Справа № 33-183 / 2009 Головуючий у суді 1-ої інстанції Головня В.П.
Категорія ст.ст. 122-2, 130 ч.1 КУпАП Головуючий у суді 2-ої інстанції Яковлев С.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Яковлев С.В. з участю
представника правопорушника ... .ОСОБА_3 та правопорушника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу про адміністративне правопорушення № 33-183/09 за скаргою правопорушника ОСОБА_4 на постанову судді Баранівського районного суду Житомирської області від 01 липня 2009 року, -
встановив:
цією постановою судді ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Калінінград РФ,
громадянина України, із середньою освітою, тимчасово
не працюючого, одруженого, маючого на утриманні
одну неповнолітню дитину (1996 року народження),
зареєстрованого і жителя АДРЕСА_1, раніше не притягуваного до
адміністративної відповідальності,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених
ст.ст. 122-2, 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі
- КУпАП), та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення
права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.
Відповідно до постанови судді суду першої інстанції ОСОБА_4 визнано винним в тому що він, як водій, 26 червня 2009 року о 19 годині 30 хвилин на вул. Новокомсомольській в м. Баранівці Житомирської обл., керуючи автомобілем „Мазда" (реєстраційний номер НОМЕР_1), не виконав вимогу працівника ДАІ про зупинку автомобіля, а при переслідуванні працівниками міліції і вимушеній зупинці, маючи ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода), відмовився пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пунктів 2.4 та 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.3).
В апеляції правопорушник ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді щодо нього від 01 липня 2009 року та постановити своє рішення.
На обгрунтування своєї апеляції зазначає, що при розгляді справи суддею були проігноровані факти порушення його прав працівниками ВДАІ, передбачені ст.254 КУпАП - не вручено копію чи копії протоколів про адміністративне правопорушення, їх зміст йому не відомий, що не давало йому змоги доводити свою невинуватість в порушенні п.п.2.4, 2.5. Правил дорожнього руху.
Вважає також, що не було враховано пом'якшуючих обставин, передбачених ст.34 КУпАП - вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин, так як напередодні помер його дядько і він їздив в м. Баранівку щоб повідомити родичів про його поховання і при цьому перебував у пригніченому, стомленому стані.
На його думку також не було прийнято до уваги відсутність у нього адміністративних порушень, тобто, що до відповідальності він притягується вперше. Не було надано йому можливості надати суду характеризуючі документи - довідки про склад сім'ї та інвалідність з дитинства одного із членів його сім'ї, який потребує постійного транспортування, та про наявність водійського посвідчення тільки у нього, так як він був доставлений в суд працівниками ВДАІ.
Крім того, апелянт зазначає, що наведене вище не досліджувалось при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, а враховувалась тільки тяжкість вчиненого ним (а.с.7-8).
В судовому засіданні 13 липня 2009 року апелянт ОСОБА_4 уточнив свою правову позицію, просячи змінити захід стягнення в межах, передбачених санкцією ст.130 ч.1 КУпАП.
Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-665/09, додатковими документами, наданими апелянтом, та даними відеозапису обставин скоєних ОСОБА_4 правопорушень, який долучено до матеріалів справи (а.с.5), заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_3, які підтримали подану апеляцію з врахуванням внесених змін та уточнень, з мотивів, наведених у ній, перевіривши постанову судді в межах, передбачених ст.294 ч.7 КУпАП, суд вважає, що апеляція ОСОБА_4 із врахуванням внесених ним змін та уточнень підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2009 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 порушив вимоги ст. 122-2, 130 КУпАП за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АГ № 620690 та оскаржуваній постанові судді.
Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вказаних правопорушень грунтуються на сукупності розглянутих суддею доказів і з врахуванням змін та уточнень своєї правової позиції апелянтом не оспорюються.
Суддя, правильно встановивши обставини вчинених ОСОБА_4 правопорушень і обгрунтовано прийшовши до висновку про доведеність вини ОСОБА_4, при вирішенні питання про вид і розмір стягнення повинен був
керуватись загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення - ст.3З КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови суддею дані вимоги закону не були дотримані.
Зокрема, суддя, розглядаючи справу по суті, не тільки не врахував обставин, що пом'якшують відповідальність, але й не мав будь-яких даних про особу правопорушника.
Так, по справі встановлено, що ОСОБА_4 свою вину у вчинених ним правопорушеннях визнав повністю і щиро розкаявся у скоєному. Крім того, правопорушення ним вчинені при збігу тяжких особистих та сімейних обставин - займався організацією похоронів дядька, який помер у день вчинення ним правопорушень, що підтверджується наданою правопорушником копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого 26 червня 2009 року Малиницькою сільською радою Хмельницького р-ну Хмельницької обл. (актовий запис № 21). Таким чином, по справі встановлено, що наявні дві обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_4 за адміністративні правопорушення (ст.34 ч.1 п.п.1, 3 КУпАП).
Крім того, з матеріалів справи та доданих ОСОБА_4 до апеляції документів вбачається, що він : до адміністративної відповідальності притягується вперше ; позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.9) ; одружений, має на утриманні малолітню дитину /07.04.1996 р.н./ та тещу /28.03.1951 р.н./, яка є інвалідом дитинства 3-ої групи і її інвалідність пов'язана із захворюваннями опорно-рухального апарату (а.с.10, 11).
Таким чином, суд вважає, що наведені обставини в їх сукупності дають підстави для задоволення апеляції ОСОБА_4 із змінами і уточненнями та для зміни прийнятого суддею рішення.
Згідно вимог ст.293 ч.1 п.4 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з чотирьох рішень, в тому числі змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З врахуванням наведеного суд вважає, що ОСОБА_4 слід визначити стягнення у виді штрафу та в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст.130 ч.1 КУпАП. При цьому суд виходить з того, що : стягнення, передбачене
ст. 122-2 КУпАП, є менш серйозним, так як санкція цієї норми більш м'яка (накладення штрафу від 9 до 11 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців) ніж санкція ст.130 ч.1 КУпАП (накладення штрафу на водіїв від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 1 до 2 років, або громадські роботи на строк від 40 до 50 годин, або адміністративний арешт на строк від 7 до 10 діб) ; стягнення, передбачені ст.24 ч.1 п.п.5-1 - 7 КУпАП не можуть бути призначені, так як посилюють накладене на ОСОБА_4 стягнення (позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік 3 місяці), як і не можуть бути призначені стягнення, передбачені цим же законом у п.п.З, 4 (оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення ; конфіскація : предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення ; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення) та п.1 - попередження, оскільки буде надто м'яким стягненням за вчинене.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
постановив:
апеляцію ОСОБА_4 зі змінами і уточненнями задовольнити.
Постанову судді Баранівського районного суду Житомирської області від 01 липня 2009 року щодо ОСОБА_4 в частині обраного щодо нього заходу стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, змінити : застосувати щодо нього захід адміністративного стягнення у межах санкції вказаного закону у виді штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
В решті дану постанову залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.