№2-861/10        

                                     З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2 червня 2010 року                                                                        м. Київ  

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді                                          Мазурик О.Ф.,

секретаря                                                  Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що згідно свідоцтва про право власності, він являється співвласником квартири АДРЕСА_1.

Також зазначив, що відповідач постійно перешкоджає йому у користуванні та розпорядженні його власністю, не дає можливості зайти до квартири та проживати в ній.

Ухвалою суду від 18.03.2010 року до участі у справі залучено в якості третьої особи ОСОБА_3

           У судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав позовні вимоги, просив винести рішення, яким зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні власністю ОСОБА_1, а саме квартирою АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 в дану квартиру.

          Відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, до суду не з’явився. Причини неявки не повідомив.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, про час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому законом порядку. Про причину неявки не повідомила. Від неї не надходило повідомлення про згоду на участь у справі.

За згаданих обставин, у відповідності до ст. 36 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішення спору у відсутність третьої особи.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, заслухавши представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності  будинок (частину будинку), квартиру, користуються  ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

З матеріалів справи, а саме з листа № 2240 від 08.02.2010 року Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, вбачається, що згідно з даними книг реєстрації Бюро квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована:

- ѕ ч. за ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, в рівних долях, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.01.1998 року;

- ј ч. за ОСОБА_4, ОСОБА_2, в рівних частках, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22.10.1999 року (а.с.36).

Відповідно до довідки форми 3, виданої 12.08.2009 року КП «ЖЕО-110», у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.26).

Жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користуватися жилим будинком (квартирою), крім випадків установлених законодавством (ст. 155 ЖК України).

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

            Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірна квартира приватизована на трьох осіб, тобто за ОСОБА_1 рахується 3/4 частини квартири (а.с.6).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком) на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди не заборонені законом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що права ОСОБА_1 як власника квартири порушені і він позбавлений права на вільний розсуд користуватися та розпоряджатися своїм майном, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні власністю,  у порядку встановленому законодавством та вселення його до спірної квартири підлягають задоволенню.

Відповідно до  ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

А тому з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн. 00 коп.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст. 391 ЦК України, ст.ст. 150, 155 ЖК України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та керуючись ст. ст. 10, 11, 36, 59, 60, 61, 88, 169,  212-214, 218, 224, 225 ЦПК України,  

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення – задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_1 до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ва ОСОБА_5 сплачений судовий збір у сумі 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.

Рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційне скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя