Справа № 2 - 481/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

          26 квітня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                   Шевченко Т.М.

при секретарі                                            Клепач О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суб’єкта підприємницької діяльності – ОСОБА_2 про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

у грудні 2007 р. позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому просила стягнути з СПД ОСОБА_2 59000 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що 25.12.2004 р. між сторонами у справі був укладений письмовий договір оренди торгівельного кіоску на ринку „Феофанівський” строком на три роки, за умовами якого орендна плата за користування кіоском складала еквівалент 400 доларів США щомісяця. Починаючи з серпня 2005 р. відповідач не сплачував орендну плату, чим порушив свої договірні зобов’язання та заборгував позивачу еквівалент 11800 доларів США.  

          У серпні 2009 р. позивач звернулася у суд із додатковою заявою, в якій просила стягнути з відповідача 11800 доларів США матеріальних збитків, 3617,80 доларів США щорічних прибутків за період з 2005 – 2009 р.р., 9600 доларів США за користування кіоском впродовж 2008 – 2009 р.р., 1488 доларів США щорічних прибутків за період з 2008 – 2009 р.р., а також 50000 грн. моральної шкоди.  

          В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

          Відповідач СПД ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що торгівельний кіоск на ринку „Феофанівський” він орендує на підставі договорів оренди, укладених з приватною фірмою ?.В.М.”, а позивач не має ніяких прав на зазначений кіоск.

          Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

           25.12.2004 р. між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 був укладений договір оренди торгівельного кіоску строком на три роки. За умовами зазначеного договору орендна плата за користування кіоском складала еквівалент 400 доларів США щомісяця. (а.с. 3) При укладенні договору відповідач сплатив позивачу оренду плату 2600 доларів США орендної плати за період з грудня 2004 р. по липень 2005 р. включно, що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_1 та не оспорюється сторонами.

           Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            З листа № 5 від 10.03.2010 р. приватної фірми „Ч.В.М.” вбачається, що у 1999 р. з ОСОБА_1 був укладений договір оренди торгового місця на торговельному майданчику „Феофанівський”, термін дії якого закінчився у 1999 р. (а.с. 144).

           Згідно довідки № 13 від 20.04.2010 р., виданої ПФ „Ч.В.М.”, СПД ОСОБА_2 з 2004 р. по 2008 р. орендував одне торгове місце (павільйон ) на території торговельного майданчика „Феофанівський” за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 48-А. Зокрема, у 2008 р. з ОСОБА_2 був укладений договір оренди торгового місця на території т/м  „Феофаніський” за № 63 від 04.01.2008 р. строком до 30.06.2008 р. (а.с. 145)  

           Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

            Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

            Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.      

            На підставі вказаних норм закону, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 на території ринку „Феофанівський” користувалася малою архітектурною спорудою (МАФом) на підставі договору оренди, укладеного з приватною фірмою „Ч.В.М.”, та не надала доказів того, що вона була уповноважена на укладення договору найму, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

            Керуючись ст.ст. 203, 215, 526, 759, 761 та 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 30, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

              В задоволенні позову ОСОБА_1 до Суб’єкта підприємницької діяльності – ОСОБА_2 про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

               Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                Суддя