Справа №3-2877/2010 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2010 року Святошинський районний суд м.Києва
в складі головуючої судді Твердохліб В.А.,
при секретарі Самокиші В.Ю.,
розглянувши матеріали, що надійшли з ВДАІ Святошинського РУГУ МВС України в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, ур. м.Києва, приватний підприємець, проживаючого: АДРЕСА_1, відомості про ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутні, за ч. 4 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 24.02.2010 року приблизно о 15 год., керуючи автомобілем «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався у житловій зоні по вул. Північній, 2, у м. Києві, при цьому не забезпечив безпеки руху та вимусив пішохода громадянку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка рухалася в цей час в даній житловій зоні з дитячою коляскою, в якій знаходився 4-місячна дитина, вживати заходів особистої безпеки та тікати від автомобіля разом з коляскою, внаслідок чого створив аварійну ситуацію, чим порушив п.п.12.1, 26.1 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні водій ОСОБА_1 свою вину в порушенні Правил дорожнього руху не визнав та пояснив, що 24.02.2010 року, керуючи автомобілем «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Північній, 2, у м. Києві, при цьому проїзна частина дороги була покрита снігом, а на зустріч йому по колії, по якій він рухався, йшла жінка з коляскою. Щоб розминутися з пішоходом, він зупинив свій транспортний засіб і дочекавшись доки вона вийшла з колії, продовжив свій рух, при цьому ніякої загрози даній жінці з коляскою його дії не чинили. Зазначив, що рухатися з великою швидкістю у зимову пору року його автомобіль не мав технічної можливості, а тому керував автомобілем обережно, оскільки таких ситуацій на дорозі було безліч. Також вказав, що дорожнього знаку 5.31 «Житлова зона» на місці пригоди не було. Вважав, що в його діях відсутні порушення п.п. 12.1, 26.1 Правил дорожнього руху, а тому просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 24.02.2010 року йшла з дитячою коляскою, в якій знаходився її чотирьохмісячний син, по вул. Північній у м.Києві, при цьому тротуар та частина дорога були покриті талим снігом, а тому вона рухалася по сухій її частині. Назустріч їй з великою швидкістю рухався автомобіль, який повернув з Оболонського проспекту м.Києва і примусив її тікати з коляскою на узбіччя. Водій автомобіля не гальмуючи промчав в декількох сантиметрах від неї, чим налякав її та її сина. Після її гучних окликів водій не зупинився і продовжив свій рух, через декілька хвилин автомобіль повертався у зворотному напрямку і знову на неї не реагував, а тому записавши номер транспортного засобу повідомила своєму чоловіку та написала заяву до ВДАІ Оболонського РУГУ МВС України в м.Києві. ОСОБА_1 свою вину у порушенні ПДР не визнає, вона ж просить притягнути його до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_3 показала, що 24.02.2010 року вона разом з ОСОБА_1 рухалася у автомобілі останнього по вул. Північній в напрямку Оболонського проспекту м.Києва, при цьому ніякої дорожньо-транспортної пригоди не було, допомоги ніхто не просив та пішоходів на дорозі вона не бачила.
Таким чином свідок ОСОБА_3 не була свідком здійснення аварійної ситуації, що підтверджується також поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої, з яких вбачається, що на момент створення аварійної ситуації водій знаходився в транспортному засобі сам.
Як вбачається з заяви ОСОБА_4 (а.с. 3), заяви та письмових пояснень ОСОБА_5 (а.с. 4, 11), дані громадянки стали свідками здійснення аварійної ситуації 24.02.2010 року. Вказали, що цього дня по вул. Північній, 2 у м.Києві назустріч ОСОБА_2 з великою швидкістю, не гальмуючи проїхав автомобіль «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_1, майже поряд з дитячою коляскою. Пізніше вони спілкувались з потерпілою з приводу дій водія.
Відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 26.1 Правил дорожнього руху, пішоходам дозволяється рухатися у житловій та пішохідній зоні як по тротуарах, так і по проїзній частині. Пішоходи мають перевагу перед транспортними засобами, але не повинні створювати безпідставних перешкод для їхнього руху.
Відповідно до ч.4 ст. 122 КУпАП, порушення передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відео спостереження та іншими документами, - тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п»ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Позиція водія ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях порушень Правил дорожнього руху спростовуються поясненнями потерпілої, свідка ОСОБА_5, відібраними в ході судового розгляду, протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, письмовими доказами: заявами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, потерпілої, схемою здійснення аварійної ситуації.
Вислухавши пояснення водія, потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина водія ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху в повному обсязі підтверджується фактичними даними і в його діях вбачається порушення п.п.12.1, 26.1 Правил дорожнього руху; таким чином він здійснив правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відношення до вчиненого, обставин, що пом»якшують відповідальність, судом не встановлено та вважає за необхідне обрати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст.ст. 33-35, ч. 4 ст.122, ст.ст. 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнути до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на шість місяців.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя :