АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Сегеди С. М.,
суддів: Гайворонського С. П.,
Кононенко Н.А., при секретарі Шкрабак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2007 року, яким було скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2006 року, із ухваленням нового у справі за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу „Верстатобудівельник-2", (далі -ЖБК „Верстатобудівельник-2"), ОСОБА_2, ОСОБА_4, Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради (далі УЖКГ ОМР), комунального підприємства „Одеське міське агентство з приватизації житла", відкритого акціонерного товариства „Одеський завод радіально-свердлових верстатів" (далі ВАТ „ОЗРСВ") про визнання рішень загальних зборів ЖБК „Верстатобудівельник-2" незаконними, відновлення в членах ЖБК, визнання права власності на квартиру, усунення перешкод у володінні, користуванні і розпорядженні квартирою, визнання частково недійсними рішення загальних зборів членів ЖБК „Верстатобудівельник-2", визнання недійсним розпорядження УЖКГ ОМР і свідоцтва про право власності на квартиру, про виселення та стягнення моральної шкоди,
встановила:
У жовтні 1999 року ОСОБА_3 3вернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнював, до ЖБК „Верстатобудівельник-2" та ставив питання про відновлення його в членах кооперативу, визнання незаконними рішення загальних зборів членів ЖБК „Верстатобудівельник-2" від 31.03.1999р.; 09.05.1999р., 29.09.1999р., 03.10.2000 року, в частині розподілу спірної квартири ОСОБА_2, визнання недійсними розпорядження УЖКГ Одеської міської ради № 849 від 18.04.2002р., свідоцтва про право власності № 10736 від 18.04.2002р. на ім’я ОСОБА_2, визнання за ним права власності на АДРЕСА_1 (далі - спірної квартири), вселення його з родиною до вказаної квартири, усунення перешкод у користуванні власністю, зобов’язання ОСОБА_2 зняти з вказаної квартири броньовані двері, виселення ОСОБА_2 і ОСОБА_4 разом з усіма членами їх сім’ї та іншими особами, що проживають з ними, із зазначеної квартири, стягнення з ЖБК „Верстатобудівельник-2" 50000 грн. моральної шкоди та витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 418грн.55 коп.
Свої вимоги мотивував тим, що він у 1991 році вступив у члени ЖБК „Верстатобудівельник-2" для отримання трикімнатної квартири на умовах виплати 50 % пайових внесків від вартості квартири, решту 50 % вартості квартири зобов’язався виплатити згідно договору від 13.12.1991 року ВАТ „ОЗРСВ", з яким він знаходиться в трудових відносинах.
Головуючий у 1-й інстанції: Дерус А.В.
Справа № 88ц-16/2009р.
Доповідач: Сегеда С. М. Категорія. ЦПК:
Згідно договору, укладеного між ним, ЖБК „Верстатобудівельник-2" і ВАТ ОЗРСВ про повну матеріальну відповідальність, завод узяв на себе зобов’язання про внесення 75 % вартості його квартири. Завод перерахував грошові кошти ЖБК „Верстатобудівельник-2". На загальних зборах за ним була закріплена спірна квартира.
Позивач зазначив, що рішення загальних зборів ЖБК від 31.03.1999 року, 19.05.1999 року, 29.09.1999 року, якими він виключений з членів ЖБК за несплату пайових внесків, є незаконними, так як заборгованості у нього не було. Також вважає, що пайові внески за квартиру за нього перерахувало ВАТ „ОЗРСВ" і, таким чином, ЖБК „Верстатобудівельник-2" повинен передати йому у власність трикімнатну квартиру. В період розгляду справи в суді спірна квартира була незаконно розподілена ОСОБА_2
З цих підстав вважає, що розпорядження УЖКГ ОМР і свідоцтво про право власності від 18.04.2002 року є недійсними, а ОСОБА_2 вселився в квартиру, прописався в ній разом з дочкою та робить в квартирі ремонт неправомірно.
Моральна шкода полягає в тривалому розгляді справи, проживанні в обмежених житлово-побутових умовах, погіршенні стану здоров’я.
Представник ЖБК „Верстатобудівельник-2" позов не визнав і пояснив, що згідно договору, укладеному між Одеським виробничим об’єднанням верстатобудування, правонаступником якого є ВАТ „ОЗРСВ", ЖБК „Верстатобудівельник-2" і бригадою робочих, позивач був зовов’язаний виконувати роботи до повного закінчення будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2. ВАТ „ОЗРСВ" повинно було оплачувати за нього та інших працівників заводу внески у розмірі 50 % вартості житла. ОСОБА_3 працював з 1991 по 1998 рік в якості охоронника будівельного об’єкту. З 1997 року ВАТ „ОЗРСВ" припинив фінансування будівництва кооперативного будинку, у зв’язку з чим всі члени кооперативу зобов’язані були сплачувати пайові внески повністю до закінчення будівництва. Позивач в кінці 1997 року перестав сплачувати пайові внески, тому за їх несплату був виключений з членів ЖБК. Після закінчення будівництва будинку у 2000 році спірна квартира була розподілена ОСОБА_2, який повністю сплатив її вартість і законно одержав всі необхідні документи на квартиру.
