Справа № 2 „А”- 184/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
12 квітня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
при секретарі Клепач О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії, зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію по інвалідності, -
в с т а н о в и в:
позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, в якому просить визнати дії УПФ України у Голосіївському районі м. Києва щодо відмови в перерахунку та виплати йому пенсії неправомірними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2006 р. по 30.11.2009 р. як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р. 1-ї категорії, інваліду 3 групи довічно, згідно із ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 53 та ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком для одержання державної пенсії та 50 відсотків мінімальної пенсії за віком для додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, визначаючи мінімальну пенсію за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 57126,52 грн. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації, позивача визнано інвалідом третьої групи та віднесено до 1-ї категорії осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1-ї категорії осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС, однак відповідач відмовив позивачу у здійсненні відповідного перерахунку.
В судовому засіданні позивач підтримав зазначені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Представник відповідача УПФ у Голосіївському районі м. Києва в судовому засіданні не визнала позовні вимоги та заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на їх безпідставність.
Вислухавши пояснення сторін у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 вказаного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності – шість мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір такої пенсії згідно зі ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Позивач ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1-ї категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив, виходячи з установленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” розміру, що становить 19,91 грн.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з утратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 р. № 523 „Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Ця Постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Пунктом 2 Постанови „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, всупереч положенням статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких здійснюється розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
За таких підстав, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на думку суду, не є перешкодою для застосування такої величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних із мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Щодо вимог позивача провести перерахунок з 01.12.2006 р. суд вважає необхідним зазначити, що статтею 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Зважаючи на викладене, суд вважає необхідним визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України „Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи” та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, за період з 08.12.2008 р. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 158-164 КАС України, суд –
п о с т а н о в и в:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України „Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, за період з 08.12.2008 р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-нний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя