Справа № 461/1150/19                                Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/811/1615/19                 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Категорія:70

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Івасюти М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 квітня 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

в лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича.

В обґрунтування скарги посилається на недотримання приватним виконавцем вимог ч. 1 ст. 71, п. 2 ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості. Крім того вважав, що станом на 28.01.2019 року, виконавець безпідставно зазначив розмір заборгованості по аліментних виплатах у розмірі 5500.00 грн. На думку скаржника, зазначивши у довідці недостовірні дані, не перевіривши наявність заборгованості по сплаті аліментів, виконавець, всупереч умовам ухвали та мирової угоди, видав стягувачу довідку про наявність у платника аліментів заборгованості по аліментних виплатах в розмірі 5500.00 грн. Вважає, що виконавцем порушено норми ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» в частині своєчасного надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження. На його думку дії виконавця свідчать про порушення ним Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Крім того, виконавцем, при оформленні та видачі довідки стягувачу, порушено норми п. 4,7 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень. Відтак, просив визнати дії приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича протиправними.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 квітня 2019 року в задоволені скарги  ОСОБА_1 про визнання дій приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича протиправними відмовлено за безпідставністю.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою. В апеляційній скарзі покликається на те, що виконавцем недотримано вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» в частині своєчасного надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується довідкою за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. від 21.03.2019 року та не заперечувалось самим виконавцем в судовому засіданні. Стверджує, що щоразу та не пізніше наступного дня він повідомляв виконавця про часткове самостійне виконання мирової угоди, а тому висновки суду про те, що ОСОБА_1 нехтував обов`язками, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження», є безпідставними. Також апелянт зазначає, що виконавець не мав права видавити стягувачу довідку про наявність заборгованості по аліментним виплатам, оскільки матеріали не містять відповідної заяви, крім того, з дня пред`явлення виконавчого документу до виконання не пройшло трьох місяців, що є самостійною підставою для відмови у її видачі. Зазначає, що виконавцем порушено вимоги ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та при відкритті виконавчого провадження не здійснено розрахунок заборгованості, оскільки такий розрахунок має бути долучений до матеріалів виконавчого провадження, в даному випадку станом на 28 число кожного місяця. Крім того, посилання на норми Закону України «Про звернення громадян» в частині застосування виконавцем у своїй діяльності місячного строку від дня отримання заяви про отримання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 28.01.2019 року, є безпідставними, оскільки ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцю встановлено строк не пізніше наступного робочого дня з винесення відповідних документів виконавчого провадження. Просить ухвалу скасувати та визнати незаконними дії та бездіяльність приватного виконавця Пиць Андрія Андрійовича із врахуванням проведеної перевірки Міністерства юстиції України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області, суд першої інстанції виходив з того, що скаржником не доведено, що дії приватного виконавця є протиправними, такими, що порушують його права чи законні інтереси.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Згідно зі ст. 55, ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 447 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом першої інстанції встановлено, що між стягувачем, ОСОБА_2 , та боржником, ОСОБА_1 , 27 листопада 2018 року укладена мирова угода, що затверджена ухвалою Галицького районного суду м. Львова, яка набрала законної сили 12 грудня 2018 року, за умовами якої починаючи з 03 жовтня 2018 року до 28 числа поточного місяця боржник зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 2000,00 гривень, а також додаткові витрати в сумі 25675 гривень. Відповідач зобов`язується сплатити до 31 грудня 2019 року платежами по 2000 гривень і в останній місяць залишок заборгованості.

28.01.2019 року до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області звернулася стягувач ОСОБА_2 із заявою про примусове виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Галицького районного суду м. Львова, мотивуючи тим, що боржник виконував її умови із значними запізненнями, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

28.01.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання вимог ст. ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження».

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження скеровано боржнику 30.01.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня.

Вважаючи протиправними дії приватного виконавця Пиць А.А., скаржник посилався на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження була йому надіслана пізніше наступного робочого дня, а саме, 30.01.2019 року.

З огляду на те, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця можуть визнані протиправними, якщо порушено права сторони виконавчого провадження, враховуючи доводи апелянта про те, що несвоєчасне надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження порушує його право, як сторони виконавчого провадження, на своєчасне отримання інформації про відкриття виконавчого провадження, колегія суддів вважає дії приватного виконавця Пиць А.А. щодо несвоєчасного надіслання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження, протиправними.

Доводи приватного виконавця Пиць А.А. про те, що ним було вжито усіх необхідних заходів для надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня, проте незалежно від нього, в силу об`єктивних причин, а саме, у зв`язку із перезавантаженістю поштового відділення, така була скерована скаржнику 30.01.2019 року, не спростовують висновків колегії суддів про протиправність дій приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А.

Скаргу про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А., скаржник обґрунтовує також неправильністю нарахування суми заборгованості по виконанню зобов`язань згідно мирової угоди та ухвали Галицького районного суду м. Львова від 27.11.2018 року, відсутністю у нього заборгованості, посилаючись на фактичну сплату ним грошових коштів на рахунок стягувача, що підтверджується відповідними квитанціями.

Відмовляючи у визнанні протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. щодо нарахування суми заборгованості по сплаті ОСОБА_1 аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що виконавцеві станом на час здійснення розрахунку заборгованості не було надано жодного документа, з якого б вбачалося, що боржником сплачено саме аліменти на утримання дитини відповідно до умов мирової угоди.

