АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року березня місяця 11 дня Судова колегія судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Градовського Ю.М.

- Артеменко І.А. при секретарі - Григоренко Г. І. за участю: ОСОБА_2, адвоката - ОСОБА_3 в її інтересах, та представника ТОВ "Віт" - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 3 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Віт" про зміну формулювання причини звільнення на звільнення за власним бажанням, стягнення компенсації за вимушений прогул, -

встановила:

6 квітня 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який вона уточнила в ході судового засідання до ТОВ "Віт" про зміну формулювання причини звільнення на звільнення за власним бажанням, стягнення компенсації за вимушений прогул в розмірі 1500 грн., вказуючи, що вона працювала продавцем касиром в магазині "Копійка № 8", 25 серпня 2005 року переведена на посаду спеціаліста по обліку в магазин "Копійка № 4". За період роботи свої обов’язки виконувала на високому професіональному рівні та не порушувала трудову дисципліну. На атестаціях у 2005 році отримала 57 балів, в червні 2006 року - 73, 5 балів, в листопаді - 85 балів. В лютому 2007 року звернулася до власника підприємства з заявою про звільнення з підприємства за власним бажанням, яку було залишено без розгляду та обіцяно підвищення заробітної плати. Але вказані обіцянки не були виконані, що послугувало підставою для виникнення упередженого відношення зі сторони посадових осіб та 26 березня 2007 року її було звільнено з ТОВ "Віт" на підставі ч.2 ст. 40 КЗпП України через виявлення не відповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, при цьому іншу роботу їй не було запропоновано.

Рішенням суду від 3 грудня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ "Віт" про зміну формулювання причини звільнення, стягнення компенсації за вимушений прогул -відмовлено.

Справа № 22ц-1465/09 Категорія ЦП: 50

Головуючий у першій інстанції - Сєвєрова Є.С.

Доповідач - Суворов В.О.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 40 п.2 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише в випадках виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка з 15 листопада 2004 року знаходилися в трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді продавця-касира.

01 жовтня 2004 року на товаристві відповідача наказом № 67 введено в дію Положення про періодичну перевірку знань працівників, відповідно якого комісією перевірялась кваліфікація робітників товариства шляхом проведення іспитів у тому числі і позивачки.

20 грудня 2005 року ведена в дію посадова інструкція спеціаліста по обліку товарів.

Наказом № 365/п від 25 серпня 2005 року ОСОБА_2, відповідно її заяви переведено з займаної посади на посаду спеціаліста по обліку до магазину „Копійка № 4". Середня заробітна плата позивачки у 2007 році складала 652 грн.

24 грудня 2005 року на засіданні комісії періодичної перевірки знань позивачка отримала 57 балів. За результатами іспитів вказано, що позивачка умовно відповідає займаній посаді.

При періодичній перевірці знань, яка відбулася 26 червня 2006 року позивачка отримала 72, 26 балів. За результатами випробування вказано, що вона умовно відповідає займаній посаді.

10 листопада 2006 року відбулося засідання комісії по періодичній перевірці знань робітників товариства. Позивачка отримала 80 балів та за результатом умовно відповідає займаній посаді.

З пояснень представника відповідача оцінка „умовно відповідає займаній посаді" означає, що у робітника, який отримав вказану оцінку недостатньо кваліфікації та знань, але він може подовжувати роботу за умови його подальшої професіональної підготовки і якщо в подальшому буде підвищена на іспитах оцінка.

01 листопада 2006 року наказом № 131 введена щомісячна оцінка якості роботи спеціалістів по обліку. Вказана оцінка якості роботи означає, що робота робітників буде оцінюватися в залежності від допущених помилок при виконанні своїх обов’язків. Встановлена припустима кількість помилок -5. При оцінці якості роботи спеціалістів по обліку товарів за січень 2007 року встановлено, що позивачка допустила 10 помилок. У лютому 2007 року позивачка допустила 15 помилок.

При перевірці роботи магазину 01 лютого 2007 року та 01 березня 2007 року було встановлено, що позивачка допускає порушення та помилки при складенні актів списання товару.

16 та 19 березня 2007 року в магазині „Копійка № 4" було виявлене необгрунтова не списання овочів. В ході з’ясування обставин встановлено, що вказане порушення було допущено з вини робітників магазину у тому числі і з вини позивачки внаслідок недостатньої кваліфікації, про що свідчать акти ревізії, докладні та протокол товариського суду.

Наказом № 228-п від 26 березня 2007 року ОСОБА_2 звільнена з займаної посади спеціаліста по обліку магазина „Копійка№ 4" з 26 березня 2007 року відповідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, за виявлену невідповідність робітника займаній посаді, внаслідок недостатньої кваліфікації.

В зв’язку з відсутністю вакантних місць позивачці не пропонувалася інша робота.

Оцінюючи в сукупності висновки комісії, відповідно до яких позивачка отримувала оцінку „умовно відповідає займаній посаді", щомісячна оцінка якості роботи позивачки склала 10 та 15 балів, що перевищує допустиму оцінку відповідно на 5 та 10 балів, що є найгіршим показником по товариству, враховуючи, що внаслідок недостатньої кваліфікації позивачка допустила необгрунтоване списання матеріальних цінностей, судова колегія, приходить до висновку, що суд першої інстанції розглядаючи справу прийшов до вірного висновку, що позивачка в відповідності до ст. 40 п.2 ЦК України була звільнена з займаної посади внаслідок виявленої невідповідності робітника займаній посаді в результаті недостатньої кваліфікації.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не розглянув вимоги позивачки про поновлення на роботі не заслуговують на увагу, оскільки позивачка користуючись своїм правом в ході розгляду справи змінила свої позовні вимоги, подавши заяву в якій вона ставила питання про зміну формулювання звільнення з „виявлену невідповідність робітника займаній посаді, в наслідок недостатньої кваліфікації" на звільнення „за власним бажанням".

Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справі не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п.1, 308, 313, 314 ч. 1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 3 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.