Справа №1-413/10

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 червня  2010 року                                                                    м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючої – судді        Тарасюк К.Е.,

при секретарях               Чергавому В.В., Протасенко М.М.,

за участю прокурора     Яценка В.І.,

та захисника                   ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

    ОСОБА_2 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, БВМП, судимого:

?   28.10.1996р. Московським районним судом м. Києва за ст.229-6 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на підставі ст.46-1 КК України на 2 роки;

?   22.12.1998р. Печерським районним судом м. Києва за ст.ст.141 ч.2, 43 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

?   12.02.2001р. цим же судом за ст.229-6 ч.2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

?   02.09.2004р. Дарницьким районним судом м. Києва за ст.189 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

?   14.12.2006р. Голосіївським районним судом м. Києва за ст.190 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі;

?   25.11.2008р. Дарницьким районним судом м. Києва за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого 15.07.2009р. умовно-достроково на підставі ст.81 КК України на 3 місяці 26 днів,

  у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України,

    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, не військовозобов`язаного, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчинення злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

та

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

 у вчиненні злочину, передбаченого ст.384 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, будучи раніше багаторазово судимим, звільнившись 15.07.2009р. з місць позбавлення волі за постановою Білоцерківського міського суду Київської області на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 3 місяці 26 днів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і, маючи судимість, що не знята і не погашена у встановленому законом порядку, повторно вчинив корисливі злочини за наступних обставин.

12.02.2010р. приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_2, знаходячись в АДРЕСА_1, де він тимчасово проживав з дозволу власника, скориставшись відсутністю мешканців квартири та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5, а саме, телевізор марки «Samsung», вартістю 700 гривень, після чого із викраденим покинув місце вчинення злочину, розпорядившись майном за власним розсудом.

Крім того, 28.01.2010 року, приблизно о 21 год. 15 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і знаходячись по вул. Перспективній, 9/11 в м. Києві, побачивши, що попереду них йде дівчина, з метою відкритого викрадення чужого майна (ОСОБА_2 повторно), вступили між собою в попередню змову. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи спільно та узгоджено, ОСОБА_3 пробіг поруч ОСОБА_6, з метою відволікти її увагу. Дочекавшись, коли остання зосередила свою увагу на ОСОБА_3, ОСОБА_7 підбіг до ОСОБА_6 та почав виривати з її рук сумку. У відповідь на таке остання стала чинити йому опір, не випускаючи сумку з рук. ОСОБА_7, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, повалив її на землю, чим спричинив фізичний біль останній. В результаті вказаного падіння у ОСОБА_6 випав мобільний телефон «LG KQ 990». При цьому, ОСОБА_3 спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у випадку наближення сторонніх осіб, попередити про це ОСОБА_2 Вказаний мобільний телефон ОСОБА_2 схопив і побіг до ОСОБА_3, який стояв попереду. Таким чином ОСОБА_2 (повторно) та ОСОБА_3 відкрито викрали вказане чуже майно, яке належить ОСОБА_6, а саме: мобільний телефон «LG KQ 990», вартістю 3500 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 20 гривень, - всього на загальну суму 3520 гривень, після чого покинули місце вчинення злочину.

Крім того, 28.01.2010 року у вечірній час ОСОБА_4, знаходячись неподалік станції метро «Лук`янівська» в м. Києві по вул.Мельникова, 1-А, придбав у свого знайомого ОСОБА_3 мобільний телефон марки «LG KQ 990», який останній відкрито викрав, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого.

12.02.2010 року в період часу з 11 год. 40 хв. до 12 год. 00 хв. ОСОБА_4, знаходячись в кв.№140 по вул. Татарській, 3/2 в м. Києві,   будучи допитаним в процесуальному статусі свідка та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, надав завідомо неправдиві показання під час провадження досудового слідства, розповівши, що придбав мобільний телефон марки «LG KQ 990» на ринку «Караваєві дачі» у невідомого йому громадянина. Того ж дня працівниками міліції у ОСОБА_4 вказаний  мобільний телефон було вилучено, при цьому останній підтвердив свої вищевказані показання.

