Справа № 509/2647/21

УХВАЛА

       03 червня 2021 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Пансенко Є.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

До Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

У заяві ОСОБА_1 вказує, що має намір пред`явити позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Заява обґрунтована тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.11.2012 року укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 1760, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 22.11.2012 р. Серія НОМЕР_1 .

21 травня 2021 року нею до Київського районного суду м. Одеси подано позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (справа № 947/15484/21).

За час шлюбу сторонами було придбано: 3-кімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 25.02.2015 р. № 34110576 (копія додається), гараж № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на вказаний гараж зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.05.2021 р. (копія додається). За кредитні кошти був придбаний транспортний засіб марки BMW Х5, тип ВЗ, 2018 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , чорного кольору. Транспортний засіб зареєстровано 16.10.2018 року за ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 27.05.2021 р. (копія додається)

Окрім придбаного майна, як вказує заявник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 працював старшим помічником капітана, а в подальшому капітаном в компанії «RAWABI 14» та отримував заробітну плату приблизно 9 000-13 000 доларів СІЛА щомісячно, яка зараховувалася на рахунок відкритий на його ім`я в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (код ЄДРПОУ 14361575).

У зв`язку із припиненням фактичних шлюбних стосунків заявник з ОСОБА_2 мешкають окремо та коштів ні на її утримання, ні на утримання дітей він не надає.

З метою мирного урегулювання між ними питання щодо поділу набутого за час шлюбу майна заявник запропонувала без суду поділити майно порівну або віддати належну їй частку грошовими коштами, однак ОСОБА_2 з цим не погоджується та наголосив, що їй нічого не дістанеться. Також 27.05.2021 р. під час перемовин, він повідомив, що автомобіль вже не його, а квартиру він виставив на продаж та наголошує на тому, щоб дружина з дітьми виїжджала з їх квартири бо вони заважають показувати квартиру для продажу. Крім того, за останню неділю в квартиру періодично приходить ріелтер з потенційними покупцями, на сайті ОЛХ нею було знайдено оголошення продажу квартири (роздруківка оголошення додається)

Після того, як ОСОБА_2 повідомив, що вже автомобіль не його, заявник одразу звернулася за правовою допомогою та адвокатом було зроблено запит в державному реєстрі реєстрації транспортних засобів з метою з`ясування чи дійсно автомобіль відчужено. Станом на 27.05.2021 р. вказаний вище автомобіль ще зареєстрований за ОСОБА_2 , однак враховуючи відмову ОСОБА_2 добровільно поділити все майно порівну та його висловлювання, що автомобіль вже не його, а також активні дії з продажу квартири, створюють реальну загрозу дійсного відчуження майна набутого ними за час шлюбу.

На думку заявника існує реальна загроза ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких вона має намір звернутися до суду, оскільки є реальна вірогідність відчуження усього майна, титульним власником якого є ОСОБА_2 , що призведе до зміни власника майна, а це в подальшому призведе до ускладнення виконання рішення суду та спричинення їй додаткових майнових затрат та звернення із додатковими позовними заявами для поновлення своїх майнових прав.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що наразі не працює, а займається вихованням дітей та не має самостійного доходу, а її чоловік ОСОБА_2 має одноособове розпорядження коштами та не надає коштів із заробітної плати, яка йому нараховувалася на його особовий рахунок, хоча заробітна плата подружжя також є об`єктом спільної сумісної власності та як вважає заявник, вона має право на Ѕ заробітної плати ОСОБА_2 . Оскільки, інформація щодо номеру особового рахунку відкритого в банку та розміру коштів, які можуть перебувати на рахунку є банківською таємницею, отримати такі відомості їй не уявляється можливим, тому просить суд накласти арешт на 1/2 частину коштів, що знаходяться на рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_2 з метою уникнення подальшого позбавлення можливості отримання нею цих коштів.

Щодо зустрічного забезпечення зазначає, що задоволення вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого та рухомого майна не спричинить ОСОБА_2 збитків оскільки забезпечення позову має тимчасовий характер та не обмежує його право володіння та користування, тому зустрічне забезпечення не підлягає застосуванню у даному випадку.

