ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 815/1504/17

адміністративне провадження № К/9901/23966/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія - Агро» до Державної податкової служби України, треті особи: - Головне управління ДФС в Одеській області та Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ТОВ «Бессарабія - Агро» (далі - Товариство) звернулось до суду першої інстанції з позовом до ДПС України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправною бездіяльність у формі неухвалення рішення про відмову в прийнятті податкових накладних до реєстрації, згідно списку (47 податкових накладних на загальну суму 53 267 252,80 грн);

- зобов`язати скасувати реєстрацію 47 податкових накладних на загальну суму 53 267 252,80 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані 47 податкових накладних на загальну суму 53 267 252,80 грн на адресу отримувача (покупця) ТОВ «Емакс» зареєстровано особою, яка не мала повноважень від імені Постачальника (продавця) ТОВ «Бессарабія - Агро» на проведення в ЄРПН реєстраційних дій.

Реєстрація спірних податкових накладних, як зазначає позивач, відбулася на підставі підроблених документів про проведення ТОВ «Бессарабія - Агро» загальних зборів, де вирішувалися питання про зміну керівника товариства, а також його місцезнаходження. Дані підроблені документи слугували підставою для проведення державної реєстрації змін до установчих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) та для отримання нових посилених сертифікатів щодо здійснення підписання електронних документів.

Як стверджує позивач, у договірних відносинах із ТОВ «Емакс» він не перебував, постачання товару на його адресу не здійснював та відповідно не отримував за це оплату.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року позов задоволено частково. Зобов`язано ДФС України скасувати реєстрацію в ЄРПН 47 податкових накладних (за списком) на загальну суму 53 267 252,80 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року рішення суду першої інстанції змінено, викладено мотивувальну частину в редакції даної постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Бессарабія - Агро» з 03.02.2014 року перебувало як платник податків на обліку в Ізмаїльській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (правонаступник ГУ ДФС в Одеській області). Засновником даної юридичної особи є ОСОБА_1 .

Основним видом економічної діяльності товариства являється виробництво олії та тваринних жирів. Місцезнаходження юридичної особи - АДРЕСА_1 .

28.10.2015 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «Бессарабія - Агро», на яких директором був обраний ОСОБА_2

29.10.2015 року запис про ОСОБА_2 як директора ТОВ «Бессарабія - Агро» внесено до ЄДР, що підтверджується відповідним витягом.

07.04.2016 року державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лободі В. О. для проведення в ЄДР державної реєстрації змін до установчих документів, які стосуються місцезнаходження, керівника та складу ТОВ «Бессарабія - Агро», був наданий протокол загальних зборів учасників від 06.04.2016 року, які фактично не відбувалися.

Того ж дня, державним реєстратором в ЄДР проведені реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження ТОВ «Бессарабія - Агро» з м. Ізмаїла до м. Києва, а прізвище керівника, який діє від імені юридичної особи, змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_3

11.04.2016 року між Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та ОСОБА_3 був укладений договір про визнання електронних документів та, остання, отримала від акредитованого центру сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів ТОВ «Бессарабія - Агро».

11.04.2016 року та 12.04.2016 року ДФС України зареєструвала в ЄРПН 47 податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 53 267 252,80 грн, які підписані директором Постачальника (продавцем) ТОВ «Бессарабія - Агро» ОСОБА_3 на адресу отримувача (покупця) ТОВ «ЕМАКС».

Так, 11.04.2016 року в ЄРПН зареєстрована податкова накладна від 01.04.2016 року №1 на суму 957 250,80 грн

