Справа № 755/15477/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

за участю секретаря судових засідань - Кузьменко А.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - Дубчак Л.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксімед Плюс» про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

у с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що вона з 2 грудня 2013 року працювала на підприємстві ТОВ «Аксімед Плюс», займала посаду директора виконавчого та з 01.03.2016 року за сумісництвом - лікаря дерматолога венеролога на 0,25% ставки. 3 жовтня 2020 року була звільнена з посади директора виконавчого у зв`язку із скороченням штату. Цьому передували події, пов`язані з переведенням без згоди робітників на неповний робочий день, в тому числі і її (позивача) на 0,25 ставки. Це відбулося примусово без її участі, згоди. Вона не погоджувалася з цим, висловлювала свою незгоду і це стало причиною її конфлікту з директором, головним бухгалтером, інспектором відділу кадрів. У червні 2020 року її попередили про скорочення її посади директора виконавчого. Нею була подана заява на відпустку, в подальшому - додаткові відпустки, у зв`язку з чим вносилися зміни до наказу. Дії відповідача вважає такими, що порушують вимоги законодавства. Техніко-економічне обгрунтування змін в організації виробництва і праці, скорочення штату, який було складено 09.06.2020 року, не є тим документом, на підставі якого можна зробити однозначний висновок про те, що товариство втратило свою прибутковість, що саме скорочення посади директора виконавчого буде мати той вирішальний вплив на покращення фінансового становища клініки. При вирішенні питання про скорочення чисельності штату працівників мали бути перевірені наявності критеріїв переважного права на залишенні на роботі, в даному випадку - по посадах всіх директорів клініки, оскільки ці посади є тотожними, відмінністю є лише назва та функціонал. При такій перевірці можна встановити, що вона має переважне право на залишення на роботі так як: працює більше семи років; є освіта, досвід щоб опанувати посади інших директорів; мала досягнення, успіхи, нагородження; є матір`ю чотирьох неповнолітніх дітей, яких фактично утримує та виховує сама. Крім цих порушень, відповідачем не було надано їй належної вихідної допомоги, не провів повний розрахунок в день звільнення. Незаконними діями відповідача заподіяно моральну шкоду, яку оцінює в 74 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 162 578 грн. Моральна шкода полягає в необхідності надавати надзусилля для організації свого життя в забезпеченні себе та її чотирьох дітей; перенесеному гіпертонічному кризі; стала знервованою, погано спить, зазнала моральних переживань; з`явилося душевне пригнічення, порушилися стосунки з оточуючими людьми, родиною, друзями; сильно нервує та переживає. З метою захисту своїх порушених прав звернулася до суду з даним позовом та просить суд визнати її звільнення незаконним, поновити її на посаді директора виконавчого; скасувати наказ в частині скорочення посади директора виконавчого; скасувати наказ в частині звільнення з посади директора виконавчого; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути моральну шкоду. В судовому засіданні позивач та її представник підтримали всі позовні вимоги, обгрунтування позовних вимог, просили позов задовольнити. Просили врахувати пояснення, оголошені в судовому засіданні, які приєднані по матеріалів справи в письмовому вигляді.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, врахувати надані ними відзив, документи та пояснення. Зазначив, що порушень з боку керівництва при звільненні позивача не було.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Вказана позовна заява зареєстрована в суді 20.10.2020 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020 року визначено головуючого суддю.

По вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до судового засідання згідно ухвали від 23.10.2020 року.

Відповідачем надано відзив на позов, позивачем - відповідь на відзив, відповідачем - заперечення на відповідь на відзив.

Стороною позивача двічі подавалися заяви про уточнення позовних вимог, в прийнятті яких було відмовлено згідно ухвал суду (протокольних).

В суді встановлено, що згідно записів трудової книжки позивач з 01.03.2016 року працює по даний час на посаді лікаря-дерматовенеролога в ТОВ «Аксімед Плюс».

З 24.05.2017 року позивач працювала в ТОВ «Аксімед Плюс» за сумісництвом виконавчим директором (01.09.2019 року назву посади змінено на - директор виконавчий).

До матеріалів справи долучено Посадову інструкцію виконавчого директора медичного центру ТОВ «Аксімед Плюс», затверджену директором товариства 01.12.2014 року. На цій Посадовій інструкції міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з нею, дата 01.12.2014 року. Звертається увага, що назву посади виконавчий директор було змінено на - директор виконавчий 01.09.2019 року.

Згідно наказу №АП-30к від 23.03.2020 року установили неповний робочий день, згідно графіків, з оплатою праці пропорційно відпрацьованого часу, з 23.03.2020 року.

03.10.2020 року позивач звільнена з посади директора виконавчого у зв`язку із скороченням штату п.1 ст.40 КЗпП України.

Встановлено, що позивач перебуває в шлюбі з директором ТОВ «Аксімед Плюс», мають спільних дітей.

Згідно Вимоги, поданої на ім`я директора ТОВ «Аксімед Плюс» 20.05.2020 року, учасником даного товариства ОСОБА_4 (володіє часткою у товаристві 50%), остання вимагала проведення позачергових зборів учасників товариства з включенням до порядку денного питання - визначення фінансового становища в умовах карантинних обмежень.

Відповідно до Протоколу №1/202 загальних зборів учасників ТОВ «Аксімед Плюс» від 27.05.2020 року зобов`язано головного бухгалтера подати до наступних позачергових зборів учасників товариства, які відбудуться 08.06.2020 року, звіт про фінансові показники товариства в період карантину.

Відповідно до Протоколу №2/202 загальних зборів учасників ТОВ «Аксімед-Плюс» від 08.06.2020 року учасники товариства прийняли рішення про проведення змін в організації виробництва і праці, а саме провести скорочення штату працівників товариства - скоротити в першу чергу посади, які не відносяться до посад медичних працівників, та обов`язки за якими охоплюються обов`язками інших посад чи можуть бути покладені на інших працівників. Зобов`язано головного бухгалтера ОСОБА_5 , заступника головного бухгалтера ОСОБА_6 та економіста ОСОБА_7 підготувати техніко-економічне обгрунтування змін в організації виробництва і праці, скорочення штату товариства. В подальшому посади (штатні одиниці) вивільнюваних працівників виключити із штатного розпису, крім випадків необхідності дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики.

Згідно наказу №АП 61а-к від 02.06.2020 року затверджено та введено в дію з 02.06.2020 року штатний розпис у кількості 95,605 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 635 350 грн. Штатний розпис, затверджений наказом від 29.05.2020 року №АП 58а-к вважати таким, що втратив чинність. Долучено штатний розпис.

Згідно Техніко-економічного обгрунтування змін в організації виробництва і праці, скорочення штату ТОВ «Аксімед Плюс» за період карантину, введеного Постановою Кабінету міністрів з метою запобігання поширенню на території України Гострої респіраторної хвороби COVID-19, дохід від операційної діяльності (від реалізації медичних послуг) зменшився за квітень 2020 року на 22%, за травень на 4 %, порівняно з показниками першого кварталу 2020 року, що вплинуло на платоспроможність товариства, в тому числі як роботодавця.

Попередження про наступне вивільнення від 10.06.2020 року ОСОБА_1 містить повідомлення про те, що посаду, яку вона обіймає, скорочується по закінченню двох місяців з моменту вручення цього попередження. Також в даному попередженні повідомлено ОСОБА_1 про те, що на дату даного попередження в штатному розписі товариства є наступні вакантні посади - лікар-психотерапвт 0,125 ставки; психолог - 0,125 ставки; лікар ортопед-травматолог дитячий 1 ставка. Також зазначено які кваліфікації вимагаються від працівника згідно з Класифікатором професій та якими документами згідно Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики засвідчуються відповідність спеціальним освітнім і кадровим вимогам медичних працівників із числа лікарів і провізорів.

