АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року березня місяця 11 дня Судова колегія судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого -Суворова В.О. суддів -Градовський Ю.М.
-ОСОБА_1 при секретарі- Григоренко Г. І. за участю: ОСОБА_2, представників АКБ "Інвестбанк"-Павленко М. В., Шалько О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду міста Одесі від 03 грудня 2008 року по справі за позовом Акціонерного комерційного банку „швестбанк" до ОСОБА_2, приватного підприємства „Молочний комбінат" про стягнення з приватного підприємства „Молочний комбінат’ заборгованості за кредитним договором в сумі 206 971 грн. 05 коп., звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та устаткування підприємства„Молочний комбінат’ згідно з описом № 1 до додатку до договору застави від 01 листопада 2001 року у загальній сумі 206 971 грн. 05 коп., визначення порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на заставлене майно, виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, та стягнення з приватного підприємства, Молочний комбінат’ судових витрат, -
встановила:
17 червня 2009 року в.о. директора АКБ „Інвестбанк" Сторожук О.Є. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПП, Молочний комбінат’ про стягнення з ПП, Молочний комбінат" заборгованості за кредитним договором в сумі 206 971 грн. 05 коп., звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та устаткування підприємства, Молочний комбінат" згідно з описом № 1 до додатку до договору застави від 01 листопада 2001 року у загальний сумі 206 971 грн. 05 коп., визначення порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на заставлене майно, виселення ОСОБА_2 3 квартири № 28 будинку№ 52 по вул. Генерала Петрова в м. Одесі, та стягнення з ПП, Молочний комбінат"судових витрат.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 11 листопада 2001 року між ним з ПП, Молочний комбінат’ був укладений кредитний договір відповідно до якого підприємство
Справа № 22ц -781/09 Категорія ЦП: 27
Головуючий у першій інстанції - Вербицька Н.В.
Доповідач - Суворов В.О.
отримало 176 443 грн. 43 коп. У забезпечення зобов’язань позивач заключив з ОСОБА_2 договір застави квартири АДРЕСА_1.
В строки зазначені договором підприємство не виплатило суму по договору та проценти, тому позивач просить стягнути 206 971 грн. 05 коп. та звернути стягнення на предмет застави: майно підприємства та квартиру, що належить ОСОБА_2 3 виселенням останнього з зазначеної квартири.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відповідно рішення апеляційного суду він
виплатив суму заборгованості.
Рішенням суду першої інстанції від 03 грудня 2008 року стягнуто з ПП „Молочний комбінат" на користь АКБ „Інвестбанк’ заборгованість за кредитним договором від 01 листопада 2001 року, що складається з суми процентів та пені в розмірі 206 971 грн. 05 коп.
Звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_1 в м. Одесі та устаткування підприємства „Молочний комбінат" згідно з описом № 1 (додаток до догорору застави від 01 листопада 2001 року) у загальній сумі 206 971 грн. 05 коп.
Визначено порядок виконання судового рішення відповідно якого звернено стягнення на заставлене майно-квартиру АДРЕСА_1 в м. Одесі та устаткування підприємства, Молочний комбінат" згідно з описом № проводиться в будь-якій послідовності за вибором стягувача.
Виселено ОСОБА_2 3 квартири АДРЕСА_1 в м. Одесі.
Стягнуто з ПП „Молочний комбінат" на користь АКБ „швестбанк" витрати на оплату держмита в розмірі 1 700 грн.
Стягнуто з ПП, Молочний комбінат"на користь держави витрати на ІТЗ і розмірі 30 грн.
Повернуто УКБ „Інвестбанк” надмірно сплачене державне мито в розмірі 340 грн. 27 коп.
В частині позову АКБ „Інвестбанк" щодо встановлення способу реалізації майна шляхом проведення прилюдних торгів - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на заставлене майно, виселення його з квартири та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні скасованих позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, ‘ перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 01 листопада 2001 року АКБ ”Інвестбанк" та ПП „Молочний комбінат" заключили кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальникові 200 000 грн. на строк до 03 травня 2002 року.
