Справа № 212/8419/20

1-кп/212/326/21

У Х В А Л А

       02 червня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Козлова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Бесараб О.В.,

прокурора                Ширинова Р.М.,

обвинувачених         ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників                Давидова С.В., Мотрук Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.311 КК України,  ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.311 КК України,  ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.311 КК України, - -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області  перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1   строку тримання під вартою, так як ризики передбачені ст.177 КПК України, на його думку, не відпали.

Захисник Давидов С.В. звернувся з письмовим клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш м`який – домашній арешт, посилаючись на необґрунтованість висновків прокурора щодо можливості порушення з боку обвинуваченого вимог ст.177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, де він мешкає з батьками та співмешканкою. До арешту мав постійне місце роботи у ФОП « ОСОБА_4 ». ОСОБА_1 стверджує і захисник наполягав на тому, що в УВП №3 стан здоров`я обвинуваченого погіршився, він неодноразово звертався за медичною допомогою, не має змоги отримати повноцінне лікування в умовах слідчого ізолятора.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження і проаналізувавши клопотання прокурора та захисника, дійшов наступного.                                

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_1 , суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі "Тодоров проти України", відповідно до якої "для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку".                        

Також, суд зважує на те, що п.3 ст.5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання по АДРЕСА_1 , де мешкають його мати та жінка з якою він проживає у фактичному шлюбі.                                                                                

За час розгляду справи процесуальна поведінка обвинуваченого не викликала зауважень з боку обвинувачення, інших учасників процесу, суду.                                        При прийнятті цього рішення суд врахував практику ЄСПЛ у справах "Смирнова проти Росії", "Вемгофф проти Німеччини", "Летельєр проти Франції" та зважує на те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, разом з матір`ю ОСОБА_5 , яка потребує догляду та співмешканкою, що дає підстави говорити про наявність стійких соціальних зв`язків. Перелічені фактори повинні завадити неналежній процесуальній поведінці. Обставини, на які посилався прокурор, обґрунтовуючи ризики передбачені ст.177 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в повній мірі не доведені та не мають чіткою очікуваної визначеності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що міра запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_1 забезпечить належну процесуальну поведінку останнього, шляхом заборони обвинуваченому залишати своє житло цілодобово, зобов`язавши останнього прибувати за кожною вимогою суду та вважає достатнім застосування на даний час більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись    ст.ст.131,132,177,178,183,184,331 КПК України, суд, -

                                                     П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника Давидова Сергія Володимировича та обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити частково.

У клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши обвинуваченому залишати житлове приміщення за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово, строком до 02 серпня 2021 року включно.

Покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

- не відлучатися з вказаної квартири, в якій він перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виконання ухвали щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим доручити Відділенню поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Криворізької північної окружної прокуратури Ширинова Р.М.

Звільнити обвинуваченого з-під варти негайно в залі суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на них обов`язків.

Строк дії ухвали визначити до 02 серпня 2021 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

               Суддя:                                                Ю. В. Козлов