12 квітня 2016 року в ЄРПН зареєстровані наступні податкові накладні: від 29.03.2016 року №507 на суму 1 779 300,00 грн, від 29.03.2016 року №508 на суму 1 797 300,00 грн, від 30.03.2016 року №478 на суму 759 000,00 грн, від 30.03.2016 року №479 на суму 1 797 300,00 грн, від 30.03.2016 року №480 на суму 757 020,00 грн, від 30.03.2016 року №481 на суму 1 779 300,00 грн, від 30.03.2016 року №843 на суму 759 000,00 грн, від 30.03.2016 року №484 на суму 1 797 300,00 грн, від 30.03.2016 року №488 на суму 1 779 300,00 грн, від 30.03.2016 року №489 на суму 759 000,00 грн, від 30.03.2016 року №492 на суму 1 779 300,00 грн, від 30.03.2016 року №493 на суму 1 797 300,00 грн, від 30.03.2016 року №494 на суму 759 000,00 грн, від 30.03.2016 року №499 на суму 757 020,00 грн, від 30.03.2016 року №505 на суму 759 000,00 грн, від 30.03.2016 року №510 на суму 759 000,00 грн, від 30.03.2016 року №512 на суму 1 797 300,00 грн, від 30.03.2016 року №516 на суму 759 000,00 грн, від 30.03.2016 року №519 на суму 1 779 300,00 грн, від 30.03.2016 року №520 на суму 757 020,00грн, від 30.03.2016 року №522 на суму 1 797 300,00 грн, від 30.03.2016 року №535 на суму 759 000,00 грн, від 30.03.2016 року №537 на суму 1 797 300,00 грн, від 31.03.2016 року №482 на суму 733 920,00 грн, від 31.03.2016 року №490 на суму 733 920,00 грн, від 31.03.2016 року №501 на суму 759 000,00 грн, від 31.03.2016 року №502 на суму 757020,00 грн, від 31.03.2016 року №503 на суму 1 779 300,00 грн, від 31.03.2016 року №504 на суму 733 920,00 грн, від 31.03.2016 року №517 на суму 733 920,00 грн, від 02.04.2016 року №2 на суму 149 730,80 грн, від 02.04.2016 року №3 на суму 1 096 930,80 грн, від 02.04.2016 року №495 на суму 849 730,80 грн, від 02.04.2016 року №506 на суму 1 096 930,80 грн, від 02.04.2016 року №511 на суму 849 730,80 грн, від 02.04.2016 року №513 на суму 1 096 990,80 грн, від 02.04.2016 року №521 на суму 1 096 930,80 грн, від 02.04.2016 року №536 на суму 849 730,80 грн, від 02.04.2016 року №538 на суму 1 096 990,80 грн, від 02.04.2016 року №7 на суму 1 096 930,80 грн, від 02.04.2016 року №9 на суму 1 096 990,80 грн, від 04.04.2016 року №485 на суму 1 296 930,80 грн, від 04.04.2016 року №5 на суму 1 491 730,80 грн, від 04.04.2016 року №514 на суму 1 296 930,80 грн, від 04.04.2016 року №518 на суму 1 491 730,80 грн, від 07.04.2016 року №33 на суму 303 400,00 грн.

Факт реєстрації вказаних податкових накладних підтверджується витягом з ЄРПН №325442 від 22.07.2016 року та №320247 від 12.04.2016 року, а також квитанціями №1 про реєстрацію податкових накладних.

Ізмаїльська ОДПІ офіційно підтвердила той факт, що за 46 податковими накладними, зареєстрованими 12.04.2016 року, того ж дня списано з електронного рахунку позивача в Державній казначейській службі України податковий кредит з податку на додану вартість на суму 52 310 002,00 грн, а 19.04.2016 року за податковою накладною №1, яку було зареєстровано 11.04.2016 року, списано з електронного рахунку позивача в Державній казначейській службі України податковий кредит з податку на додану вартість на суму 957 250,80 грн.

Також з листа ДФС України від 08.09.2016 року судами встановлено, що посилені сертифікати ТОВ «Бессарабія - Агро» були скасовані 12.04.2016 року на підставі заяви ОСОБА_2 .

Заявою від 11.04.2016 року Товариство повідомило Ізмаїльське МВ ГУ МВС України в Одеській області про вчинення злочину за ст. ст.190, 358 КК України, за результатом розгляду якої, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено запис №12016160150001122 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

12.04.2016 року ТОВ «Бессарабія - Агро» направило на адресу Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області інформацію про підробку документів щодо проведення загальних зборів учасників та неправдивість відомостей, що містяться в ЄДР щодо змін в установчих документах.

Про те, що з даною інформацією Ізмаїльська ОДПІ була ознайомлена 12.04.2016 року, остання вказує у своєму листі на адресу заступника Ради бізнес - омбудсмена (т.1 а.с.207).

Для попередження негативних наслідків від подій, описаних вище, 13.04.2016 року ТОВ «Бессарабія - Агро» в офіційному друкованому видані Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» №70 та в газеті «ФАКТИ» №67 опублікувало оголошення, якими повідомила про незаконний характер змін до установчих документів щодо місцезнаходження, керівника, а також про недійсний характер усіх документів, підписаних ОСОБА_3 . До того ж, у цих виданнях ТОВ «Бессарабія - Агро» розмістило інформацію, що не здійснювало з 07.04.2016 року будь яких господарських операцій з ТОВ «ЕМАКС» та не є його контрагентом.

В рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016100000000379 від 15.04.2016 року за фактом шахрайства, була проведена почеркознавча експертиза, яка встановила, що підпис у графі «підписи» в протоколі №06/04 загальних зборів учасників ТОВ «Бессарабія - Агро» від 06.04.2016 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою із частковим наслідуванням справжнього підпису самого ОСОБА_1 .

Для поновлення свого порушеного права ТОВ «Бессарабія - Агро» 12.04.2016 року склало 47 розрахунків корегування на спірні 47 податкові накладні та з метою їх реєстрації в ЄРПН відправило їх через систему електронного адміністрування ПДВ до ТОВ «Емакс», а також звернулося з письмовою вимогою їх зареєструвати.

Проте, вимога ТОВ «Бессарабія - Агро» залишилася невиконаною, у зв`язку з розірванням ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві 13.04.2016 року договору з ТОВ «Емакс» про визнання електронних документів та відсутності товариства за адресою своєї реєстрації.

Далі, ТОВ «Бессарабія - Агро» у складі Декларації з ПДВ за березень 2016 року та за квітень 2016 року подало, зокрема додаток №8 (заяву про допущення порушень з боку ТОВ «Емакс»). Подання такого додатку є підставою для проведення податкової перевірки контрагента за наслідками податкових накладних, складених у березні та квітні 2016 року.

Бажаючи поновити свої права щодо можливості реєстрації в подальшому податкових накладних на відповідну суму реєстраційного ліміту, позивач, у період квітня - липня 2016 року, звертався до податкових органів різного рівня із заявами про реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування за спірними 47 податковими накладними, вважаючи, що таким чином він у досудовому порядку, поновить свої порушені права та поповнить свій електронний рахунок на суму 53 267 252,80 грн.

Останнім листом, датованим 08.09.2016 року, ДФС України повідомила позивача про відсутність законодавчих підстав для реєстрації в ЄРПН розрахунків корегування, що були направлені на її адресу. Відмова обґрунтована приписами ст.192 ПК України, які вимагають, що саме Покупець, в особі, ТОВ «Емакс» повинен зареєструвати в ЄРПН розрахунки коригування, що складені Продавцем в особі ТОВ «Бессарабія - Агро».

Позивач, вважаючи вказані дії та бездіяльність відповідача неправомірними, звернувся з даним позовом до суду.

Частково задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірні накладні складені за безтоварними господарськими операціями, які не спричинили реальні зміни майнового стану учасників цих операцій, окрім як безпідставного зменшення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні.

Змінивши рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що однією з умов реєстрації податкових накладних є позитивний результат перевірки ДФС електронного цифрового підпису, накладеного на неї. Встановивши факт відсутності повноважень у ОСОБА_3 складати та підписувати ЕЦП податкові накладні, складені в період з 29.03.2016 року по 07.04.2016 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість їх реєстрації в ЄРПН.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця).

Положеннями п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню або дата відвантаження товарів.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін (п.201.1 ст.201 ПК України).

З урахуванням наведених норм, суд апеляційної інстанції встановив, що платник податків зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну. Водночас спірні податкові накладні були складені в період діяльності директора ОСОБА_2 , а направлені на реєстрацію вже новим керівником ОСОБА_3 .

Тобто, складати та підписувати електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) податкові накладні у період з 29.03.2016 року по 07.04.2016 року мала тільки уповноважена на це особа, а саме ОСОБА_2 .