ОСОБА_1 , як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції категорично заперечував наявність у нього заборгованості по сплаті аліментів і додаткових витратах, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи квитанції, якими підтверджується перерахування коштів на виконання умов мирової угоди.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції посилався на ст. 24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, згідно з якими зазначення платником реквізиту «призначення платежу» у платіжному документі є обов`язковим.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів та додаткових витратах, проведено приватним виконавцем Пиць А.А. в день відкриття виконавчого провадження, в той час, як платнику ОСОБА_1 ще не було відомо про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження, а відтак він не міг повідомити приватного виконавця про розмір сплачених ним аліментів та додаткових витрат, надати приватному виконавцю докази їх сплати на момент проведення приватним виконавцем розрахунку заборгованості.

Наведене спростовує висновки суду першої інстанції, що боржник знехтував своїми обов`язками у виконавчому провадженні, не повідомивши виконавця у встановлений Законом строк про часткове самостійне виконання ним умов мирової угоди.

Слід зазначити, що обов`язок повідомити виконавця про повне або часткове самостійне виконання судового рішення боржником покладено на обидві сторони виконавчого провадження, як боржника, так і стягувача.

На думку колегії суддів, за відсутності зазначеної інформації, наданої платником, за відсутності письмових доказів, висновки приватного виконавця Пиць А.А. про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів та додаткових витрат та розрахунок заборгованості, проведений приватним виконавцем, є лише його припущенням, оскільки такий розрахунок складено зі слів стягувача ОСОБА_2 , за відсутності належних та допустимих доказів наявності заборгованості у зазначеному приватним виконавцем Пиць А.А. розмірі.

З огляду на викладене, вимога скарги про визнання неправомірними дій приватного виконавця Пиць А.А. щодо нарахування заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів та додаткових витрат, є підставною і в цій частині також підлягає до задоволення.

Вважаючи неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., скаржник ОСОБА_1 посилається на неправомірність видачі приватним виконавцем 29.01.2019 року стягувачу ОСОБА_2 на її усну заяву довідки про нарахування заборгованості зі сплати аліментів, оскільки розмір заборгованості встановлено лише зі слів стягувача, без з`ясування приватним виконавцем фактичної наявності у нього заборгованості, без з`ясування цієї обставини у самого боржника, який приватним виконавцем ні 28.01.2019 року, ні 29.01.2019 року не викликався.

Відповідно до ч. 13 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що наявність заборгованості зі сплати аліментів та її розмір, що був зазначений приватним виконавцем у довідці, була встановлена лише зі слів стягувача, ОСОБА_2 , виключно із заяви стягувача від 28.01.2019 року.

З огляду на те, що така довідка повинна видаватися лише на підставі заяви стягувача чи боржника, Кколегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що видача приватним виконавцем Пиць А.А. довідки про заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів не порушує прав скаржника, оскільки така не була використана стягувачем, приватним виконавцем не вчинялися виконавчі дії та вживалися заходи впливу щодо боржника, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Крім цього, інформація, зазначена в довідці, приватним виконавцем не перевірялася, інформація про заборгованість зазначена в довідці зі слів стягувача, за відсутності інформації боржника з приводу наявності заборгованості, який, у зв`язку з тим, що довідка видавалася відразу ж на наступний день після відкриття виконавчого провадження, про відкриття якого ОСОБА_1 29.01.2019 року ще не було відомо, він був позбавлений можливості спростувати зазначену в ній інформацію щодо наявності у нього заборгованості, її розміру.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що не підлягає задоволенню скарга боржника в частині доводів скарги про неправомірність відкриття виконавчого провадження по двох вимогах – стягненню аліментів і стягненню додаткових витрат на утримання дитини, оскільки стверджуючи про наявність порушень в діях виконавця боржником не зазначено, яку саме норму права порушено приватним виконавцем Пиць А. А., не обґрунтовано заявлену ним вимогу, і чим порушено його право..

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6 «…скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги…».

Виконавець, відповідно до закону, виконує виконавчі документи і не наділений повноваженнями надавати оцінку правомірності чи неправомірності включення до виконавчого документа вимог про стягнення і аліментів, і додаткових витрат, Законом не встановлено заборони стягнення аліментів та додаткових на підставі одного виконавчого документа, а відтак доводи скарги в цій частині вимог є безпідставними.

Відповідно до пункту 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Станом на момент подання боржником скарги на дії приватного виконавця до Галицького районного суду м. Львова, з моменту відкриття виконавчого провадження не сплив місяць, а відтак у виконавця не виник обов`язок щодо здійснення та видачі сторонам розрахунку заборгованості відповідно до додатку 15 до Інструкції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог скарги в частині відсутності розрахунку заборгованості.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 квітня 2019 року в частині відмови у визнанні протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича щодо надіслання з порушенням строків ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2019 року; щодо нарахування заборгованості по сплаті аліментів станом на 28.01.2019 року; щодо видачі приватним виконавцем довідки про наявність заборгованості по аліментах за відсутності такої заборгованості в сукупності більше трьох місяців і за відсутності заяви стягувача про видачу такої довідки – скасувати та ухвалити в цій частині вимог скарги постанову, якою скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича щодо надіслання з порушенням строків ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2019 року; щодо нарахування приватним виконавцем Пиць А.А. заборгованості по сплаті ОСОБА_1 аліментів станом на 28.01.2019 року; щодо видачі приватним виконавцем Пиць Андрієм Андрійовичем довідки про наявність у ОСОБА_1 заборгованості по аліментах за відсутності такої заборгованості в сукупності більше трьох місяців і за відсутності заяви стягувача, ОСОБА_2 , про видачу такої довідки

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 квітня 2019 року щодо відмови в задоволенні решти вимог скарги ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Постанову складено 03.06.2021 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.