08.04.2010 року в період часу з 10 год. 30  хв. до 11 год. 05 хв. ОСОБА_4, знаходячись в службовому кабінеті №85 Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, яке розташоване по вул. Московській, 30 в м.Києві, під час проведення слідчої дії - очної ставки із обвинуваченим ОСОБА_3, будучи в процесуальному статусі свідка та попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, надав інші показання, в яких підтвердив, що купив телефон у ОСОБА_3, чим спростував свої попередні показання.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що 12.02.2010р. приблизно о 15.30 год. він, знаходячись в квартирі №23 по бул. Ліхачова, 8  у м. Києві, де він тимчасово проживав з дозволу володільця ОСОБА_5, скориставшись відсутністю останнього, таємно викрав його телевізор «Самсунг», вартістю 700 грн., який того ж дня відніс до ломбарду «Скарбниця» біля станції метро «Дружби Народів». Зустрівши свого знайомого ОСОБА_3, він попросив його здати в ломбард цей телевізор за своїм паспортом. При цьому, він пояснив ОСОБА_3, що це його власний телевізор, а не викрадений, і він вирішив його продати. ОСОБА_3 заклав цей телевізор за 350 грн., які віддав йому. Грошима він розпорядився на власний розсуд, придбавши продукти харчування. Пояснив, що злочин вчинив, оскільки розраховував на те, що знайомий ОСОБА_5 на нього не заявить в міліцію. Щодо епізоду від  28.01.2010р., пояснив, що приблизно о 18.00 год. йому зателефонував ОСОБА_3, який запропонував зустрітись. Того ж дня приблизно о 19.00 на станції метро «Лук`янівська» у м. Києві вони випили по пляшці пива, після чого поїхали до станції метро «Дружби Народів», де випили ще по плящці пива, пляшку горілки і пішли гуляти по Печерську. Проходячи по вул. Перспективній у м. Києві, вони побачили дівчину, яка йшла попереду і розмовляла по телефону. Тоді в нього виник умисел на заволодіння її майном. Він запропонував ОСОБА_3 викрасти телефон дівчини, сказавши «зараз я буду її грабувати», на що останній погодився. Після чого він запропонував ОСОБА_3 відволікти увагу дівчини. З цією метою останній побіг вперед дуже близько від дівчини, та коли він помітив, що вона відволіклась на ОСОБА_3, в свою чергу, наздогнав дівчину і з силою потягнув її за сумку, яка була в неї в руках. Дівчина схопилась за нього, і вони разом впали. В неї випав мобільний телефон червоного кольору. Він, в свою чергу, схопив цей телефон і побіг до ОСОБА_3, який стов попереду. Потерпіла кричала йому вслід, щоб він повернув телефон. Разом з ОСОБА_3 вони пішли до станції метро «Дружби Народів», де він продав останньому вказаний телефон «LG» за 200 грн. Гроші він витратив на власні потреби. Не заперечував кваліфікацію його злочинних дій органами досудового слідства. Погодився з кількістю і вартістю викраденого у потерпілих майна на загальну суму, що зазначена у пред`явленому обвинуваченні. Пояснив причини вчинення злочинів проблемами матеріального характеру, пов`язаними з неможливістю працевлаштування після звільнення з місць відбуття покарання. Свої дії охарактеризував негативно.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив свої показання на досудовому слідстві, надав показання, аналогічні поясненням ОСОБА_2 Доповнив, що коли він 28.01.2010р. разом із ОСОБА_2 вперше побачили потерпілу, вона йшла і розмовляла по телефону. ОСОБА_2 сказав, що зараз буде її грабувати, сумку вкраде чи щось подібне. На таку пропозицію він погодився. З цією метою він побіг вперед, пробіг дуже близько поруч дівчини, налякавши її, а далі вже чекав ОСОБА_2 подалі біля паркану. Підтвердив, що бачив, як ОСОБА_2 намагався вирвати у потерпілої сумку, що вони впали, а потім у дівчини випав телефон. Він же в той момент спостерігав за тим, щоб ніхто не йшов, щоб у разі необхідності попередити ОСОБА_2 Підтвердив, що того ж дня купив у останнього викрадений ними мобільний телефон червоного кольору «LG» за 200 грн., який ввечері того ж  дня продав своєму знайомому ОСОБА_4 поблизу станції метро «Лук`янівська» у м. Києві. На запитання ОСОБА_4, чий це телефон, він пояснив, що його. Не заперечував кількість і вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_6 майна на загальну суму, що зазначена у пред`явленому обвинуваченні та правильність кваліфікації його дій органами досудового слідства. Свої дії оцінив негативно, зазначивши, що усвідомив свою поведінку і більше такого вчиняти не буде.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що 28.01.2010р. у вечірній час він купив у свого знайомого ОСОБА_3 мобільний телефон «LG» червоного кольору за 500 грн., оскільки в нього на той час був старий телефон і він хотів його поновити. ОСОБА_3 пояснив йому при цьому, що цей телефон його. 12.02.2010р. приблизно об 11.40 год., будучи допитаним працівниками міліції в якості свідка по кримінальній справі і попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, він повідомив, що купив цей мобільний телефон на ринку «Караваєві дачі», хоча в дійсності, купив у ОСОБА_3 Після чого о 12.00 год. вказаний телефон у нього був вилучений.  В подальшому, 08.04.2010р. під час очної ставки з ОСОБА_3, він дав інші показання, в яких зізнався у тому, що  купив цей телефон у останнього.  Не заперечував кваліфікації його дій органами досудового слідства. Зазначив, що усвідомив свою поведінку і більше такого вчиняти не буде.