Згідно Акту від 10.06.2020 року про відмову директора виконавчого ОСОБА_1 від підпису на підтвердження отримання попередження про наступне вивільнення, складеного інспектором з кадрів ОСОБА_12, головним бухгалтером ОСОБА_5 та заступником директора з медичних питань ОСОБА_8 , 10.06.2020 року о 12 год. 35 хв. інспектор з кадрів ОСОБА_12 вручила ОСОБА_1 для ознайомлення та підписання про ознайомлення наказ про скорочення штату №АП 63-к від 09.06.2020 року та попередження про наступне вивільнення від 10.06.2020 року, однак ОСОБА_1 відмовилася від підпису про ознайомлення з попередженням про наступне вивільнення. Повний зміст попередження про наступне вивільнення та наказу про скорочення штату було доведено до відома директора виконавчого ОСОБА_1 вголос.

Згідно Довідки ТОВ «Аксімед Плюс» від 21.11.2020 року в період з 10.06.2020 року по 03.10.2020 року в товаристві були вакантними наступні посади: лікар-психотерапевт - 0,125 ставки; психолог - 0,125 ставки; лікар ортопед-травматолог дитячий - 1 ставка. Жодних нових посад за вказаний період товариством введено не було. Станом на 02.06.2020 року в товаристві діяв штатний розпис у кількості 95,605 штатних одиниць. Станом на 04.10.2020 року штатний розпис товариства діяв у кількості 86,625 штатних одиниць.

Згідно Акту від 06.08.2020 року, складеного головним бухгалтером ОСОБА_5 , інспектором з кадрів ОСОБА_12, заступником директора з медичних питань ОСОБА_8 , 06.08.2020 року о 15 год. 10 хв. інспектор з кадрів ОСОБА_12 надала ОСОБА_1 для ознайомлення наказ «Про надання відпустки з подальшим звільненням та проведенням остаточного розрахунку» №АП 71-к від 06.08.2020 року, з яким остання ознайомилася, від підпису відмовилася. Повний зміст наказу було доведено до відома вголос.

Згідно Акту від 14.08.2020 року, складеного заступником директора адміністративної роботи ОСОБА_9 , інспектором з кадрів ОСОБА_12, головною медсестрою ОСОБА_10 14.08.2020 року о 09 год. 30 хв. інспектор з кадрів ОСОБА_12 надала ОСОБА_1 для ознайомлення наказ «Про надання додаткової соціальної відпустки та внесення змін в наказ від 06.08.2020 року № АП 71-к» №АП 73-к від 13.08.2020 року. ОСОБА_1 з даним наказом ознайомилася, сфотографувала та від підпису відмовилася. Повний зміст наказу було доведено до відома вголос.

Згідно наказу №АП 97-к від 28.09.2020 року продовжено ОСОБА_1 додаткову соціальну відпустку як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років на 8 календарних днів, з 26.09.2020 року по 03.10.2020 року. Внесено зміни в п.2 наказу від 06.08.2020 року №АП 71-к «Про надання відпустки з подальшим звільнення та проведенням остаточного розрахунку» щодо зміни дати звільнення.

Згідно наказу №АП 71-к від 06.08.2020 року ОСОБА_1 надано частину щорічної відпустки в кількості 20 календарних днів з 10.08.2020 року по 30.08.2020 року за період роботи з 24.05.2019 року по 23.05.2020 року. ОСОБА_1 звільнити останнім днем відпустки - 30.08.2020 року у зв`язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України.

Згідно наказу №АП 73-к від 13.08.2020 року ОСОБА_1 надано додаткову соціальну відпустку, як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, з 31.08.2020 року по 09.09.2020 року. Внесено зміни до наказу від 06.08.2020 року №АП 71-к.

Згідно наказу №АП 98-к від 02.10.2020 року затверджено та введено в дію з 04.10.2020 року штатний розпис у кількості 86,625 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 604 437,50 грн. Долучено штатний розпис.