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - Отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у ЄРПН, визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246).

Пунктами 5-7 Порядку №1246 встановлено, що Постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Отже, як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, однією з умов реєстрації податкових накладних є позитивний результат перевірки ДФС електронного цифрового підпису, накладеного на неї.

Отже, враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції факт відсутності повноважень у ОСОБА_3 складати та підписувати ЕЦП податкові накладні, складені в період з 29.03.2016 року по 07.04.2016 року, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується із висновком про неможливість їх реєстрації в ЄРПН.

Пунктом 9 Порядку №1246 встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є, зокрема, порушення вимог, установлених п.201.1 ст.201 ПК України, зокрема, недотримання умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що одночасно з ОСОБА_3 , у той же період, з 29.03.2016 року по 07.04.2016 року, податкові накладні складав та підписував ЕПЦ і діючий директор ТОВ «Бессарабія - Агро» - ОСОБА_2.

За вказаних умов, у податкового органу повинні були виникнути обґрунтовані підстави для ретельної перевірки права на підпис, вказаних осіб, податкової накладної та/або розрахунку коригування

Наведені висновки про відсутність підстав у контролюючого органу реєструвати спірні податкові накладні ТОВ «Бессарабія - Агро» також підтверджуються приписами Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційному зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 (далі - Інструкція №233).

Так, пункт 7 розділу ІІ Інструкції №233 встановлює, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

його відповідність затвердженому формату (стандарту);

підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов`язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»;

чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

За приписами пункту 7 розділу ІІІ Інструкції №233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

7.1 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

7.2 після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв`язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Доводи скаржника про те, що дійсність ЕПЦ перевіряється лише в розрізі того, чи має право особа здійснювати в цей момент реєстрацію податкової накладної, а питання чи мала права особа складати та підписувати ЕПЦ податкові накладні при їх реєстрації не з`ясовуються, спростовуються наведеними вище нормами чинного законодавства.

Приписами пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться саме центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Таким чином, позивач як платник податків, перебуває з ДПС України, як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у відносинах вертикального підпорядкування і завдяки діям або рішення даного суб`єкта владних повноважень залежить поновлення його реєстраційної суми (ліміт), на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Формула обрахунку суми податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН наведена в п. 200-1.1 ст.200 -1 ПК України. Дана формула встановлює, що реєстраційна сума (ліміт), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, автоматично зменшується на суму зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Звертаючись із даним позовом та обираючи належний спосіб захисту, позивач мав обґрунтовані очікування, що скасування податковим органом незаконно проведеної реєстрації 47 податкових накладних, автоматично поновить реєстраційну суму (ліміт), на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН. Така вимога позивача спирається на положення п.20 Порядку №1246.

Так, п.20 Порядку №1246 встановлює, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За вказаного правового регулювання колегія суддів Верховного Суду вважає цілком обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про належність обраного позивачем способу захисту порушених прав, оскільки він не суперечить закону і забезпечує ефективний спосіб їх відновлення.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судом апеляційної інстанції, на підставі яких суд встановив обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Щодо заявленого Товариством клопотання про закриття касаційного провадження у цій справі, то колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити у його задоволенні з огляду на таке.

Так, постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі №815/1504/17, Верховний Суд зазначив, що підставою для відкриття касаційного провадження у справі є посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, встановлення судами обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів та недослідження судами зібраних у справі доказів (п.1, 4 ч.4 ст.228 та п.1, 4 ч.2 ст.353 КАС України).

У своїй заяві про закриття касаційного провадження, Товариство посилається на неподібність правовідносин у постановах Верховного Суду на які посилався скаржник у своїй касаційній скарзі із цією справою, а тому вважає, що скаржником не доведено наявності підстав касаційного оскарження, передбачених п.1 ч.4 ст.228 КАС України.

При цьому, Товариством не наведено доводів щодо інших підстав для відкриття касаційного провадження, зазначених в ухвалі Верховного Суду, зокрема передбачених п.4 ч.4 ст.228 та п.1, 4 ч.2 ст.353 КАС України.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про закриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

О.О.Шишов