АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1480/2009р.
Категорія: 19, 23
Головуючий по 1 інстанції Матвіенко М. В.
Доповідач в апеляційній інстанції Трюхан Г. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2009 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г. М., Бабенко В.М.
при секретарі Наконечній М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Деньгівське 2», третя особа: Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -
встановила:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПП «Деньгівське 2» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним посилаючись на те, що між нею та відповідачем укладено 20.12.2004 року договір оренди земельної ділянки і згідно договору оренди ОСОБА_2 передала належну їй земельну ділянку у користування на умовах оренди ПП «Деньгівське 2» на думку позивачки договір оренди земельної ділянки укладений із значними порушеннями законодавства: не додержано істотні умови договору оренди земельної ділянки, встановлені Законом України «Про оренду землі», а інші вказані нечітко та не в повному обсязі, оскільки відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.. 15 Закону України «Про оренду землі», є підставою для визнання договору недійсним, а тому просить визнати укладений договір оренди земельної ділянки між нею та відповідачем недійсним.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 липня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, внаслідок закінчення строку позовної давності.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 27 серпня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.07.2008 року скасовано, а справу передано до суду першої інстанції.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20 травня 2009 року ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 27.08.2008 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що скарга підлягає до задоволення частково, рішення суду до скасування з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову по суті з слідуючих підстав.
Позивач обгрунтовує свій позов тим, що нібито всупереч статті 15 Закону України «Про оренду землі» в оскаржуваному договорі не містяться всі суттєві умови договору оренди землі, які повинні бути обумовлені цим договором, а саме, що нібито:
1). Не визначено предмет (безпосередній об’єкт) оренди, тобто відсутнє посилання на місце розташування земельної ділянки, без якого взагалі неможливо визначити, яка саме земельна ділянка є предметом договору. Нібито вказано в договорі лише розмір та вартість земельної ділянки, що передається в оренду.
2). Не вказано форми орендної плати за користування земельною ділянкою.
3). Не вказано відповідальність за несплату орендної плати за договором.
4). У тексті указаного договору відсутні умови і строки передачі земельної ділянки орендарю.
5). У тексті указаного договору відсутні умови збереження стану та умови використання земельної ділянки, яка передається в оренду.
6). У той час, як підставою для передачі земельної ділянки в оренду в указаному договорі було зазначено Акт прийому-передачі, у відповідному Акті прийому-передачі земельної ділянки взагалі не вказана дата прийому-передачі земельної ділянки.
Проте такі ствердження позивача є безпідставними, виходячи із наступного (по кожному із питань):
1). По першому питанню.
Вказаним договором чітко конкретизовано предмет договору, тобто земельну ділянку площею 3, 48 га, що передана в оренду, а саме: у вступній частині договору чітко зазначено, що договір укладено щодо земельної ділянки, яка належить власникові-орендодавцеві ОСОБА_2 на підставі державного акта на право на земельну ділянку НОМЕР_1, який виданий 10.02.2004 року Золотоніським районним відділом земельних ресурсів.
План та місце розташування цієї земельної ділянки з визначенням її розмірів, меж, суміжних землекористувачів, а також кадастровий номер цієї земельної ділянки чітко зазначено в Державному акті, копія якого додана до Договору і надана самим позивачем при позові.
Таким чином, ствердження позивача про те, що нібито неможливо визначити, яка саме земельна ділянка є предметом договору, є безпідставними.
2). По другому питанню.
В пункті 2.2 Договору прямо зазначено, що «за користування вказаною в договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку на протязі року орендну плату в розмірі 1, 8 % від вартості земельної ділянки (28.343 грн.), що становить 510, 17 грн., яка підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України.
Таким чином, із тексту пункту 2.2 Договору вбачається, що сторонами визначена грошова форма оплати за оренду. Інших форм оплати за оренду землі договором не передбачено. Однак це не позбавляє сторони права й можливості при розрахунках за домовленістю використовувати й інші форми оплати в кожному конкретному випадку. Крім того, в пункті 2.2 Договору зазначено, що розмір платежів за окремими формами оплати може погоджуватися сторонами шляхом внесення змін або доповнень до цього Договору.
Крім того, у зв’язку з тим, що відповідач повністю виконує свої зобов’язання за договором в частині повноти та своєчасності оплати за оренду землі, позивач у позові не навів жодних фактів невиконання чи несвоєчасного виконання Орендарем своїх обов’язків щодо оплати.
3). По третьому питанню.
Відповідальність за несплату орендної плати за договором встановлена договором у розділі «Відповідальність сторін», а саме: «Сторони несуть відповідальність за невиконання цього договору».
В пункті 6 («Прикінцеві положення») Договору сторони зазначили, що «в інших випадках, які не передбачені цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України».
Загальна відповідальність за порушення зобов’язань встановлена главою 51 («Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання») Цивільного кодексу України.
Конкретно відповідальність за порушення грошового зобов’язання (тобто відповідальність орендаря за несвоєчасну сплату орендної плати) встановлена статтею 625 («Відповідальність за порушення грошового зобов’язання») ЦК України у вигляді сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та сплати 3 % річних за весь час прострочки.
Крім того, ст. ст. 28, 29 Закону України «Про оренду землі» чітко передбачені умови і порядок відшкодування збитків сторін.
Таким чином, сторони в договорі досягли умов щодо відповідальності сторін, у тому числі й щодо відповідальності Орендаря за несплату чи несвоєчасну сплату орендної плати.
4). По четвертому питанню.
В пункті 2.3 Договору чітко зазначено, що початок дії Договору - 01.01.2005 року.
Земельна ділянка фактично була передана Орендарю згідно з Актом прийому-передачі 20.12.2004 року, про що прямо зазначено на зворотньому боці Акта при реквізитах та підписах сторін. Претензій сторін щодо цього питання немає, договір до цього часу виконується належним чином, а тому вказані ствердження позивача є надуманими.
5). По п’ятому питанню.
Щодо умов використання, то в пункті 2.1 Договору прямо зазначена мета використання земельної ділянки, а саме: «для сільськогосподарського використання».
Умови збереження стану земельної ділянки, яка передається в оренду, чітко зазначені в розділі 3 («Умови повернення земельної ділянки Орендодавцеві») Договору. А саме передбачено, що орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, а також що орендар відшкодовує збитки в повному обсязі, коли земельна ділянка виявиться виснаженою.
Крім того, ці умови чітко визначені статтями 28 та 29 Закону України «Про оренду землі». А в розділі 6 Договору сторони передбачили, що в інших випадках, які не передбачені цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.
Таким чином є безпідставними ствердження позивача про те, що нібито у тексті указаного договору відсутні умови збереження стану та умови використання земельної ділянки, яка передається в оренду.
6). По шостому питанню.
Ствердження позивача про те, що в Акті прийому-передачі не вказана дата прийому-передачі земельної ділянки, є безпідставними, оскільки на зворотній стороні Акта біля реквізитів і підписів сторін вказана дата передачі - 20.12.2004 року.
Таким чином, всі позовні вимоги позивача є безпідставними, а тому в задоволенні позову по суті позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Деньгівське 2», третя особа: Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним задоволити частково.
Рішення суду від 04 липня 2008 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ПП «Деньгівське 2» з-я особа Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання договору оренди землі недійсним -відмовити.
Ухвала суду набуває чинності з моменту проголошення ухвали та може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня проголошення ухвали.