АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фадєєнко А.Ф.,

суддів - Ващенко Л. Г., Вадовської Л.М.,

при секретарі - Пачевій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2009 року та на ухвалу цього ж суду від 03 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управліення житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання приналежністю квартири господарських будівель і споруд та зобов’язання внести зміни у розпорядження і свідоцтво про право власності,

ВСТАНОВИЛА:

22.04.2008 р. позивачка звернулась до суду з позовом та, уточнивши вимоги (а.с. 29-32), зазначила, що рішенням Ленінського районного суду м. Одеси від 16.11.1983 р. будинок АДРЕСА_1 вилучений як самовільно збудований і взятий на баланс місцевих органів влади.

Вона мешкає у цьому будинку.

Посилаючись на те, що у розпорядженні та свідоцтві про право власності, які надані 17.12.2007 р. органом приватизації, помилково не зазначені літня кухня під літ. «Р» площею 24, 2 кв. м, 4/25 огорожі 1-6, 4/25 вимощення, які є приналежністю квартири АДРЕСА_1 і призначені для її обслуговування, позивачка просила суд визнати їх приналежністю до кв. № 1 та зобов’язати орган приватизації внести відповідні зміни до розпорядження та свідоцтва про право власності від 17.12.2007 p., зобов’язати Одеську міську раду зняти з балансу зазначену квартиру.

Заочним рішенням суду від 16.02.2009 р. відмовлено позивачці у задоволенні позову про визнання приналежністю літньої кухні, огорожі, вимощення до АДРЕСА_1

У частині вимог про внесення змін у приватизаційні документи суд ухвалою від 02.02.2009 р. провадження у цивільній справі закрив з посиланням на те, що спір у цієї частині підлягає розгляду за правилами адміністративного провадження.

В апеляційних скаргах позивачка просить заочне рішення та ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що рішення суду не є заочним, постановлено з порушенням вимог матеріального закону, а ухвала суду не відповідає вимогам процесуального закону; вимоги, які

Справа № 22ц-2036/2037/2009 Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції Галій С. С.

Доповідач Фадєєнко А.Ф.

вона заявила є цивільно-правовими і підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення та ухвали, що оскаржені, доводи апеляцій, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення та ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а заочне рішення та ухвала суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Позивачкою заявлені вимоги про визнання літньої кухні, огорожі, прибудинкової території приналежністю будинку, зобов’язання органу приватизації внести зміни до розпорядження органу приватизації і свідоцтво про право власності із зазначенням, що 4/25 частини будинку складаються з літ. «Г1-1» жила кімната, 1-2 жила кімната, УІ - веранда, УII -веранда, жилою площею 21, 4 кв. м, загальною площею 39, 9 кв. м надвірних споруд: літня кухня літ. «Р» загальною площею 24, 2 кв. м, 4/25 огорожі 1-6, 4/25 - вимощення 1, і саме ці вимоги повинен вирішити суд за правилами цивільного провадження.

Згідно ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов’язана з нею спільним призначенням є її приналежністю.

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Одеси від 16.11.1983 p., яке набрало чинності 27.11.1983 p., у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вилучений самовільно збудований будинок АДРЕСА_1, який складався із будинку розміром 6, 28 м х 7, 85 м і літньої кухні 6, 20 м х 3, 70 м з передачею у фонд міської ради (а.с. 139-139 зворот).

Не звернувши увагу на те, що літня кухня є приналежністю головної речі - будинку, і пов’язана з ним спільним призначенням, суд штучно розділив вимоги позивачки щодо визнання літньої кухні приналежністю будинку АДРЕСА_1 і зобов’язання внести зміни у приватизаційні документи - розпорядження органу приватизації і свідоцтво про право власності від 17.12.2007 p., які видані на ім’я позивачки, і прийшов до помилкового висновку про те, що частина вимог позивачки про внесення змін до приватизаційних документів відносяться до адміністративної юрисдикції.

Суд не звернув увагу на те, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Одеси від 24.10.1983 р. будинок і літня кухня передані на баланс Ленінської районної ради та за відсутністю правових підстав застосував до правовідносин сторін норми ст. 376 ЦК України, не з’ясувавши їх юридичну сутність у цієї частині вимог та не визначивши норми закону, які їх регулюють.

Тому заочне рішення та ухвала суду підлягають скасуванню з направленням справи для розгляду по суті заявлених вимог щодо приналежності літньої кухня та внесення відповідних змін до приватизаційних документів з урахуванням прийнятих на баланс приміщень у 1983 році, які позивачка вправі приватизувати.

Що стосується вимог позивачки щодо визнання прибудинкової території розміром 90 кв. м, дерев’яної огорожі 27, 3 погоних метрів приналежністю будинку, то суду слід з’ясувати, чи розповсюджуються правила ст. 186 ЦК України, на які посилається позивачка, на цю частину вимог, оскільки вони стосуються користування земельною ділянкою прибудинкової території домоволодіння АДРЕСА_1, де позивачці належить 4/25 частини будинку, у тому числі: 4/25 частин огорожі 1-6 та 4/25 частин вимощення у цьому домоволодінні і де є ще три співвласника (а.с. 14).

У зв’язку з цим, суд не з’ясував, чи підлягають розгляду вимоги щодо земельних правовідносин разом з позовом, які стосуються вимог позивачки про визнання літньої кухні приналежністю будинку і внесення змін до приватизаційних документів.

Оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права, постановлені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з визначенням кола осіб, які стосуються різних вимог позивачки та з обговоренням згідно ст. 126 ч. 2 ЦПК України, питання про роз’єднання позовів.

При новому розгляді справи суду слід з’ясувати юридичну сутність правовідносин сторін, встановити норми закону, які їх регулюють та з урахуванням добитих фактичних даних постановити законне, обгрунтоване і справедливе рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. ч. 1, 2 п. п. 5, 4, 311 ч. 1 п. п. 3, 5, 312 ч. 1 п. 3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2009 року та ухвалу цього ж суду від 03 лютого 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.