Справа № 308/3024/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 травня 2021 року                                                                місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Буришин Віталій Васильович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача,приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

11 березня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Буришин В.В., заявила позовну вимогу до ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтувала наступним:

07.08.2008 ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) уклала кредитний договір з АТ «Київська Русь» №126-01-08-2 на суму 25 000 грн. строком з 07.08.2008 по 09.08.2010.

28 січня 2021 року ОСОБА_1 дізналась про наявність виконавчого провадження за №59311057, відкритого приватним нотаріусом виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. на виконання виконавчого напису №417, виданого 30.05.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованості на суму 23 529,27 грн. за період з 09.08.2018 по 13.05.2019.

Звертає увагу, що при вчиненні вказаного виконавчого напису нотаріусом були порушені вимоги ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» щодо вчинення виконавчих написів нотаріусом лише в разі, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Посилається на п.11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Також, вказує, що на момент вчинення виконавчого напису - та на момент його пред`явлення - набула чинності та діяла Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р., якою було скасовано п.1 та п. 2 Постанови КМУ № 562 від 26.11.2014 року. В подальшому 01.11.2017р. Вищий адміністративний суд України остаточно скасував норму Постанови КМУ, на підставі якої нотаріус вчинив оспорюваний виконавчий напис.

Виходячи з наведених обставин позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №417 від 30.05.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «СІТІ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 529,27 грн. та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідач відзиву на позовну заяву, третя особа пояснень щодо позову не надали.

Заяви ( клопотання) учасників справи.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В.; витребувано від приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. засвідчену належним чином копію виконавчого напису № 417 від 30.05.2019 та копії всіх документів, на підставі яких виконавчий напис було вчинено; постановлено проводити розгляд справи у порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом.

07.08.2008 року між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_3 /11.05.2017 року зміна прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_5 у зв`язку з укладенням шлюбу/ було укладено кредитний договір №126-01-08-2, відповідно до якого АБ «Київська Русь» надав ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі в сумі 25 000,00 грн. строком з 07.08.2008 по 09.08.2010.

30.05.2019 року приватним виконавцем Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В.на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06 1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_3 , яка є боржником за кредитним договором №126-01-08-2 від 07.08.2008, укладеного між ПАТ «Київська Русь» та ОСОБА_3 , заборгованості за період з 09.08.2018 по 13.05.2019 в розмірі 23029 грн.

28.12.2020 року постановою про зміну (доповнення) реєстраційних даних вчиненою приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Д. постановлено внести зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 23 529,27 грн.

Листом Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) № 17457/6321/63 від 12.04.2021 повідомлено про припинення з 18.08.2020 нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В.

Оцінка Суду.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами пов`язані із стягненням з позивача на користь відповідача суми заборгованості, стягнення якої було здійснено на підставі виконавчого напису нотаріуса. В ситуації, що розглядається, позивач не погодився із існуванням такої заборгованості і відповідно обґрунтованістю вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Суд звертає увагу, що за загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

З іншої сторони, відповідно до статті 18 ЦК нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-12 (далі Закон від 2 вересня 1993 року № 3425-12) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12 ).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12 та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону від 2 вересня 1993 № 3425-12 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12 визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

 У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

 Аналіз підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

 Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі від 2 вересня 1993 року № 3425-12 та Порядку вчинення нотаріальних дій. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12).

 За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

 Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

 Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

 Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12 ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

 Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

 Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

 З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК, статей 50, 87, 88 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12 захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

 Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у своїй по станові від 30 вересня 2019 року по справі № 357/12818/17, провадження № 61-44380св18.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на час вчинення спірного виконавчого напису, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Незважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, виконавчий напис був вчинений за кредитним договором №126-01-08-2 від 07.08.2008 року, який нотаріально не посвідчений та не забезпечений іпотекою.

 У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, провадження № 12-278гс 18) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12 у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

 Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які свідчать про доведення відсутності обставин про існування безспірної заборгованості, що підтверджує обґрунтованість позовних вимог.

 В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б спростовували позовні вимоги, підтверджували існування безспірної заборгованості, надсилання боржнику відповідної вимоги.

 Виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами

 Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

 Так, згідно квитанцій АТ «Ощадбанк» № 665759 від 11 березня 2021 року позивачем було сплачено 908 грн. 00 коп. (дев`ятсот вісім гривень) судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Буришин В.В. - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, вчинений 30 травня 2019 року приватним нотаріусомБроварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 417, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в сумі 23 029 грн. 27 коп. (двадцять три тисячі двадцять дев`ять гривень 27 копійок) таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 908 грн. 00 коп. (дев`ятсот вісім гривень) судового збору.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

 Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку,встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач:  ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Буришин Віталій Васильович, місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, код ЄДРПОУ 39508708.

Третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, місцезнаходження6 07401, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, буд.15, 5 під`їзд, офіс 6, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній.

Повний текст рішення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді виготовлено та підписано 04.06.2021 року.

Суддя                                                                        Голяна О.В.