Справа № 22ц-2097/2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Морозов О.Б.
Категорія - цивільна Доповідач – Шевченко В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі :
головуючого – судді Лакізи Г.П. ,
суддів – Шевченка В.М., Коренькової З.Д. ,
при секретарі – Марченко О.О. ,
з участю – представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куликівського районного суду від 23 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до с.С.Дівицької сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, с.С.Дівицької сільської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, с.С.Дівицької сільської ради про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями,
в с т а н о в и в :
02 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Салтиково-Дівицької сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями (означеними в плані технічного паспорту на будинок літерою А1, сарай Б1, погріб В1) по АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги ОСОБА_1, обґрунтовувала тими обставинами що 12 лютого 2009 року помер її чоловік – ОСОБА_5 , після смерті якого залишилося домоволодіння по АДРЕСА_1 в якому вони проживали, однак коли вона звернулася з питань успадкування зазначеного будинку до нотаріальної контори, то з”ясувалося що право власності на житловий будинок не оформлено, і тому вона не може успадкувати та оформити право власності на цей будинок.
05 березня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, с.С.Дівицької сільської ради, ОСОБА_4, в якій просив визнати за ним право власності на 1/6 житлового будинку з надвірними будівлями (означеними в плані технічного паспорту на будинок літерою А1, сарай Б1, погріб В1) по АДРЕСА_1. Свої вимоги ОСОБА_6 мотивував тим що відсутні належні документи того, що будинок в якому проживав його батько- ОСОБА_3., дійсно належав йому на праві приватної власності.
09 березня 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, с .С. Дівицької сільської ради, ОСОБА_3, в якій просила визнати за нею право власності на частину спадкового майна, належного їй по закону після смерті її батька ОСОБА_5. який проживав в домоволодінні по АДРЕСА_1 і заповіту на спадкове майно не складав.
Рішенням Куликівського районного суду від 23 березня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями (означені на схемі технічного паспорта на будинок Чернігівського МБТІ літерами: житловий будинок А-1, сараї Б-1, Г-1, веранда а-1, погріб В-1) садиби АДРЕСА_1.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями (означені на схемі технічного паспорта на будинок Чернігівського МБТІ літерами: житловий будинок А-1, сараї Б-1, Г-1, веранда а-1, погріб В-1) АДРЕСА_1.
Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями (означені на схемі технічного паспорта на будинок Чернігівського МБТІ літерами: житловий будинок А-1, сараї Б-1, Г-1, веранда а-1, погріб В-1) АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушені норми матеріального права, а саме: ст.ст. 316, 328, 1216, 1220, 1269, 1270, 1273, 1274 ЦК України, ст.60 СК України, та процесуального права, а саме: ст.ст. 208-209, 213-218 ЦПК України; судом неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що спірний житловий будинок є спільною власністю подружжя і вона має право на його Ѕ частину як дружина померлого чоловіка, а інша Ѕ частина повинна бути розділена між нею та відповідачами по 1/6 частині. Також судом не дано відповідної оцінки доказам по справі, що призвело до неповного та необ”єктивного з”ясування обставин справи. Так суд не звернув уваги що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взагалі не зверталися з письмовими заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 як це пе6редбачено ст.ст. 1269, 1270 ЦК, і відповідно вони пропустили строки для прийняття спадщини, що підтверджено рішенням суду, яким відповідачам було відмовлено в задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що 12.02.2009 року помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.7). Після його смерті відкрилась спадщина. Відповідно до довідок виконкому Салтиково- Дівицької сільської ради та технічного паспорту на житловий будинок, і довідки Чернігівського МБТІ, ОСОБА_5 проживав разом із дружиною ОСОБА_1 до дня своєї смерті в АДРЕСА_1, був його власником, однак житловий будинок в експлуатацію не зданий, право власності не оформлено, має 100% готовності та 60% зносу, свідоцтво про право власності на дане домоволодіння не видавалось( ас.12-15).
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/3 частини спірного будинку, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями спірного домоволодіння за законом, однак успадкувати домоволодіння шляхом вчинення нотаріальних дій позивачі не можуть із-за відсутності правовстановлюючих документів.
Проте, з таким висновком апеляційний суд погодитись не може з таких підстав.
Виходячи із змісту ст. 1218 ЦК України, до спадкової маси можуть входити лише ті права та обов”язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах.
Апеляційним судом по справі достовірно встановлено, що правовстановлюючий документ на спірний будинок який був збудований спадкодавцем без належно затвердженого проекту, останній не отримав, будинок не прийнятий в експлуатацію в установленому порядку.
Виходячи зі змісту ч.2ст.376 ЦПК спадкодавець ОСОБА_5 здійснив самочинне будівництво нерухомого майна, не набувши права власності на нього, і тому до складу спадщини не перейшло право власності на жилий будинок №9.
При вирішенні справи суд не звернув на це уваги, і неправильно кваліфікував взаємовідносини сторін та застосував не ту норму яка регулює спірні правовідносини, у зв”язку з чим ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, яке підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного, та положень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування” за яким до ОСОБА_1 як спадкоємиці першої черги за законом (ст.1261 ЦК ) переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва будинку, за ОСОБА_1, необхідно визнати право власності на матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва спірного домоволодіння, тому що відповідно до положень ст.331 ЦК України, який регулює спірні правовідносини, оскільки до завершення будівництва, а також здачі його в експлуатацію та державної реєстрації особа вважається власником лише будівельних матеріалів.
Водночас необхідно відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3, та ОСОБА_4, оскільки вони як спадкоємці протягом шести місяців не подали заяву про прийняття спадщини і вважаються такими що її не прийняли, рішенням Куликівського районного суду від 3 грудня 2009 року яке набуло чинності, у зв”язку із відсутністю поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, в задоволенні їх позову про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено ( ас.57-60 ).
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, оскільки ОСОБА_1. звільнено від сплати судового збору, то відповідно до положень ст.88 ЦПК необхідно стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пропорційно до відхиленої частини їх вимог необхідно стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір, в дохід держави по 100грн.50 коп.. з кожного.
Керуючись ст.ст. 331, 1218 ЦК України, ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Куликівського районного суду від 23 березня 2010 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку з господарськими спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір по 100 грн. 50 коп. з кожного, в дохід держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: