Справа № 22 ц - 2995/09 Головуючий у 1 -й інстанції - Петешенкова М.Ю.
Категорія - 31 Доповідач - Болтунова Л .М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2009 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Болтунової Л.М.
суддів - Максюта Ж.І., Козлова С.П.
при секретарі - Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 і просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування: матеріальної шкоди - 12 865, 13 грн., моральної шкоди 25 000 грн. та понесені ним судові витрати по справі.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 11 031, 95 грн., моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., стягнуто на користь держави судовий збір - 118, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 7, 50 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на необґрунтованість рішення суду в частині визначення суми відшкодування моральної шкоди, ставить питання про його скасування в цієї частині та ухвалення в цій частині нового рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, згідно вимог ст. 308 ЦПК України, підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що 28 вересня 2004 року відповідачем ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження в вигляді закритого поперечно-зубчатого перелому лівого стегна на межі нижньої третини зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню важкості.
Внаслідок отриманої травми позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в Дніпропетровській міській клінічній лікарні № 6 в період з 28 вересня 2004 року по 02 листопада 2004 року, також з 15 листопада 2004 року по 07 грудня 2004 року. Всього за цей період ним було придбано препаратів та матеріалів на загальну суму 1 749, 64 грн.
З січня 2006 року по 14 лютого 2006 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Дванадцятого територіального медичного об'єднання . За цей період ним було витрачено 559, 18 грн.
Всього ОСОБА_4 на лікування було витрачено 2 308, 83 грн.
На момент спричинення тілесних пошкоджень позивач займався підприємницькою діяльністю. В період з лютого по вересень 2004 року його доходи складали 623, 08 грн. щомісячно. Оскільки позивач в період з 01 жовтня по 01 липня 2005 року та з 01 січня 2006 року по 01 червня 2006 року ніяких доходів не мав, то сума втраченого доходу складає 8 723, 12 грн.
Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2005 року ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений до двох років обмеження волі за скоєння злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Частково задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди суд першої інстанції виходів із вимог ст. 1166 ЦК України, 1195, 1198 ЦК України. Сторонами в цій частині рішення не оскаржується.
Задовольняючи частково вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 1167 ЦК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обгрунтовано визначив суму в розмірі 3000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_4, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Доводи апеляційної скарги є не суттєвими.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.