Справа № 22 - 1465 / 2009 Рішення постановлено під головуванням

Категорія 45 судді Білоус О.В.

Доповідач : Сопрун В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2009 року місто Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Сопруна В.В.

суддів: Денишенко Т.О., Матківської М.В.,

при секретарі: Сніжко О.І.,

за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 28 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -

встановила:

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 28 квітня 2009року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку - відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позов задоволити, та стягнути судові витрати.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів дійшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що в договорах дарування від 18.01.2002 року та 10.04.2002 року не вказано розмір земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування житлового будинку. ОСОБА_4 на момент складання договорів дарування не виявила бажання щодо розпорядження земельною ділянкою, в той же час в заповіті від 06.10.2004 року усе своє майно, де б воно не було і з чого не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом, заповіла відповідачу ОСОБА_2.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Від призначення додаткової та повторної експертизи сторони відмовились, а тому суд розглянув справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів.

Таким чином, судова колегія, прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим, і вищенаведені обставини стали підставою для відмови в задоволенні позову про визнання права власності на земельну ділянку.

Решта доводів апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -відхилити.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 28 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.