Справа № 22-1573/09 р. Суддя 1-ої інстанції: Прокопчук А.В.

Категорія 24 Доповідач: Сопрун В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Щолокової О.В., Матківської М.В.,

при секретарі Яблонській І.Л .,

за участю сторін по справі, представника комунального підприємства «Вінницяміськтеплоенерго», ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці апеляційну скаргу комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 08 травня 2009 року по цивільні справі за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради

«Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову ечергію, -

встановила:

У квітні 2009 року комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

Рішенням Замостянського районного суду м.Вінниці від 08 травня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто солідарно на користь позивача з відповідачів борг за спожиту теплову енергію в сумі 3675 гривень 62 копійки, витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень та 51 гривню судового збору, в частині стягнення втрат від інфляції за весь час прострочення оплати в сумі 1134 гривень 25 копійок, 3% річних в сумі 203 гривень 47 копійок, відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» подало апеляційну скаргу в якій просило рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 08 травня 2009 року скасувати і ухвалити нове, яким позов задоволити повністю, оскільки вважає, що дане рішення постановлене з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, проаналізувавши доводи апелянта пояснення учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга на рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 08 травня 2009 року підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 проживають в квартирі АДРЕСА_1, вони є споживачами централізованого опалення, за яке зобов'язані вносити відповідну плату, проте цього зобов'язання не виконують в результаті чого виник борг в сумі 3675, 62 гривень на період 01.03. 2009 року.

Одночасно суд першої інстанції в своїх висновках вказав, що вимоги про стягнення інфляційних та 3-х відсотків річних, не можуть бути застосовані до даних зобов'язань, оскільки вони не є грошовими, а стосуються надання послуг за визначеними тарифами, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п.1, п.5, п.10, ст.20, ч.1ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки. Про це зобов'язує ст.24 Закону України «Про теплопостачання», ст.29 п.3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

По справі встановлено, такими споживачами є відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зобов'язані оплачувати надані послуги з централізованого опалення.

Рішенням суду з них солідарно стягнуто борг за спожиту теплову енергію в сумі 3675 гривень 62 копійки, витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень та 51 гривню судового збору, в частині стягнення втрат від інфляції за весь час прострочення оплати в сумі 1134 гривень 25 копійок, 3% річних в сумі 203 гривень 47 копійок, відмовлено.

Однак колегія суддів, вважає, що таке рішення суду підлягає скасуванню, оскільки, суд першої інстанції в своїх висновках неправильно застосував норми матеріально права, адже згідно норм ст.ст. 610-612, 625 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у строк, передбачений зобов'язаннями.

Згідно п.13.1. договору №14004268, укладеного між ОСОБА_2, та комунальним підприємством Вінницької міської ради

«Вінницяміськтеплоенерго» у разі прострочення платежів споживач повинен

сплатити пеню, а у разі вимоги виконавця - суму втрат від інфляції та 3% річних.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі, крім основного боргу повинні сплатити суму втрат від інфляції та 3% річних, солідарно, оскільки обоє там проживають.

Відповідно до частини 2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

вирішила:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» задоволити частково.

Рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 08 травня 2009 року по цивільні справі за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - скасувати в частині відмови в задоволенні позову 3% річних в сумі 203, 47 гривень, втрат від інфляції за весь час прострочення оплати в сумі 1134, 25 гривень.

Постановити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», (п/р260371034, ВФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 302623, ЄДРПОУ 33126849), 3% річних в сумі 203, 47 гривень, втрат від інфляції за весь час прострочення оплати в сумі 1134, 25 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 гривень, та 25, 50 гривень судового збору на користь держави.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців до Верховного Суду України.