АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової A.M.,
суддів - Плавич Н.Д., Заїкіна А.П.,
при секретарі - Петрович Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконкому Одеської міської ради, управління архітектури та містобудування, третьої особи ОСОБА_5 про визнання розпорядження Іллічівської районної адміністрації незаконним, знесення прибудови, зобов"язання виконати певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 25 березня 2009 року, -
встановила:
02.10.2000 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 звернулись з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В зв’язку із смертю ОСОБА_6 25.01.2002 року, ухвалою суду від 13.03.2009 року провадження по справі в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь моральної шкоди закрито (а.с. 71т.2).
Справа розглядалася судами неодноразово.
ОСОБА_1 неодноразово уточнивши позовні вимоги просив визнати дозвіл управління архітектури та містобудування від 05.10.2001 року про збереження самовільної прибудови до АДРЕСА_1 незаконним;
визнати розпорядження Іллічівської районної адміністрації № 955 від 15.11.2001 року стосовно збереження у приватної власності прибудови, пл. 8, 7 кв. м. вищевказаної квартири незаконним,
визнати прибудову до АДРЕСА_1 незаконною та знести її,
стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальні збитки в розмірі 1100 грн., які пов’язані з отриманням дозвільних документів на проведення будівельних робіт до АДРЕСА_3 та моральну шкоду в розмірі 80 000 грн.,
стягнути неотриманні доходи в розмірі 43 200 грн.,
стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 60 000 грн. в зв’язку з незаконним ображенням на протязі 10 років,
Головуючий в 1 інстанції - Вербицька Н.В.
Справа № 22ц-3089/2009р.
Суддя - доповідач- Кварталова А.М. Категорія ЦП-7
зобов’язати відповідача виконати свої обов’язки щодо дольової участі в будівництві прибудови до АДРЕСА_3, стягнути судові витрати (а.с. 275-278, 306-309 т.1). В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач, який був власником квартири АДРЕСА_1 в м. Одесі, що розташована над їх квартирою 35 в цьому ж будинку, незаконно провів реконструкцію своєї квартири, прибудувавши веранду до неї. Оскільки між ним та відповідачем в лютому 1999 року досягнуто угоди про дольову участь ОСОБА_2 в будівництві прибудови до квартири ОСОБА_1, позивач почав збір документів по отриманню дозволу на будівництво, яке було отримано 10.03.2000 року. Проте, ОСОБА_2 відмовився від виконання своїх обов’язків щодо участі в будівництві прибудови до кв. 35, посилаючись на зміну обставин та відсутності достатнього фінансування. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 за станом здоров’я самостійно не міг побудувати прибудову до своєї квартири, йому в цьому допомагала його донька ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_4, їх сумісними діями йому нанесена шкода, позивач просив їх притягнути до участі в справі в якості співвідповідачів (а.с. 310-312 т.1).
ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах, а також в інтересах свого батька ОСОБА_2, позовні вимоги не визнала, вважаючи їх незаконними та безпідставними, пред’явленими з метою стягнути з них значну грошову суму.
В своїх запереченнях проти позову ОСОБА_3 посилалась на те, що ОСОБА_6, маючи на праві власності АДРЕСА_3, в ній ніколи не проживала. Квартира знаходиться в антисанітарному стані, загрожує здоров’ю мешканців будинку. В 2002 році ОСОБА_6 померла, проте позивач про це суд не повідомляє та не вживає заходів щодо покращення стану квартири. Як і раніше в квартирі ОСОБА_6 ніхто не проживає, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення матеріальних та моральних збитків нічим не підтверджені. На підставі викладеного вона просила у позові ОСОБА_1 відмовити.
Представник виконкому Одеської міської ради, притягнутий судом до участі у справі як правонаступник Іллічівської районної адміністрації за вимогами про визнання розпорядження незаконним, позов ОСОБА_1 не визнав, обгрунтовуючи тим, що позивач не довів незаконність цього розпорядження, не представив докази, які б підтверджували, нанесення йому будь-якої шкоди внаслідок здійснення ОСОБА_2 прибудови до своєї кв. 36, в зв’язку з чим просила в позові відмовити.
Представник управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, притягнутий судом до участі у справі за позовними вимогами про визнання дозвільного документу управління архітектури та містобудування від 05.10.2001 року про збереження самовільної прибудови до кв. 36 незаконним, ці вимоги не визнав, посилаючись на їх незаконність.
ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, надав заяву про слухання справи в його відсутність.
Притягнута судом за клопотанням позивача в якості третьої особи на боці відповідача ОСОБА_5, яка придбала реконструйовану квартиру у ОСОБА_2, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, зазначаючи, що вона не згодна із зносом веранди до квартири, в якій вона проживає на підставі договору купівлі-продажу, просила в позові відмовити.
Рішенням суду від 13 березня 2009 року в позовних вимогах ОСОБА_1 -відмовлено.
Додатковою ухвалою суду від 25 березня 2009 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування листа управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 05.10.2001 року про збереження за ОСОБА_2 самовільної прибудови до АДРЕСА_1 -закрито, в зв’язку з тим, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить додаткову ухвалу суду скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваної ухвали, мотиви і доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення на неї учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 березня 2009 року в позовних вимогах ОСОБА_1 - відмовлено. Додатковою ухвалою суду від 25 березня 2009 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування листа управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 05.10.2001 року про збереження за ОСОБА_2 самовільної прибудови до АДРЕСА_1 судом було закрито, в зв’язку з тим, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на звернення до суду за вирішенням спору.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" та ст. 3 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
При прийнятті ухвали про закриття провадження по справі з мотиву, що заявлені ОСОБА_1 вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції не застосував наведені норми права, не перевірив, чи не позбавляється позивач права на доступ до правосуддя, проголошеного Конституцією України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині вимог на новий розгляд.
Крім того, у відповідності до ч. 1 п.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які брали участь у справі, чи за власною ініціативою ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалене рішення.
Всупереч вимогам ст. 221 ЦПК України, суд вказану норму ЦПК не прийняв до уваги, не вирішив питання про прийняття додаткового рішення відносно вимог, які були предметом розгляду по справі в судових засіданнях, помилково постановив додаткову ухвалу відносно частини вимог та закрив провадження.
Враховуючи те, що при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 не сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційному суді, колегія суддів, вважає за необхідним стягнути з нього витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 07 грн. 50 коп. на користь держави.
Керуючись ст. ст. 218, 297, 303, 307ч.2 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Додаткову ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 25 березня 2009 року скасувати, передати питання про прийняття додаткового рішення на новий розгляд до суду першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в суді апеляційної інстанції в сумі 07 грн. 50 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.