01 листопада між АКБ ”Інвестбанк”, ОСОБА_2 та ПП „Молочний комбінат" з метою забезпечення договору від 01 листопада 2001 року, узгоджений договір застави, відповідно до якого ОСОБА_2 3аставив квартиру АДРЕСА_1, а підприємство устаткування у вигляді технологічної лінії по переробці молока відповідно опису, на загальну суму 540 000 грн.
23 січня 2002 року, 07 березня 2002 року, 14 березня 2002 року, 30 квітня 2002 року, 10 травня 2002 року, 31 травня 2002 року та 10 червня 2002 року між сторонами були укладені додаткові угоди до вищевказаного кредитного договору.
Підприємство порушило умови договору не виплачуючи банку кредит та відсотки по ньому.
26 вересня та 06 листопада 2002 року приватним нотаріусом за заявою позивача здійснений виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на заставлене майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, та устаткування в вигляді технологічної лінії по переробці молока, що належить підприємству.
З метою виконання виконавчого напису позивачі після отримання виконавчого напису звернулися до державної виконавчої служби. Але стягнення за виконавчим написом виконано не було.
В відповідності до закону України „Про іпотеку" позивач 20 лютого 2006 року звернувся до суду з позовом про стягнення з ПП, Молочний комбінат" заборгованості за кредитним договором від 01 листопада 2001 року в сумі 206 757 грн. 47 коп., визначення порядку виконання рішення шляхом звернення на устаткування та на квартиру АДРЕСА_1, виселення ОСОБА_2 3 зазначеної квартири.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2008 року позов АКБ ”Інвестбанк" задоволений.
ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2008 року апеляційна скарга ОСОБА_2 3адоволена частково. Рішення суду першої інстанції від 28 лютого 2008 р. змінено.
Стягнуто з ПП „Молочний комбінат" на користь АКБ „Інвестбанк" заборгованість за кредитним договором від 01 листопада 2001 року суму основного боргу-176 443 грн. 34 коп., суму відсотків 30 314 грн. 13 коп., а всього 206 757 грн. 47 коп.
Визначений порядок виконання рішення, згідно з яким звернено стягнення на устаткування, згідно з описом № 1 (додаток до договору застави від 01 листопада 2001 року) та на квартиру АДРЕСА_1
Виселено ОСОБА_2 3 квартири АДРЕСА_1 та знято його з реєстраційного обліку за цією адресою.
Стягнуто з ПП „Молочний комбінат" на користь АКБ „Інвестбанк" витрати пов’язані з оплатою судового збору-1700 грн. та 30 грн. сплати ІТЗ.
В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_7 до ОСОБА_2, АКБ „Інвестбанк" про визнання права власності на частину квартири - відмовлено.
Заходи по забезпеченню позову призначені ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2006 року скасовано.
З метою виконання рішення апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 сплатив банку 206 757 грн. 47 коп. та 1730 грн. судових витрат.
Представник банку подав заяву до першого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції у м. Одесі про повернення виконавчого документу без подальшого виконання в зв’язку з тим, що боржник виконав грошове зобов’язання.
31 липня 2008 року на підставі вказаної заяви в відповідності до ст. 41 Закону України ”Про виконавче провадження" виконавче провадження закрито, документи повернуті стягувачу.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.
Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір та договір застави були узгоджені 01 листопада 2001 року. Кредит підприємству надавався до 03 травня 2002 року. Після того, як закінчився вказаний строк, представник позивача звернувся до нотаріуса, який 26 вересня 2002 року та 06 листопада 2002 року здійснив виконавчі написи, якими запропоновано звернути стягнення на майно. В зазначених виконавчих написах вказано, що грошові кошти, отримані від реалізації предмету застави підуть на погашення несплаченої в строк ПП, , Молочний комбінат" заборгованості по кредитному договору від 01 листопада 2001 року.
З метою звернення стягнення на майно позивач звернувся до державної виконавчої служби.
В зв’язку з тим, що після здійснення виконавчих написів та звернення позивача до виконавчої служби відповідачі не могли здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору від 01 листопада 2001 року, судова колегія вважає, що відповідно до ст. 631 ЦК України сплив строк договору.
В зв’язку з зазначеним, судова колегія приходить до висновку, що в період з 17 червня 2005 року по 24 липня 2008 року вказаний договір не діяв.
Тому судова колегія вважає, що вимоги позивача про стягнення з ПП „Молочний комбінат” процентів за користування кредитом по договору від 01 листопада 2001 року за період з 17 червня 2005 року по 24 липня 2008 року в розмірі 164 228 грн. 21 коп. не відповідають вимогам закону і задоволенню не підлягають.
Також судова колегія звертає увагу на те, що позивач звертаючись до суду просить стягнути заборгованість в межах строку позовної давності, яку він розрахував відштовхуючись від рішення апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2008 року віднявши від нього три роки.
Судова колегія не може погодитися з вказаною правовою позицією, оскільки відповідно до п. 5 ст. 261 ЦК України за зобов’язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст. 76 ЦК України (в редакції 1963 року) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, строк позовної давності на думку судової колегії у позивача виник з моменту подання заяви до нотаріуса про здійснення виконавчого напису, тобто з вересня
2002 року, а не з 2008 року, як вказує в своєму позові банк.
За таких обставин, судова колегія вважає, що вимоги позивача не грунтуються на законі, в зв’язку з чим вони не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 72 ЦК України (редакція 1963 року) скорочені строки давності тривалістю в шість місяців діють зокрема за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Банк в позові зазначив, що у нього є право стягнення неустойки з підприємства починаючи з 17 червня 2005 року. Судова колегія не погоджується з вказаним доводом і приходить до висновку, що право звернення до суду у позивача в відповідності до ст. 76 ЦК України (редакція 1963 року) виникло у вересні 2002 року. З вказаної дати позивач знав про своє порушене право, про що свідчить його звернення до нотаріуса про здійснення виконавчого напису. Таким чином, строк позовної давності сплив в квітні 2003 року. Але позивач в шестимісячний строк встановлений ст. 72 ЦК України (в редакції 1963 року) до суду з вимогами про стягнення неустойки не звернувся. З вказаними вимогами позивач звернувся до суду лише у червні 2008 року, пропустивши строк позовної давності майже на 5 років. Позивач не надав доказів, відповідно до яких строк позовної давності був пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 75 ЦК України (редакція 1963 року) позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
В зв’язку з тим, що позивач пропустив строк позовної давності, судова колегія вважає, що в задоволенні вимог про стягнення пені, нарахованої на заборгованість за кредитом за період з 31 липня 2007 року по 25 липня 2008 року в розмірі 33 431, 44 грн. та пені нарахованої на заборгованість за відсотками за кредитом за період з 31 липня 2001 року по 30 липня 2008 року в розмірі 9 311 грн. 40 коп. необхідно відмовити.
Судова колегія розглядаючи справу прийшла до висновку, що строк кредитного договору від 01 листопада 2001 року сплив у листопаді 2002 року.
В зв’язку з зазначеним відсутні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості по кредитному договору з 17 червня 2005 року по 24 липня 2008 року в розмірі 176 443 грн. 43 коп. Таким чином, вимоги про стягнення процентів та пені нарахованих від суми 176 443 грн. 43 коп. 3адоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення по справі, неправильно застосував норми матеріального права, що привело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п.2, ст. 309 ч. 1 п.1, п. 4, ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2-задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 листопада 2008 року-скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного комерційного банку ”Інвестбанк” до приватного підприємства „Молочний комбінат", ОСОБА_2-відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.