Справа № 22-Ц-854- ф/2009 Головуючий в першій інстанції

суддя Морозова Л.М. суддя-доповідач Притуленко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня. 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого-судді    Ломанової Л.О.,  суддів:    Притуленко О.В.,  Кустової І.В.,  при секретарі Хобот Є.П.,

розглянувши цивільну справу за позовом Військового прокурора Феодосійського гарнізону ВМС України в інтересах Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району до ОСОБА_2 та Центру медичної реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання ордеру недійсним, визнання ОСОБА_2 таким, що самоправно зайняв жиле приміщення, виселення, за апеляційним поданням Військового прокурора Феодосійського гарнізону ВМС України на ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 08 квітня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року військовий прокурор Феодосійського гарнізону в інтересах Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та Центру медичної реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України про визнання недійсним ордеру №212 від 17 червня 2005 року, виданого Центром санаторного лікування ПС ЗСУ на вселення ОСОБА_2 у жилий будинок №10, розташований на території санаторію, посилаючись на те, що ордер виданий з порушенням статті 58 Житлового кодексу УРСР.

Ухвалою Судацького міського суду АР Крим від 08 квітня 2009 року позовна заява військового прокурора залишена без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

В апеляційному поданні військовий прокурор Феодосійського гарнізону, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду спору. На думку апелянта, при постановленні рішення, суд першої інстанції не з-вернув увагу на те, що заявляючи позовну заяву, військовий прокурор діяв відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, оскільки звернувся в суд в інтересах держави, тому що відповідач незаконно зайняв та використовує на власний розсуд державне майно - жиле приміщення у будинку №10 військового містечка №1 м.Судак, чим інтересам держави в особі Феодосійської КЕЧ району заподіяно шкоду.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2., посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить апеляційне подання відхилити, ухвалу суду - залишити без змін.

Обговоривши наведені у скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання військового прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом ч. 1 ст.45 ЦПК України прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Відповідно до ст. 36і Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 p. N 1789-ХП підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.

У кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом в інтересах Феодосійської КЕЧ району, прокурор зазначив у позові, що незаконним зайняттям жилого приміщення відповідач порушує порядок користування державним житлом, належним Міністерству оборони України і переданим в експлуатацію позивача.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок №10, на який у 2005 році відповідачу був виданий ордер, як державне майно Міністерства оборони перебувало у підпорядкуванні Центру санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України.

Феодосійська КЕЧ району згідно з завданням, покладеним на нього наказом Міністерства оборони України від 16 липня 1997 року №300 «Про затвердження Положення про» військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», здійснює відповідні функції по забезпеченню правильної та безпечної експлуатації, зберігання і ремонту житлового фонду, тобто об'єктів державної власності. Інтереси держави в особі Міністерства оборони України збігаються з інтересами Феодосійської КЕЧ району, що надає прокуророві право на звернення до суду з даним позовом.

Постановляючи ухвалу щ$. залишення позову без розгляду, суд першої інстанції не звернув увагу на ці обставини.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного і керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

 Апеляційне  подання  Військового   прокурора  Феодосійського   гарнізону  ВМС України задовольнити.

Ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 08 квітня 2009 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає