Справа №2-1680-1/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2010 р.                                                                м. Київ

Святошинський  районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді     Кирилюк Г.М.

при секретарі             Халпахчієвій Є.В., Григоренко  О.М.

з участю позивачів                            ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника позивачів                    ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до  ОСОБА_6     про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням ,-

встановив:

Позивачі  в лютому  2010   р. звернулися  до суду з позовом, в якому просять визнати ОСОБА_6  таким, що втратив право на користування квартирою №АДРЕСА_1.

Посилаються на ті підстави, що вказана квартира належить  їм на праві власності  в рівних долях  відповідно  до   свідоцтва про право власності на житло  від 21.10.1994 р., виданого згідно з розпорядженням  Акціонерного товариства  по виробництву екскаваторів  «АТЕК».

Відповідач ОСОБА_6 є  сином  колишньої дружини  ОСОБА_5 – ОСОБА_7,  шлюб з якою розірвано  в 2004 році.

Ще до  розірвання  шлюбу  своєї матері, в 2003  році   відповідач  забрав    свої  особисті речі та переїхав  на інше  невідоме місце проживання.

На протязі  6 років відповідач в спірній квартирі не проживає,  не  несе витрат  по  ї утриманні, нею не цікавиться.  Мати  відповідача знялась з реєстраційного  обліку у вказаній квартир в добровільному порядку.

Оскільки  відповідач  у спірній  квартирі не      проживає  більше шести  місяців без поважних причин, він  вважається таким, що  втратив право на  користування нею.

Формальна  реєстрація відповідача у вказаній  квартирі створює  їм, як власникам,  перешкоди  в нормальному користуванні, оскільки  вони змушені  нести витрати  по  комунальних платежах і за відповідача,  а також створює перешкоди в управлінні  та розпорядженні цим майном.  

В судовому засіданні позивачі та їх представник  позов підтримали та просять  його задовольнити.

 Позивачка Зуб Н.І суду пояснила, що мати відповідача  та відповідач після  одруження з її  сином  ОСОБА_5 проживали в спірній квартирі  до  2003 року.  Потім зняли іншу квартиру  та проживали разом  до  кінця 2004 року.  Після  розлучення в 2005 р.  син повернувся проживати  в спірну  квартиру, а відповідач з матір’ю  стали    проживати   за іншою адресою.    

Відповідач  в судове засідання не  з’явився, про час та місце розгляду  справи повідомлявся судом  належним чином – за місцем  реєстрації  його матері  ОСОБА_7

Суд вважає можливим розглянути  справу у відсутність  відповідача та постановити  заочне рішення, оскільки  від позивачів не надійшло  заперечень проти такого  вирішення  справи.

Суд, заслухавши сторони, покази свідків  ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позовні вимоги задовольнити з таких підстав.

Згідно ст.ст.71, 163 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї, за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Судом встановлено, що спірне житлове приміщення, квартира АДРЕСА_1 належить позивачам на  праві спільної  часткової власності  в рівних  долях  на  підставі  свідоцтва про право  власності  на  житло від 21.10.1994 р. (а.с.5).

 Згідно довідки Єдиного  районного розрахункового  центру, Філії №813від 15.09.2009 року, в даний час в квартирі зареєстровано 6 осіб: її співвласників, сина    дружини сина  ОСОБА_6 та малолітнього онука ОСОБА_10, 2000 року народження (а.с.6).

Згідно  актів від  13.05.2009 р., 13.07.2009 р., 14.09.2009 р., затверджених   начальником ЄРРЦ  філії  №813, відповідач  в спірній квартирі з 2002  року  не  проживає.

 Свідки   ОСОБА_8, ОСОБА_9  суду  пояснили, що  є сусідами  сім’ї позивачів. Вони часто  бувають в їх квартирі.   Відповідач залишив спірну квартиру ще до розлучення своєї   матері з  ОСОБА_5 З тих пір  вони не  бачили відповідача в  спірній квартирі, місце  його  проживання  їм не  відоме.

З урахуванням зібраних по справі доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість  заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст.64, 71, 72, 156, 163 ЖК УРСР, ст.ст. ч.8 ст.8, 10, 57, 60, 81,  215, 226  ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_6   таким, що  втратив право на користування  житловим приміщенням  за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного рішення  може бути  подано  протягом  десяти днів з дня отримання  його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подано  протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення. Апеляційна скарга на  рішення суду подається протягом двадцяти днів  після подання  заяви про апеляційне оскарження.

                      Суддя: