№ 1-525/10

ВИРОК

  Іменем України

1 червня 2010 року                                          м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.,

при секретарі - Титенко Ю.А.,

за участю прокурора – Куца О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, смт. Тараща, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого,  військовозобов’язаного, зареєстрованого  та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України,

встановив:

23.03.2010 року приблизно о 18.30 год. ОСОБА_1, знаходячись біля автостанції «Південна», розташованої по вулиці Глушкова, 3 в м. Києві, де він займався приватним перевезенням пасажирів на своєму автомобілі «Део Нексія» д.н.з. НОМЕР_1, з метою послідуючого звідництва для розпусти, з метою наживи, прийняв замовлення від раніше невідомого ОСОБА_2 про надання сексуальних послуг повією останньому.

ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на звідництво для розпусти, з метою наживи, зателефонувавши за телефоном, який йому раніше надала повія ОСОБА_3, запропонував останній та повії ОСОБА_4 надати сексуальні послуги клієнту ОСОБА_2 за винагороду, на що останні погодились. 23.03.2010 року приблизно 18.40 год. Клієнт ОСОБА_2, дізнавшись, що ОСОБА_1 підшукав йому для надання сексуальних послуг  двох повій, знаходячись на території вищевказаної автостанції, передав останньому гроші у сумі 200 гривень як винагороду за послідуюче звідництво з замовленими повіями для надання сексуальних послуг та доставки їх до приміщення сауни.

ОСОБА_1 23.03.2010 року приблизно о 19.40 годин на своєму автомобілі «Део Нексія» д.н.з. НОМЕР_1, за попередньою домовленістю перевіз повій  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вул. Котельникова, 87 в м.Києві до приміщення сауни, розташованій по пр-ту 40-річчя Жовтня, 120-а в м. Києві, для надання сексуальних послуг клієнту ОСОБА_2, який чекав біля вищевказаної сауни. Клієнт ОСОБА_2, вибравши з двох доставлених повій, повію ОСОБА_4, зайшов з останньою в приміщення сауни по пр-ту 40-річчя Жовтня, 120-а в м. Києві, де вона  надала сексуальні послуги у вигляді класичного сексу, отримавши від ОСОБА_2 гроші у сумі 200 гривень в якості оплати за надання сексуальних послуг.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю та пояснив, що 23.03.2010 року, на своєму автомобілі             «Део Нексія» д.н.з. НОМЕР_1, знаходився на території автостанції «Південна», по вул. Глушкова,3 в м. Києві, підшукуючи клієнтів для перевезення. Приблизно о 18.30 годині до автомобіля, в якому він знаходився, підійшов молодий чоловік та запитав у нього, чи зможе він допомогти йому знайти повію для надання сексуальних послуг, на що він повідомив, що у нього є знайома, яка займається проституцією. Після чого, він зателефонував зі свого мобільного телефону своїй знайомій на ім’я ОСОБА_3 та повідомив, що є клієнт, який бажає отримати сексуальні послуги. Вона погодилась, повідомивши, що її послуги будуть коштувати 450 гривень, що він і передав клієнту, який представився ОСОБА_2.  ОСОБА_2 почувши вартість, висловив бажання замовити двох повій для надання сексуальних послуг. Після чого, він повторно зателефонував ОСОБА_3 та повторив, чого бажає клієнт, на що вона сказала, що у неї є подруга, яка знаходиться біля неї і чула розмову, та погодилась на пропозицію клієнта. Він повідомив, що клієнт уже замовив сауну на 20.00 годин, та ОСОБА_3, як він дізнався від працівників міліції її прізвище ОСОБА_3, попрохала, щоб він за нею заїхав о 19.40 годині на вул. Котельникова, 87 в м. Києві. Після того як вони домовились, знаходячись  на території автостанції «Південна», по вул. Глушкова, 3 в м. Києві, а приблизно о 18.40 годині, клієнт ОСОБА_2 передав йому 200 гривень, двома купюрами номіналом по 100 гривень, як винагороду за те, що він зведе його з повіями та доставить їх для надання секспослуг, в сауну. В обумовлений час він приїхав на вул. Котельнікова, 87, в м. Києві, де його чекала ОСОБА_3 з незнайомою жінкою, як він дізнався пізніше її ім’я ОСОБА_4. Приблизно о 19.50 годині він на своєму автомобілі «Део Анексія» д.н.з. НОМЕР_1, доставив двох повій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до приміщення сауни «Дельфін», розташованої по пр-ту 40 річчя Жовтня, 120 в м. Києві, де на них чекав ОСОБА_2. ОСОБА_2 підійшов до автомобіля та, побачивши повій, пояснив, що бажає, щоб йому сексуальні послуги надала ОСОБА_4. Після чого, ОСОБА_4 вийшла з машини та пішла з ОСОБА_2, щоб надати йому сексуальні послуги  в сауні. 23.03.2010 року приблизно о 20.00 годині його було затримано співробітниками міліції та вилучено мобільний телефон «Соні Еріксон ІР», через який він зв’язувався з ОСОБА_3 для послідуючого звідництва з клієнтом ОСОБА_2 для надання сексуальних послуг, грошові кошти у сумі 200 гривень, які він отримав в якості винагороди від клієнта ОСОБА_2 за зведення з повією для надання сексуальних послуг. Після чого він був доставлений до приміщення ТВМ-1 Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві за адресою м. Київ, пр-т Правди, 35, для дачі письмових пояснень.      

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю. Дії підсудного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 302 КК України як звідництво для розпусти з метою наживи, кваліфіковані правильно.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше не судимий в силу вимог ст. 89 КК України, працює не офіційно, має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце реєстрації, за яким характеризується виключно з позитивної сторони, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває.   Суд визнає обставинами, що відповідно до вимог ст. 66 КК України пом’якшують покарання підсудного – його щире каяття у вчиненому та активне сприяння в розкритті злочину, і враховує відсутність обставин, що обтяжують його покарання.   Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 302 КК України покарання у виді обмеження   волі в мінімальних   межах, передбачених санкцією вищевказаної частини статті. Крім того, суд, враховуючи дані про особу підсудного та наявність ряду обставин, що пом’якшують його покарання, вважає, що до підсудного необхідно застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробування з мінімальним іспитовим строком на 1 рік.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон «Соні-Еріксон Р1І», корпус чорного кольору, IMEI НОМЕР_2, якому вставлена сім-карта оператора «Київстар» за НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні в камері схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві – повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за належністю;

- мобільний телефон «Самсунг-Дуос», корпус чорного кольору,  ІМЕІ НОМЕР_4, НОМЕР_5, якому вставлені сім-картки оператора «Лайф» за НОМЕР_6 та «Диджус» за НОМЕР_7 знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 – залишити ОСОБА_3 за належністю;

 - грошові кошти на загальну суму 400 гривень, а саме дві купюри номіналом по 100 гривень з серійними номерами – БР 0414176; Г7 3890312 та одна купюра номіналом 200 гривень з серійним номером АВ 1876295, які знаходиться на зберіганні в фінансовій частині Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, – звернути в дохід держави.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим – в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

 Суддя                                                                                                Г.В.  Бондаренко