Справа № 2-а-586/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 червня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого         судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до молодшого сержанта міліції інспектора дорожньо-патрульної служби при УДАІ ГУ МВС України у Київській області Лучко Сергія Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до молодшого сержанта міліції інспектора дорожньо-патрульної служби при УДАІ ГУ МВС України у Київській області Лучко С. В. про визнання протиправною постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.10.2009 позивач, керуючи автомобілем Славута, державний номер НОМЕР_1, рухався на а/д Київ-Чернігів і був зупинений інспектором ДПС. Перевіривши документи, інспектор вимагав пред’явити йому поліс  обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності при наявності спеціального знаку СЩ № 076723, який був закріплений на лобовому склі автомобіля. Не зважаючи на те, що позивачем було надано відповідачу поліс, останнім був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв’язку із керуванням автомобілем без необхідних документів, а саме, без вищезазначеного полісу, і винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, оскільки, по-перше, він не порушив Правил дорожнього руху, тому інспектор не мав права його зупиняти, а по-друге, чинний поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності у нього був при собі. У зв’язку з цим позивач просить визнати протиправною постанову серії АІ № 093986 від 21.10.2009.

У судовому засіданні позивач підтримав свій позов у повному обсязі, а також додатково просив скасувати вищезазначену постанову.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 15). УДАІ ГУМВС України в Київській області були подані заперечення, у яких зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова відповідають вимогам ст. ст. 222, 276, 283, 285 КУпАП, та посилаючись на п. 2.1 (ґ) ПДД та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», якими передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд за згодою позивача ухвалив продовжити судовий розгляд справи за відсутності відповідача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 128 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.10.2009 відповідачем відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 21.10.2009 о 14:40 на 28 км а/д Київ-Чернігів в м. Бровари керував автомобілем Славута, державний номер НОМЕР_1, без поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного ТЗ, чим порушив п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху (а.с. 5).

Відповідачем 21.10.2009 винесено постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. (а.с. 6).

Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Уповноваженою посадовою особою, що має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП є посадова особа органу внутрішніх справ (ст. 255 КУпАП). Згідно з ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП, також покладено на органи внутрішніх справ (міліцію). Отже, адміністративне стягнення накладене на позивача правомочним органом.

Як вбачається з пояснень, наданих позивачем у судовому засіданні, та з протоколу і постанови в справі про адміністративне правопорушення, він був притягнений до адміністративної відповідальності лише за відсутність у нього поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Частиною 1 статті 126 КУпАП визначено, що керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством , належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів  (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2.1 ст. 21 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється державтоінспекцією МВС України під час проведення державного технічного огляду, реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, а також при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що жодних порушень правил дорожнього руху ним вчинено не було, і у інспектора ДПС не було підстав, визначених п. 14 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 № 111, для його зупинки. Зупинка транспортного засобу лише для перевірки полісу чинним законодавством не передбачена.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про адміністративне правопорушення, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався позивач.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, судом встановлено, що у позивача на час складення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності був чинний поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/9361074 (а.с. 7).

Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.  

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

З постанови вбачається, що на позивача був накладений максимальний розмір штрафу, встановлений ч. 1 ст. 126 КУпАП. Однак інспектором ДПС не були наведені мотиви, з яких він виходив, визначаючи такий розмір адміністративного стягнення. У зв’язку з цим можна зробити висновок, що всі ці обставини при визначенні міри адміністративного стягнення інспектором ДПС не досліджувались.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, на думку суду, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.  

Враховуючи те, що при винесенні постанови від 21.10.2009 молодший сержант міліції інспектор дорожньо-патрульної служби при УДАІ ГУ МВС України у Київській області Лучко С. В. припустився порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню.  

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. 21 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст. ст. 33, 126, 222, 251, 254, 255, 256, 268, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 093986 від 21 жовтня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження – після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова у повному обсязі складена 07 червня 2010 року.

Головуючий