Справа № 2а—170/10|0523
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Донецьк
31 травня 2010 року
Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Павленко Л.М.
при секретарі – Ковальовой О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Донецька з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність посадових осіб та забов»язання них виконати певні дії.
В позові вказала, що вона перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька, як пенсіонер за віком та отримує пенсію, тобто досягла пенсійного віку та має певний трудовий стаж.
18.11.2004 року був прийнятий Закон України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з яким вона підпадає під його дію, як «дитина війни», та має право на щомісячну допомогу, тобто доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач не нараховує та не виплачує їй вказану допомогу, у тому розмірі на яку вона має право, без законних підстав. А тому позивач вимушена звернутися до суду та просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб відповідача в наслідок чого він не нараховує їй щомісячну допомогу, забов»язати його нарахувати та виплатити їй допомогу за період з 01.01.2006р. по 31.10.2008р., згідно з вказаним законом. Стягнути з відповідача не донараховані суми у розмірі 3698,70гр.
Позивач в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами, наполягав на пропущені строку звернення позивача до суду за захистом порушених прав та застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду.
В зв’язку з викладеним суд вважає можливим розглянути справу без участі позивача та представника відповідача на підставі наявних даних в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька і отримує пенсію за віком при повному стажі. Позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має соціальний статус «дитина війни», оскільки на час закінчення Другої світової війни позивачу не виповнилося 18 років. Вік позивача підтверджується копією паспорту громадянина України, а спеціальний правовий статус «дитина війни» – відміткою в пенсійному посвідченні, копію якого додано до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи суд встановив, що в 2006-2007 р.р. зазначене підвищення до пенсії позивачу не нараховувалося і не виплачувалося. В 2008 році на підставі пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивачу відповідачем нараховувалося та виплачувалося щомісячне підвищення до пенсії у розмірах: з 1 січня 2008 року – 47 грн., з 1 квітня 2008 року – 48 грн. 10 коп., з 22 травня 2008 року по 48 грн. 10 коп., з 1 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп., з 1 жовтня 2008 року– по 49 грн. 80 коп.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно позовних вимог про зобов’язання до нарахування щомісячної надбавки до пенсії за 2006 рік суд встановив, що норма п. 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» Конституційним судом України на предмет її відповідності Конституції України не розглядалася і недійсною (неконституційною) у встановленому законом порядку не визнавалася.
Оскільки цей закон має однакову юридичну силу порівняно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за ієрархією, регулює ті ж самі питання, але виданий пізніше, у той час як давати оцінку цьому закону на предмет його відповідності Конституції України не входить до повноважень суду, на час розгляду справи суд не має правових підстав не застосовувати зазначену норму закону, в зв’язку з чим дії відповідача, спрямовані на виконання цього закону, протиправними визнані бути не можуть, а позовні вимоги у цій частині (за 2006 рік) задоволенню не підлягають
З приводу спірних правовідносин щодо недоотриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.07. по 31.12.2007 року слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено на 2007р. дію ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.. 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам , які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту)» у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року норми п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) і яким була зупинена на 2007р. дія ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» . Рішення Конституційного Суду України є обов*язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані не конституційними.
З огляду на зазначене, суд зазначає, що позивач має право на отримання підвищення пенсії на підставі ЗУ ««Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни з 09.07.07 по 31.12.07р. та задовольняє позов в цій частині.
Підпунктом 2 п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28 грудня 2007 року статтю 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року було зазначено, що положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», визнаних неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, виходячи з Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, що передбачене ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком діяло з 22.05.2008р.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог про зобов*язання відповідача здійснити нарахування суму недоплаченої щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 22.05.08 по 31.12.08 із врахуванням здійснених відповідачем виплат на користь позивача як дитини війни за період з 22.05.08 по 31.10.08р., так як на цьому наполягає позивач.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат не є перешкодою для виплати позивачу надбавки до пенсії як дитині війни, з огляду на приписи ст.. 113 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного Бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов*язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним Фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного Фонду України.
Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов*язком держави.
Що стосується задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача компенсувати позивачу недоотриману суму доплати у певному розмірі суд відмовляє, оскільки ці вимоги не грунтуються на вимогах закону.
Враховуючи похилий вік позивача та відсутність можливості своєчасно отримати інформацію про здійснення нарахування надбавки до пенсії, суд дійшов висновку про можливість поновлення строку звернення до суду.
Керуючись ст.2,4,8,11,17,158-163 КАСУ, ст.3,8, ч. 2 ст. 19, ст. 46, ст. 152 Конституції України від 28.06.1996 року, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року , суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.; з 22.05.2008р. по 31.10.2008р., із врахуванням здійснених відповідачем витрат на користь позивача в цей період.
В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу відмовити.
Заява на апеляційне оскарження постанови може бути подана у 10 денний строк.
Апеляція на постанову суду може бути подана у 20 денний строк після подачі заяви.
СУДДЯ Л.М.ПАВЛЕНКО