Справа №705/1112/21

                                                               2/705/1440/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року                       Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого судді                                       Піньковського Р.В.

за участю

секретаря судового засідання                     Безвенюк Н.В.

представника позивача - адвоката Веклич П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у мотивування зазначивши про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_2 . За останнім рахується 1/2 частина земельної ділянки площею 2,6691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Фурманської сільської ради. Право власності ОСОБА_2 набув шляхом прийняття спадщини.

За життя ОСОБА_2 заповіт не складав. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом, спадкоємці першої черги відсутні.

Він пропустив встановлений законом шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті брата. Вважає причини пропуску поважними, оскільки на момент смерті брата знаходився на заробітках в Росії, тобто перебував за межами України а повернувся після закінчення 6-ти місячного строку подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Позивач прийняв спадщину після смерті брата, користується спадковим майном, однак належним чином розпоряджатися спадковим майном позбавлений можливості через відсутність документів.

Нотаріус не приймає заяву позивача про прийняття спадщини, мотивуючи пропуском встановленого строку на прийняття спадщини після смерті брата, тому він вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Просить суд визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті його брата ОСОБА_2 поважними.

Визначити для ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті його брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги та факти, викладені у позові, просив суд позов задовольнити, надати йому додатковий строк в межах одного місяця для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті брата. В подальшому в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений, про причини неявки суд не повідомляв.

Представник позивача адвокат Веклич П.П. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, пояснила, що її довіритель є спадкоємцем другої черги за законом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він спадщину фактично прийняв, користується нею за призначенням але позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно, оскільки своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Причини пропуску позивачем визначено законом строку вважає поважними, оскільки на момент відкриття спадщини та після минування шести місяців, її довіритель перебував за межами України. Іншого шляху, крім судового, для реалізації позивачем його прав, як спадкоємця другої черги за законом, не існує, тому просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача Ладижинської сільської ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника, позовні вимоги визнають та не заперечують проти задоволення позову.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що позивач ОСОБА_1 в період 2013-2014 років тривалий час перебував за межами України, оскільки працював за кордоном, в Росії. Зимою 2013-2014 року він декілька разів бачився з ОСОБА_1 в м. Подольск Московської області, де також був на заробітках. Після тих подій бачився з ОСОБА_1 вже приблизно через 2 роки в м. Умані. Про оформлення ОСОБА_1 спадщини від його померлого брата дізнався вже в березні 2021 року.

Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 останні підтвердили обставини періодичного перебування позивача ОСОБА_1 на заробітках в Росії в період 2009-2017 років та зокрема вказали, що в період з травня 2013 року по квітень 2014 року разом з останнім працювали в м. Подольску Московської області.

Суд, вислухавши думку представника позивача, свідка, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Умані реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 є рідними братами, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_2 , виданого Ропотуською сільською радою Уманського району Черкаської області та серії НОМЕР_3 , виданого Ропотуським сільським РАГСом Уманського району Черкаської області, відповідно.

Згідно постанови ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, від 22 квітня 2021 року, спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Фурманка Уманського району Черкаської області, де проживав і був зареєстрований на момент смерті. Строк прийняття спадщини закінчився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкодавець на момент смерті проживав одиноко. Спадкова справа після його смерті не заводилася. На момент смерті рідного брата ОСОБА_1 разом з ним не проживав та не був зареєстрований, тобто не вчинив жодних дій, передбачених ст. 1269 ЦК України. У зв`язку із зазначеним гр. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,6991 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Фурманської сільської ради Уманського району Черкаської області, що залишилася після смерті його рідного брата ОСОБА_2 .

Так, в ході судового розгляду було встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно є спадкоємцем за законом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст. 1262 ЦК України, однак він не прийняв спадщину за законом після смерті спадкодавця, в порядку та строк встановлений чинним законодавством, тому позивачу постановою приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлений чинним законодавством України.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1727 ЦК України. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 квітня 2021 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, а строк для прийняття спадщини закінчився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса 22.04.2021 року, подавши ряд документів, підтверджуючих факт смерті спадкодавця, факт родинних відносин останнього з позивачем та факт належності спадкодавцю земельної ділянки тощо.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Суд враховує, що з аналізу наявної судової практики Верховного суду можна навести приблизний перелік поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємця; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.

При цьому, не визнаються поважними причини пропуску строку, такі як: юридична необізнаність спадкоємця щодо строку та порядку прийняття спадщини; необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця та наявність спадкового майна; похилий вік та непрацездатність спадкоємця; перебування спадкоємця за кордоном; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови тощо.

Спадкоємцем ОСОБА_1 обґрунтована неможливість своєчасного прийняття спадщини тим фактом, що він перебував за кордом та не міг звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Однак слід зазначити, що саме по собі перебування спадкоємця за кордоном не може вважатися поважною причиною пропуску строку. Такий висновок зробив Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2019 року по справі №161/9998/17 та від 06 червня 2018 року по справі № 592/9058/17-ц.

В той же час, у постанові від 13 березня 2020 року по справі № 314/2550/17 ВС вніс до переліку поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини складні умови праці спадкоємців, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними.

В даному контексті слід зазначити про наявність у законодавстві України механізму подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України, що врегульований Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України». За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини.

У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини. Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивач на момент відкриття спадщини після смерті його брата, дійсно працював за межами території України, але не надав суду будь-яких доказів, підтверджуючих неможливість його звернення із заявою про прийняття спадщини через консульство або шляхом направлення електронного повідомлення нотаріусу. Із заявою про прийняття спадщини після смерті брата позивач звернувся лише через більше ніж 7 років після відкриття спадщини, при цьому згідно пояснень, наданих у судовому засіданні, позивач протягом вищевказаного періоду приїздив до України і перебував на території України певний проміжок часу, тобто мав можливість звернутися із відповідною заявою до нотаріуса. Тому суд, не може визнати поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини перебування позивача за кордоном, у зв`язку із працевлаштуванням, оскільки вважає, що це не є об`єктивною, непереборною, істотною перешкодою для подання відповідної заяви позивачем.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не надано доказів поважності причин пропуску вказаного строку, які б підтверджували наявність обставин, що об`єктивно перешкодили йому своєчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті його брата.

Аналізуючи зібрані по справі докази з урахуванням наведених правових норм, суд вважає, що строк для подання  заяви про прийняття спадщини пропущений позивачем свідомо та без поважних причин, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.  4, 5, 13, 76-83, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Черкаського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Повний текст рішення складено 01.06.2021 року.

Суддя:        Р. В. Піньковський