Справа  №2-974/2010 року  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И

      17 травня 2010 року  Святошинський   районний  суд  м.Києва  

в складі  головуючого  судді                                   Твердохліб  В.А.

при секретарі                                              Горбан М.В.

за участю представників позивачки  ОСОБА_1., ОСОБА_2,

представника відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому  судовому  засіданні  в  м.Києві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_5   про визнання договору позики неукладеним, -

 В С Т А Н О В И В:

18.05.2009 року позивачка звернулася в суд з вищевказаним позовом до відповідача та просила постановити рішення, яким   визнати договір позики, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – неукладеним.

В позові посилається на те, що оспорюваний договір позики не відповідає вимогам законодавства, оскільки  не містить умов договору, умов договору застави, умов договору поруки. Зазначала, що про існування вказаного договору вона дізналася після смерті свого чоловіка ОСОБА_6, в зв»язку зі зверненням відповідачки до суду з позовом до неї про стягнення боргу, як до дружини ОСОБА_6

Враховуючи зазначене та те, що відсутні докази про передачу грошей, передбачених договором позики, ОСОБА_6 та на підставі ч.2 ст.640, ст.ст. 560, 1047, 1051 ЦК України просила позов задовольнити.

В судовому засіданні представники позивачки  позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у відмовити у його задоволенні, зазначав, що договір позики було укладено з дотриманям вимог, визначених законодавством України.

           Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду,  дослідивши письмові докази, вважає, що позов  не підлягає задоволенню з таких  підстав.

    Судом встановлено, що  23.01.2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір позики, відповідно до умов якого  ОСОБА_5 передає ОСОБА_6 у власність грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США, а ОСОБА_6 зобов»язується повернути дану суму до 30 червня 2006 року (а.с.8-9).

    Відповідно до розписки від 23.01.2004 року, ОСОБА_6 у присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 передано суму позику 50 000 доларів США., яку він зобов»язується повернути в порядку та строки, встановлені договором позики від 23.01.2004 року (а.с.18).

    30.01.2006 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 31.01.2006року (а.с.7).

    Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу, 26.06.1978 року між ОСОБА_6 та позивачкою укладено шлюб (а.с.6).

    18.12.2006 року ухвалою Подільського районного суду м.Києва у цивільній справі № 2-П-2483 2006року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики (а.с.27), закрито провадження у даній справі та затверджено мирову угоду, відповідно до якої:

    1. відповідач, а саме її представник ОСОБА_2 повертає борг у сумі триста шість тисяч гривень п»ятсот десять гривень до 25.12.2006 року.

    2.  позивач, а саме її представник – ОСОБА_8 приймає від представника відповідача ОСОБА_2 суму боргу в розмірі триста шість тисяч п»ятсот десять гривень до 25.12.2006 року та зобов»язується сплатити в термін до 25.12.2006 року судовий збір в сумі тисячу сімсот гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі тридцять гривень за подання позову до суду.

    3. після виконання у термін до 25.12.2006 року взятого на себе зобов»язання ОСОБА_4 за мировою угодою зобов»язання ОСОБА_5 повертає ОСОБА_4 оригінал договору позики від 23.01.2004 року.

    4. у разі невиконання узгоджених умов та строків добровільного виконання мирової угоди відповідачем, вона виконується у примусовому порядку, згідно  діючого законодавства через органи Державної виконавчої служби.

Після підписання мирової угоди сторони взаємних претензій одна до одної не матимуть.

      Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

    Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2009 року, державним виконавцем ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа виданого Подільським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу у сумі 306540,00 грн. (а.с.28).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, або усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо  відповідно  до  акта  цивільного  законодавства  для укладення  договору  необхідні  також передання майна або вчинення іншої дії,  договір є укладеним з моменту  передання  відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики  є  укладеним  з  моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій  формі,  якщо  його сума  не  менш  як  у  десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

 На  підтвердження  укладення  договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або  інший  документ, який  посвідчує  передання  йому  позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1051 ЦК України  позичальник  має  право  оспорити  договір  позики  на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від   позикодавця  або  були  одержані  у  меншій  кількості,  ніж встановлено договором.

Якщо договір  позики  має  бути  укладений у письмовій формі, рішення суду  не  може  ґрунтуватися  на  свідченнях  свідків  для підтвердження  того,  що гроші або речі насправді не були одержані позичальником  від  позикодавця  або  були   одержані   у   меншій кількості,    ніж   встановлено   договором.   Це   положення   не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману,    насильства,    зловмисної   домовленості   представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні не було надано доказів того, що зміст оспорюваного договору не відповідає фактичним обставинам справи і ОСОБА_6 не отримував обумовлених договором грошових коштів.

Згідно ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджається майном, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого подружжя має бути подана письмово. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім”ї, створює обов”язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім”ї.

Договір позики не є правочином, який  підлягає державній реєстрації, а тому не вимагає письмової згоди при його укладенні другого з подружжя.

Крім того, ОСОБА_6 за спірним договором отримав кошти, а посилання представників позивачки на те, що він не брав зазначені в договорі  кошти та те, що позивачка особисто їх не бачила не приймається судом до уваги, оскільки вони не підтверджені документально та спростовуються також ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 18.12.2006 року.

Посилання представників позивачки на підставу не укладення договору позики того, що не укладено договору застави чи договору поруки у відповідності до п.3.4 договору позики є не обґрунтованим, оскільки укладення вказаних договорів не єобов»язком.

В судовому засіданні представники позивачки не надали переконливих доказів порушення  прав чи законних інтересів позивачки з боку відповідачки.

Аналізуючи зібрані докази  в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  безпідставні, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не доведені правові підстави визнання правочину недійсним, не встановлено порушень особистих прав і свобод позивачки, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи зазначене та керуючись,  ст. ст. 526, 638, 640, 1046, 1047, 1051 ЦК України, ст. 65 СК України, ст.ст.57-61,209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш  И В:              

             ОСОБА_4 в задоволенні позову до ОСОБА_5 про визнання договору позики від 23 січня 2004 року неукладеним відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                        Суддя: