Справа № 2 - 1545/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

          21 квітня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                   Шевченко Т.М.

при секретарі                                            Клепач О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” про визнання незаконним підвищення процентної ставки за користування кредитом, визнання недійсною частини правочину та стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, в якому просить визнати незаконним підвищення процентної ставки за користування кредитом, визнати недійсним п. 1.4.1.5.1 кредитного договору № ML-008/334/2007 від 06.09.2007 р., а також стягнути з відповідача 5023,75 грн., посилаючись на те, що 06.09.2007 р. між сторонами у справі був укладений кредитний договір № ML-008/334/2007 на купівлю двох земельних ділянок пі заставу квартири, за умовами якого позивач зобов’язувався за користування кредитом сплачувати фіксований податок у розмірі 6,49%+FIDOR на суму залишку заборгованості відповідно до графіку погашення кредиту. Наприкінці жовтня 2009 р. на адресу позивача надійшло повідомлення про підвищення процентної ставки за вказаним кредитним договором на 4% річних, починаючи з 01.10.2009 р. у зв’язку з ненаданням до банку оригіналів платіжних документів, що підтверджують сплату страхових платежів (премій) на наступний період страхування чи оригіналів договорів страхування.

            У лютому 2010 р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати незаконним підвищення процентної ставки за користування кредитом, визнати недійсним п. 1.4.1.5.1 кредитного договору № ML-008/334/2007 від 06.09.2007 р., а також стягнути з відповідача 9388,64 грн.

            В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов, зазначивши, що договірні зобов’язання позивач не порушував, а тому підстави для підвищення процентної ставки відсутні.

            Представник відповідача ПАТ „ОТП Банк” в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення, посилаючись на безпідставність вимог позивача.  

            Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

             06.09.2007 р. між ОСОБА_1 та ПАТ „ОТП Банк” був укладений кредитний договір № ML-008/334/2007  з метою придбання нерухомості.

            Відповідно до умов договору відповідач надав позивачу кредит у сумі  174428,88 швейцарських франків строком користування до 06.09.2027 р.

             Згідно п. 3 частини 1 кредитного договору сторони домовилися, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка.

         Підписанням кредитного договору сторони домовилися, що у договорі використовується плаваюча процентна ставка, яка складається із перемінної частини (FIRD) та фіксованого відсотка – така ставка може змінюватися (збільшуватися чи зменшуватися) шляхом зміни розміру ставки  FIRD, в порядку, передбаченому сторонами кредитного договору, та в залежності від вартості строкових депозитів фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення стоку дії депозитного договору.

           Інформація щодо розміру ставки FIRD розміщується на сайті банку, а також в приміщеннях банку на інформаційних стендах.

          Згідно умов кредитного договору, а саме п. 1.4.1.1 – 1.4.1.5 плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов кредитного договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 місячного періоду дії попереднього розміру плаваючої процентної ставки. З вказаних дат проценти нараховуються виходячи із ставок FIRD + фіксований відсоток з розрахунку 360/365 календарних днів у році. Сторони цим висловили свою згоду щодо такої зміни плаваючої ставки, стосовно всієї непогашеної суми кредиту, без укладення будь-яких додаткових договорів до кредитного договору.

            Таким чином, отримавши кредит на умовах сплати плаваючої процентної ставки та підписавши кредитний договір, клієнт висловив свою згоду на корегування плаваючої процентної ставки, в порядку, передбаченому сторонами кредитного договору, що відповідає вимогам ст. 1056-1 ЦК України.

             Зміна процентної ставки у зв’язку зі зміною розміру ставки FIRD не може бути розцінена, як збільшення розміру процентів, встановлених кредитним договором, в односторонньому порядку і не суперечить ст. 1056-1 ч. 2 ЦК України.

            Відповідно до ч. 2 п. 4 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни обліку ставки НБУ або в інших випадках.

            Відповідно до п. 2.3.7 п/п л) кредитного договору, укладеного між сторонами  у справі, позивач зобов’язувався щорічно не пізніше 20 календарних днів до закінчення чергового річного періоду дії договорів страхування, надавати банку оригінали платіжних документів, що підтверджують сплату страхових платежів на наступний період дії договорів страхування чи оригінали страхових договорів укладених на умовах, що задовольняють банк та з визначеною банком страховою компанією, якщо інше письмово не погоджено з банком.

           Підвищення процентної ставки передбачене п.п. 1.4.1.5.2 кредитного договору, підвищення процентної ставки, передбачене п.п. 1.4.1.5.1 цього договору та не потребує укладення будь-якого додаткового договору до цього договору чи графіку платежів у новій редакції та сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всієї неповернутої суми кредиту, при цьому, процентна ставка по кредиту підлягає підвищенню в перший банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення будь-якого з п/п п. 2.3.7 цього договору.

              Відповідно до Постанови Правління НБУ „Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту” від 10.05.2007 р. № 168 банки зобов’язані перед укладенням кредитного договору  надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупність вартості кредиту, зазначивши таке: орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб – страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо), варіантів погашення кредиту, включаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги, можливості та умов дострокового повернення кредиту.

              Повідомлення щодо зміни плаваючої % ставки передбачено кредитним договором, який був погоджений позивачем та укладений належним чином. Як вбачається з Постанови перелік є вичерпним і будь-які потенційні зміни до кредитного договору не є графіком платежів та не можуть бути розписані за сукупністю вартості кредиту.

              За таких підстав, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

             Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 526, 1049, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 30, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

              В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” про визнання незаконним підвищення процентної ставки за користування кредитом, визнання недійсною частини правочину та стягнення грошових коштів – відмовити.

               Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                Суддя