Справа - № 22ц-2795/09 Головуючий в їй інстанції - Тимченко C.O.,

Категорія -32 Доповідач - Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду    , Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петренко І. О,

суддів - Сіромашенко Н.В., Козлова С.П.,

при секретарі - Шило С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2009 року в задоволенні позовної заяви було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушив питання про скасування рішення суду з постановлениям рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду було ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що ОСОБА_3 працював на шахті «Дніпровська» ВАТ «Павлоградвугілля» в період з 14 травня 1979 року по 5 жовтня 2006 року. За час роботи на даній шахті ОСОБА_2 отримав професійні захворювання: пиловий бронхіт та емфізема легень.

Згідно висновку МСЕК від 14 грудня 2006 року йому була встановлена 3 група інвалідності безстроково та 30% втрати працездатності по профзахворюванню.

Відносно позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я суд прийшов до висновку про те, що вони не підлягають задоволенню, оскільки на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди дія статей ЗУ №1105-XIV від 23 вересня 1999 року в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей була зупинена ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» зі січня 2006 року та з 1 січня 2007 року, з 1 січня 2008 року у Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві був відсутній обов'язок щодо відшкодування зазначеної моральної шкоди, а, у подальшому, ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили стійку втрату працездатності» було виключено норми Закону №1105-XIV від 23 вересня 1999 року стосовно обов'язку відшкодування моральної шкоди Фондом.

Апеляційний суд вважає, що суд 1 -ї інстанції, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, та, керуючись ЗУ «Про Держаний бюджет України на 2006 рік», ЗУ «Про Держаний бюджет України на 2007 рік», ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили стійку втрату працездатності» №717-V від 23 лютого 2007 року, правильно прийшов до висновку про відмову в задоволенні вищевказаного позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків суду 1 - інстанції, які апеляційний суд вважає вірними, та висловлювання незгоди щодо них.

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.