Враховуючи викладене, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , заборонити ОСОБА_2 та будь-якій іншій особі відчужувати та вчиняти будь-яких реєстраційних дій стосовно квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накласти арешт на Ѕ частину гаражу № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , заборонити ОСОБА_2 та будь-якій іншій особі відчужувати та вчиняти будь-яких реєстраційних дій стосовно гаражу № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , накласти арешт на транспортний засіб марки BMW Х5, тип ВЗ, 2018 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , що зареєстрований за ОСОБА_2 , заборонити ОСОБА_2 та/або іншій особі від його імені, а також будь-якій іншій особі у будь-який спосіб відчужувати транспортний засіб марки BMW Х5, тип ВЗ, 2018 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , заборонити будь яким особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії відносно транспортних засобів в тому числі територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, центрам надання адміністративних послуг, вносити зміни щодо власника (заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію) наступного транспортного засобу марки BMW Х5, тип ВЗ, 2018 року випуску, кузов НОМЕР_4 шляхом внесення відповідного запису про заборону до Єдиному державного реєстру МВС, а також просить накласти арешт на 1/2 частину грошових коштів, які знаходяться на особовому рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_2 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (код ЄДРПОУ 14361575).

Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

В статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Зміст та форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, до заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом першим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з матеріалів заяви, враховуючи майновий характер позовних вимог, з урахуванням того, що існує ризик відчуження майна, яке є предметом спору, що свідчить про співмірність заходів забезпечення позову, заявленим позовним вимогам, а також враховуючи доведеність обґрунтованості доводів стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору, існує вірогідність відчуження спірного майна відповідачем третім особам, тому суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для забезпечення даного позову в обраним заявником спосіб шляхом накладення арешту на Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , заборони ОСОБА_2 та будь-якій іншій особі відчужувати та вчиняти будь-яких реєстраційних дій стосовно квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , накладення арешту на Ѕ частину гаражу № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , заборони ОСОБА_2 та будь-якій іншій особі відчужувати та вчиняти будь-яких реєстраційних дій стосовно гаражу № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , накладення арешту на транспортний засіб марки BMW Х5, тип ВЗ, 2018 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , що зареєстрований за ОСОБА_2 , заборони ОСОБА_2 та/або іншій особі від його імені, а також будь-якій іншій особі у будь-який спосіб відчужувати транспортний засіб марки BMW Х5, тип ВЗ, 2018 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , заборони будь яким особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії відносно транспортних засобів в тому числі територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, центрам надання адміністративних послуг, вносити зміни щодо власника (заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію) наступного транспортного засобу марки BMW Х5, тип ВЗ, 2018 року випуску, кузов НОМЕР_4 шляхом внесення відповідного запису про заборону до Єдиному державного реєстру МВС, оскільки невжиття заходів забезпечення позову дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, а заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті, а у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України). Крім того, відповідно до п. 13 ст.158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

ОСОБА_1 просить також накласти арешт особовий рахунок відкритий на ім`я ОСОБА_2 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», оскільки, інформація щодо номеру особового рахунку відкритого в банку та розміру коштів, які можуть перебувати на рахунку є банківською таємницею, отримати такі відомості їй не уявляється можливим, тому просить суд накласти арешт на 1/2 частину коштів, що знаходяться на рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_2 з метою уникнення подальшого позбавлення можливості отримання нею цих коштів.

Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності цього рахунку у ОСОБА_2 та наявності на ньому грошових коштів. Належними та допустимими доказами на підтвердження наявності рахунків у фізичної або юридичної особи є відомості про наявність банківських рахунків, отримані від органів Державної фіскальної служби, від банківських установ України, тощо.

А також, відповідно до ч. 4 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 354 ЦПК України, п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви – задовольнити частково.

Накласти арешт на Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ).

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) та будь-якій іншій особі відчужувати та вчиняти будь-яких реєстраційні дії стосовно квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Накласти арешт на Ѕ частину гаражу № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ).

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) та будь-якій іншій особі відчужувати та вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно гаражу № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Накласти арешт на транспортний засіб марки BMW Х5, тип ВЗ, 2018 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , що зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ).

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) та/або іншій особі від його імені, а також будь-якій іншій особі у будь-який спосіб відчужувати транспортний засіб марки BMW Х5, тип ВЗ, 2018 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , заборонити будь яким особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії відносно транспортних засобів в тому числі територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, центрам надання адміністративних послуг, вносити зміни щодо власника (заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію) наступного транспортного засобу марки BMW Х5, тип ВЗ, 2018 року випуску, кузов НОМЕР_4 шляхом внесення відповідного запису про заборону до Єдиному державного реєстру МВС.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

Суд роз`яснює відповідачу, що він може у відповідності до положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення. Питання про зустрічне забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя:                                                                                         Є. М. Панасенко