Справа № 211/2861/21

Провадження № 3/211/1343/21

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 червня 2021 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Середня Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській обалсті Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: 

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за частиною 1 статті 130 КУпАП,-

за участю особи, відносно якої складено протокол – ОСОБА_1 ,

встановив:

до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 02.05.2021 серії ААБ № 130419, відповідно до якого 02 травня 2021 року о 10-27 годині по вул. Магістральній, 34 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Musstang MT50Q-2, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; почервоніння шкірного покриву обличчя. На законну вимогу пройти медичний огляд на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків. Зафіксовано на нагрудний відеореєстратор АЕ 00186, 00200.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєні правопорушення не визнав, суду пояснив, що їхав на мопеді, в шоломі, дотримуючись правил дорожнього руху, однак його зупинили поліцейські, причин зупинки йому не пояснили. Він погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак йому не запропонували Драгер, а відразу сказали їхати до медичного закладу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та переглянувши відеозапис, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами статті 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, чітко визначені підстави, межі та спосіб обмеження вільного пересування громадян. Так, у статті 35 цього Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

Так, згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 було зупинено співробітниками поліції на підставі частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, в зв`язку з керуванням водієм транспортним засобом за відсутності посвідчення водія, про що винесено постанову серії ЕАН № 4149685.

Разом з тим, при перегляді відеозапису, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та міститься в матеріалах справи, не встановлено причин зупинки водія ОСОБА_1 , ці причини не пояснені і самому водію.

Крім того, відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»).

За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відмова особи від проходження огляду на стані сп`яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.

Застосовуючи до справ про адміністративні правопорушення принципи кримінального провадження поліцейські, відповідно до вимог ст.20 КПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинні були детально проінформувати ОСОБА_1 про сутність висунутої ними вимоги, порядок вчинення певних процесуальних дій та наслідки, які можуть для нього настати як у випадку проходження, так і у випадку відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, що вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення (пункт 7 Інструкції).

Згідно частини другої статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. 

І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (частина третя статті 266 КУпАП).

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Як вбачається з відеозапису події від 02.05.2021, водію ОСОБА_1 не пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, хоча згідно протоколу, він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, натомість працівником поліції було запропоновано пройти огляд лише в медичному закладі.

Отже поліцейськими не були дотримані вимоги статті 266 КУпАП щодо порядку огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, а також вимоги зазначеної вище Інструкції.

Оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, то такий огляд вважається недійсним, що викликає сумніви в наявності вини ОСОБА_1 .

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

В силу частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП

За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 247, 130 КпАП України, суд

постановив:

провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП – закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя: Н. Г. Середня