ОСОБА_2 та представник УЖКГ ОМР позов не визнали. Вважають, що свідоцтво про право власності на квартиру було видане на законних підставах та квартира була отримана цілком законно. Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2006 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2007 року зазначене рішення суду першої інстанції було скасоване та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково та були визнані незаконними рішення загальних зборів членів ЖБК „Верстатобудівельник-2" від 31.03.1999р., 19.05.1999р. та 29.09.1999р. про виключення ОСОБА_3 із членів ЖБК „Верстатобудівельник-2", поновлено ОСОБА_3 в членах ЖБК „Верстатобудівельник-2". Визнано за ОСОБА_3 право власності на спірну квартиру, зобов’язано ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_3 в користуванні, володінні і розпорядженні спірною квартирою, виселено їх разом з усіма іншими особами, що проживають з ними з даної квартири. Визнано частково недійсним рішення загальних зборів членів ЖБК „Верстатобудівельник-2" від 3.10.2000 року про виділення ОСОБА_2 спірної квартири. Визнано недійсним розпорядження УЖКГ ОМР від 18.04.2002 року № 849 про оформлення та видачу свідоцтва про право власності на спірну квартиру ОСОБА_2 Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру у ЖБК „Верстатобудівельник-2" від 18.04.2002 року за № 10736, видане УЖКГ ОМР на спірну квартиру на ім’я ОСОБА_2, та вселено ОСОБА_3 в спірну квартиру.
У задоволені інших позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05.12.2007 року зазначене рішення суду апеляційної інстанції було залишено без змін (т.2, а.с. 400-401).
08 квітня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду Одеської області із заявою про перегляд рішення апеляційного суду Одеської області у зв’язку з наступними нововиявленими обставинами.
1. Заявник посилається на те, що ОСОБА_3 в ЖБК „Верстатобудівельник-2" не працював, що підтверджується листом-відповіддю керівника ЖБК „Верстатобудівельник-2" від 03.04.2009 року (т.2, а.с. 447), а тому договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (т.1 а.с. 6) на який суд послався у якості обгрунтування оскаржуваного судового рішення, не є дійсним.
2. Другою обставиною, на яку заявник посилається як на нововиявлену, є те, що ані грошові кошти, ані готова продукція від ВАТ „ОЗРСВ" в рахунок пайових внесків за ОСОБА_3 до ЖБК „Верстатобудівельник-2" не надходили, що також свідчить про незаконність судового рішення.
1. 3. Заявник посилається на те, що кінцева вартість будівництва будинку АДРЕСА_1 значно перевищує 4201193 грн., а тому висновки експерта та суду про те, що пайовий внесок ОСОБА_3 до ЖБК „Верстатобудівельник-2" складає 55, 9 % від вартості трикімнатної квартири, а загальна сума пайових внесків на ім’я ОСОБА_3 складає 100, 9 % і відповідає площі 83, 79 кв. м. (т.1 а.с. 267, абз. 13-14) є помилковими, у зв’язку з чим задоволення позовних вимог ОСОБА_3 є незаконним.
2. 4. Четвертою обставиною заявник зазначає те, що грошові кошти, які були внесені ОСОБА_3 у якості сплати пайових внесків до ЖБК „Верстатобудівельник-2" за спірну квартиру, були повернуті на його рахунок 24.01.2001 року, на підтвердження чого надав суду копію платіжного доручення та Акт від 11.07.2000 року про повернення членського паю у зв’язку з виключенням із членів ЖБК (т.2, а.с. 444, 445).
У зв’язку із цим заявник вважає, що суд виніс рішення, яким поновив ОСОБА_3 в членах ЖБК „Верстатобудівельник-2" та визнав за ним право власності на квартиру, в той час, як ОСОБА_3 були повернуті грошові кошти в якості сплати пайового внеску.
Перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів заяви, заслухавши доповідача, доводи заявника, заперечення ОСОБА_3 проти них, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, перші три обставини, на які заявник посилається, як на нововиявлені, не є такими, оскільки на них посилався ОСОБА_3 в апеляційній скарзі (т.2, а.с. 95-99), а також заявник та представник ЖБК „Верстатобудівельник-2" в своїх касаційних скаргах до Верховного Суду України (т.2, а.с. 276-284, а.с. 326-330).
Таким чином, ці обставини були предметом судового розгляду суду першої, апеляційної та касаційної інстанції, та їм надана відповідна оцінка судами всіх рівнів.
Що стосується четвертої обставини, то вона також була предметом судового розгляду, оскільки на неї також було посилання в касаційній скарзі заявника ОСОБА_2 (т.2, а.с. 284). Крім того, зазначена обставина не знайшла свого підтвердження і заявник ОСОБА_2 не довів суду факту отримання ОСОБА_3 пайових внесків у сумі 4967, 54 грн.
Платіжне доручення про перерахунок коштів, копія якого є на аркуші справи 444, том № 2, не може слугувати доказом отримання ОСОБА_3 цих коштів.
Більш того, згідно довідки завідуючого безбалансового відділення № 4 „Заводське" філіалу „Відділення Промінвестбанку в м. Одесі" від 15.06.2009 року на ім’я ОСОБА_3 відкритий рахунок, на який 26.01.2004 року були зараховані 4967, 54 грн., однак станом на 15.06.2009 року зазначені кошти не витребувані вкладником (т.2, а.с. 504).
Судова колегія також враховує, що оскаржуване рішення суду набрало чинності 25.05.2007 року і на даний час повністю виконане.
Крім того, в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси на даний час перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за ремонт спірної квартири у сумі 149785, 37 грн., та до ЖБК „Верстатобудівельник-2" - про стягнення пайових внесків у сумі 54249 грн., третя особа ВАТ „ОЗРСВ" (т.2, а.с. 506).
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду Одеської області у зв’язку з нововиявленими обставинами відсутні. Керуючись ст. ст. 361, 365, 366 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2007 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.