Враховуючи те, що підсудні не оспорювали фактичні обставини справи і судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю, а їх умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 186 ч.2 КК України, як грабіж – відкрите викрадення чужого майна - поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб (ОСОБА_2 повторно).

Винність ОСОБА_2 у вчиненні умисних дій по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, як крадіжка – таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого     йому злочину також доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані  органами досудового слідства за ст. 384 ч.1 КК України, як завідомо неправдиве показання свідка під час провадження досудового слідства.

Обставиною, що пом`якшує покарання підсудним, суд визнає їх щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом визнається вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`ягніння.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання підсудному ОСОБА_8 суд, враховуючи обставини справи, те, що він виступив ініціатором грабежу відносно потерпілої ОСОБА_6, ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості і тяжких злочинів, те, що він раніше багаторазово судимий, в тому числі і за корисливі злочини, пов`язані з незаконним заволодінням чужим майном, вчинив злочин під час судимості, що не знята і не погашена у встановленому законом порядку, що, в свою чергу, свідчить про відверте небажання ОСОБА_2 стати на шлях виправлення, суспільно-корисною працею не займається, а також приймаючи до уваги обставину, що обтяжує його покарання, суд вважає необхідним призначити останньому покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що майно потерпілій ОСОБА_6 повернуто на досудовому слідстві, а потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні відмовився від претензій матеріального характеру до ОСОБА_2, останній на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, виключно позитивно характеризується за останнім місцем відбуття покарання – Білоцерківська ВК №35, має заохочення цієї установи від 08.05.2009р., одружений, а також враховуючи обставину, що пом`якшує  покарання ОСОБА_2,  суд вважає за можливе застосувати до нього мінімальний строк покарання у виді позбавлення волі, передбачений санкціями статтей Кримінального кодексу України.  

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд, враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, а також обставину, що обтяжує покарання останньому, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що майно потерпілій ОСОБА_6 повернуто на досудовому слідстві, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має місце реєстрації і проживання, де позитивно характеризується, з 11.05.2010р. працює в ПП «Бієса» менеджером з реклами, має мати з онкологічним захворюванням, а також враховуючи обставину, що пом`якшує його покарання, суд вважає можливим застосувати до нього ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням та наклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд, враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого останнім злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, те, що підсудний офіційно не працює, однак, має місце реєстрації і проживання, де характеризується задовільно, позитивно характеризується за місцем зайняття громадською діяльностю, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, а також враховуючи обставину, що пом`якшує покарання останньому, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4  покарання у виді обмеження волі і застосувати до нього ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням та наклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на суму 700 грн., суд вважає необхідним залишити без розгляду, приймаючи до уваги те, що в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи потерпілий від позову відмовився.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд-

з а с у д и в :

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

-за ст.185 ч.2 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;

-   -     за ст. 186 ч.2 КК України у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі;

Остаточне покарання  ОСОБА_2 за сукупністю злочинів визначити у відповідності до 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, - у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_2 обраховувати з 23 лютого 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді арешту до вступу вироку в законну силу залишити без зміни, і утримувати його під вартою   в Київському СІЗО  №  13 Державного  департаменту України з питань виконання  покарань.

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_3 ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на 2 /два/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з`являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з дня проголошення вироку – з 08 червня 2010 року.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.384 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 /одного/ року обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_4 ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на 1 /один/ рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з`являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з дня проголошення вироку – з 08 червня 2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд із постійного місця проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на суму 700 грн. залишити без розгляду.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон «LG KQ 990» червоного кольору IMEI 353638-02-850406-6,  - який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6, залишити останній.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

    Суддя                                                              К.Е. Тарасюк