Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-213/2010р. Головуючий
в першій інстанції Нестерук В.В.
Категорія 34 Доповідач в апеляційній
інстанції Сімоненко В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Сімоненко В.М.
суддів - Алєєвої Н.Г., Зотова В.С.
при секретарі - Маслові О.О.
за участю – ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу
за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, 3-я особа – відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»
про стягнення матеріальної та моральної шкоди в наслідок ДТП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 18 листопада 2009р., -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, 3-я особа – відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненою в наслідок ДТП.
Вимоги мотивовані тим, що 07.01.2006р. в наслідок ДТП, яке сталося на Фіолентовському шосе в м. Севастополі з вини відповідача, був пошкоджений автомобіль «Опель-Омега», держ.номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 Відповідач у добровільному порядку відмовляється відшкодувати спричинену моральну та матеріальну шкоду, тому просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 34327 грн. та моральну шкоду - 9000 грн. Вимоги стосовно стягнення моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що відповідач добровільно відмовляється відшкодувати йому збитки, не постійні прохання реагує байдуже та безвідповідально.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 18 листопада 2009р. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 34327 грн., моральну шкоду у розмірі 2000 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 343,27 грн., а також витрати по сплаті інформаційне-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30грн.
В решті позовних вимог ОСОБА_5 - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 надав апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати та ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріально та процесуального права та на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, щодо змісту рішення, доводів апеляційної скарги та межі, в яких повинна здійснюватися перевірка, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції 07.01.2006р. в наслідок ДТП, яке сталось на Фіолентовському шосе в м. Севастополі, був пошкоджений автомобіль «Опель-Омега», держ.номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що ДТП сталося з вини відповідача, вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди підтверджені належними доказами.
Однак, з таки висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково.
Судом першої інстанції відповідно до матеріалів справі: постанови суду від 18 квітня 2008р., матеріалу про відмову у порушення кримінальної справи та матеріалу ОСОБА_3. про адміністративне правопорушення зроблено висновки про наявність у діях відповідача складу адміністративного правопорушення та вини щодо дорожно-транспортної пригоди та її наслідків. Тому доводи апеляційної карги в частині відсутності в діях відповідача вині в ДТП не відповідають матеріалам справи та її фактичним обставинам яки не заперечуються самим відповідачем.
Разом з цим розмір відшкодування визначено судом без достатнього аналізу матеріалів справи у їх сукупності.
Так, приймаючи до уваги в якості доказів розміру матеріальної шкоди, рахунок наданий приватним підприємцем ОСОБА_7 ( л.с.11) суд не врахував, що запчастини які перелічені в рахунку були частково відремонтовані в лютому 2006 року ( л.с.10) у вигляді ремонтно-зварних робіт загального розміру 2420 грн. Т.б. позивач у лютому 2006 року обрав спосіб відшкодування шкоди и в матеріалах справи відсутні докази щодо потреби повторного ремонту або заміни пошкоджених запчастин.
Однак, як видно з протоколу огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_5. ( з матеріалів щодо відмови в порушені кримінальної справи) в автомашині позивача пошкоджено: капот, передній бампер, решітка радіатора, ліве та праве крило, передні фари. З переліку пошкоджень (л.с.10), Смірновім не були відремонтовані фари, решітка радіатора, фільтр та патрубки радіатора ( з переліку який складено в рахунку на л.с.11), а всього на суму 8736 гривень.
Відповідно до ст..29 Закону України « про обов’язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Як вбачається з матеріалів розрахунку розмірі шкоди якій зроблено страховою компанією спрацьованість автомашині позивача складає 70 % , що від суммі нарахувань за запчастині складає 2633,40 грн. (8736:100 х 30 %). При цьому суд виходить з спрацьованості автомашини у розмірі 70 %, що видно з розрахунків страхової компанії ( л.с.6). Доказів іншого розміру спрацьованості в справі не має.
З урахуванням витрат проведених позивачем у лютому 2006 року на ремонт автомашини 2420 грн.( л.с.10) усього розмір відшкодування складає 5053,4 грн.(2633,4 + 2420).
Відповідно до ст.22,29 Закону України « Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шкода заподіяна третій особі відшкодовується страховиком, а в різниці страхувальником.
Як вбачається з розрахунку страхової компанії розмір відшкодування складає 4354 гривні, яку позивач має право одержати у страхової компанії. Позивач в порядку визначеному ст.36 п.3 зазначеного закону нарахування страховика не оскаржував, тому зазначені суми мають бути виключені з сум яки потребують стягнення з відповідача.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню 699,4 гривень ( 5053,4-4354).
Разом з цим, судом підлягає зниженню до 1000 гривень розмір моральної шкоди, оскільки його визначено судом без оцінки усіх обставин справи.
Ні підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду у частині стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає зміненню.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 18 листопада 2009р.у частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди у сумі 34327 грн., та моральної шкоди у сумі 2000 грн. змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 699,40 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 1000 грн.
В іншої частині рішення залишити без змін.
Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: В.М. Сімоненко
Судді: Н.Г. Алєєва
В.С. Зотов