання містить одну вимогу немайнового характеру.

При поданні ОСОБА_1 у 2019 році даної позовної заяви за вимогу немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір в сумі 768,40 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1 152 грн 60 коп (768,40х150%).

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 не надала доказів сплати судового збору або доказів звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у сумі 1 152 грн 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме скаргу сплачується судовий збір. Платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 13.02.2020 по справі №910/4557/18 в квитанції (платіжному дорученні) про сплату судового збору необхідно зазначати номер справи та дату судового рішення, що оскаржується.

Оригінал документу про сплату судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме апеляційну скаргу сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2021 року судом першої інстанції ухвалено оскаржуване рішення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано 24.05.2021, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 одночасно подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження посилалася на те, що рішення суду було ухвалено без її участі, копію якого вона отримала поштою 28 квітня 2021 року. Вважала, що дані обставини є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи копію оскаржуваного рішення ОСОБА_1 отримала 12.04.2021, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням (а.с. 118).

Таким чином, вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суд визнає неповажними.

У відповідності до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 необхідно протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2021, в якій мають бути вказані інші поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: www.kas.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О.Ф. Мазурик