Згідно Довідки та розрахункових листків за серпень, вересень, жовтень 2020 року ОСОБА_1 були здійсненні нарахування та перерахування коштів на картковий рахунок за вказаний період, що включали заробітну плату, аванси, відпускні, лікарняні.

Статтею 3 КЗпП України визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавством України встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірванні власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Статтею 49-2 КЗпП України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

В Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено про те, що розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору - у справах про звільнення, безпосередньо до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

З наданих до справи документів встановлено, що у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, було прийняте рішення про скорочення чисельності штату, в загальному до часу фактичного звільнення позивача штат відповідача був зменшений на 9 одиниць, що становить майже 10% всього штату. Нових штатних одиниць в період з 10.06.2020 року по 03.10.2020 року не вводилось у відповідача.

Відповідачем дотримано вимоги законодавства щодо процедури скорочення штату, позивач була повідомлена про майбутнє вивільнення за два місяці; було враховано її бажання використати відпустки, у зв`язку з чим продовжувалися (змінювалися) дати звільнення; при звільненні позивачу були здійснені всі передбачені законодавством виплати. Розрахунок при звільненні позивача робився на підставі тих окладів, які були встановлені позивачу. Питання про законність переведення позивача на неповний робочий день з урахуванням запровадження на території України карантину, судом не досліджувалося, оскільки дане питання не є предметом спору.

Позивачу пропонувалися вакантні в товаристві посади, даних та доказів того, що позивач бажала зайняти якусь із них, суду не було надано.

Щодо дотримання вимог ст.42 КЗпП України суд приходить до наступного. Застосування положень вказаної статті щодо встановлення наявності переважного права на залишення на роботі здійснюється серед працівників, які підлягають скороченню і посади яких ідентичні, однакові. В даному випадку посада, яку займала позивач, - директор виконавчий, була єдина в товаристві, позивач мала конкретні, визначені посадовою інструкцією обов`язки за цією посадою.

Дане свідчить про те, що позивачу пропонувалися вакантні в товаристві посади; підстав для використання переважного права на залишенні на роботі у позивача не було.

Безпідставним є посилання сторони позивача на те, що при умові скорочення іншої керівної посади (директорів, заступника), вона могла б виконувати їх обов`язки, оскільки правом визначати організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис є лише у товариства, в тому числі саме товариство має визначати посади, штатні одиниці, які вважають за необхідне скоротити. Крім того, кожна керівна посада товариства має конкретні, відмінні від інших, обов`язки.

Встановлено, що позивач звільнена з посади директора виконавчого, залишилася в даному товаристві на посаді лікаря дермато-венеролога.

Безпідставним є посилання сторони позивача на порушення відповідачем вимог ст.184 КЗпП України, оскільки даною статтею передбачено заборону звільняти, серед іншого, одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, а в даному випадку позивач не є одинока матір, вона перебуває в шлюбі з ОСОБА_11 , який є батьком їх дітей.

Бездоказовим та безпідставним є і посилання сторони позивача на те, що її звільнення є помстою її чоловіка - ОСОБА_11 , який є директором товариства, з яким перебувають на стадії розлучення.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Аналізуючи обставини справи, надані до справи сторонами докази, з урахуванням вимог законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав щодо задоволення позовних вимог позивача. Позовні вимоги є безпідставні, порушень трудового законодавства в діях відповідача при звільненні позивача не було встановлено в суді. Оскільки, позовна вимога про визнання звільнення незаконним є основною, і в суді не було встановлено підстав для її задоволення, інші позовні вимоги, які є похідними, - поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди судом, не досліджувалися судом, є безпідставними.

Витрати по судовому збору враховуючи категорію справи (трудовий спір), прийняте судом рішення, з урахуванням вимог ст.141 ЦПК України, компенсуються за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-78, 81, 89,141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксімед Плюс» про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 04.06.2021 року.

Суддя: