копія
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-350/2010р. Головуючий у першій
інстанції Нестерук В.В.
Категорія 34 Доповідач у апеляційній
інстанції Володіна Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого-судді - Володіної Л.В.,
суддів - Сундукова В.М., Зотова В.С.,
за участю секретаря - Маслова О.О.,
за участю - позивачки ОСОБА_4 та її
представника ОСОБА_5,
- представників відповідачки ОСОБА_6–
ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Севастополя апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_6 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 02 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування збитків, моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, та вточнивши позовні вимоги просила стягнути з відповідачки у відшкодування матеріальних збитків 778187 грн., моральної шкоди – 10000 грн., та судові витрати. Вимоги мотивовані тим, що внаслідок навалювання великої кількості ґрунту при самочинному будівництві на земельній ділянці відповідачки, відбулося обвалення бутової огорожі на земельній ділянці позивачки з боку відповідачки з утворенням нестабілізованої обвальної зони, для усунення наслідків необхідно виконати будівельні роботи вартість яких складає розмір шкоди, чим ОСОБА_4 заподіяна матеріальна та моральна шкода.
У червні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 та просила стягнути з ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 38169,60 грн., та судові витрати. Вимоги мотивовані тим, що внаслідок розробки ґрунту без передбаченого законом дозволу, з застосуванням важкої техніки на земельній ділянці, що належить ОСОБА_4, відбулося сповзання ґрунту з земельної ділянки, що належить ОСОБА_6, чим останній заподіяна матеріальна шкода.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 02 грудня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 778187 грн., моральної шкоди – 2000 грн. У зустрічному позові ОСОБА_6 відмовлено. Вирішене питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, як ухваленого при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушенні норм процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального права, направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
У апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду в частині суми відшкодування моральної шкоди змінити, стягнути з ОСОБА_6 на її користь 10000 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення _осіб, які з’явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з зобов’язання відповідачки відшкодувати заподіяні збитки.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивачці ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу державного майна шляхом викупу від 22.10.1999 року на праві приватної власності належить не закінчений будівництвом жилий будинок, розташований по АДРЕСА_1 (а.с.4-8, 153), який межується з ділянкою по АДРЕСА_2 в м.Севастополі, яка належить відповідачці ОСОБА_6 (а.с.56-61).
На земельній ділянці АДРЕСА_2 зафіксовано будівництво надвірних побудов без дозвільної документації з захопленням проїзного шляху, одночасно в бік ділянки АДРЕСА_1 проведений відвал ґрунту, сміття, встановлена огорожа. На межовій території відбулося руйнування підпірної стіни з виникненням нестабілізовної обвальної зони (а.с.132-134).
З висновку ТОВ „Інститут геокомінтіз” № 21 від 19.05.2009 року вбачається, що на схилі відсипаний ґрунт, висотою 4-5 м, різнорідний за складом, представлений суглинком, будівничим та побутовим сміттям, ґрунт не ущільнений, з порожнечами. Під тиском насипного ґрунту існуюча огорожа з буту зруйнована, ґрунт зміщується на ділянку по АДРЕСА_1 Внаслідок зміщення ґрунтів під асфальтовим покриттям на сусідній ділянці по АДРЕСА_2 виникли порожнини, що загрожує обваленням асфальту та споруд (а.с.70).
Згідно висновку Державної геологічної служби КЗ „Південекогеоцентр” від 02.06.2009 року вертикальний скіс між ділянками № 92 та № 91 виконаний насипними ґрунтами, видима товщина яких досягає 4-5 м. Обвалення насипних ґрунтів між ділянками домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 пов’язані з тим, що при освоєнні ділянки № 91 ґрунти відсипались без попередньої інженерної підготовки, для чого необхідно було скласти проект випереджальної підпірної стінки, що спроможна витримати тиснення відсипаємого ґрунту. Додатковим фактором по зниженню стійкості насипних ґрунтів є їх замочування стоками зливових вод з території ділянки № 91 (а.с. 74-75).
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 465 від 17.09.2009 року причиною пошкодження огорожі домоволодіння АДРЕСА_1, яка розташована на межі з земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_2, було зміщення насипного ґрунту з земельної ділянки АДРЕСА_2 в м.Севастополі. Для усунення подальшого обвалення маси ґрунту необхідно збудувати підпірну стіну між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, так як існуюча раніше огорожа не припинить процес обвалу ґрунту (а.с.86-104).
Суд першої інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, у відповідності до ст.212 ЦПК України оцінив надані докази, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_4 (п.1 ч.2 ст.22, п.2 ч.2 ст.23 ЦК України).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про необґрунтоване зниження судом суми відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає неспроможним, оскільки суд першої інстанції, у відповідності до ст. 23 ЦК України, врахував характер правопорушення, глибину душевних страждань та інші обставини, що мають суттєве значення і, виходячи з принципу розумності, стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
Колегія суддів не може прийняти до уваги довід апеляційної скарги ОСОБА_6 про відсутність на ділянці ОСОБА_4 огорожі з буту, оскільки це спростовується матеріалами справи. З технічного паспорту на жилий будинок по АДРЕСА_1 та плану присадибної ділянки вбачається, що на земельній ділянці розташовані будинок (літ. А, а, а1) та огорожа (№ 1-3) (а.с.118 зв.); згідно договору купівлі-продажу, звіту про оцінку ринкової вартості незакінченого будівництва жилого будинку, в перелік майна, що викупається, увійшла огорожа території, що виконана з буту (а.с.134, 135, 136, 137-139).
Довід апеляційної скарги про те, що суд необґрунтовано стягнув з відповідачки вартість будівництва підпірної стіни, а не суму заподіяних збитків, колегія суддів не може прийняти до уваги, та вважає таким, що не спростовує висновків суду, оскільки відповідно до висновків ТОВ „Інститут геокомінтіз” № 21 від 19.05.2009 року (а.с.70), Державної геологічної служби КЗ „Південекогеоцентр” від 02.06.2009 року (а.с.74-75), судової будівельно-технічної експертизи № 465 від 17.09.2009 року (а.с.86-104) для усунення подальшого обвалення маси ґрунту необхідно збудувати підпірну стіну між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, так як існуюча раніше огорожа не припинить процес обвалу ґрунту.
Колегія суддів також не може прийняти до уваги довід апеляційної скарги про те, що вартість зведення підпірної стіни необґрунтовано завищена, оскільки відповідачкою у порушення ч.1 ст.60 ЦПК України доказів у підтвердження вартості цих робіт у меншому розмірі не надано.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо невиконання ОСОБА_4 своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу від 22.10.1999 року, а також про те, що позивачка не є власником земельної ділянки, на якої розташований об’єкт незакінченого будівництва, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке б призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалюючи рішення про відмову у зустрічному позові ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з його недоведеності.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів.
Доводи ОСОБА_6 про заподіяння шкоди, суду у порушення ст.60 ЦПК України не доведені, спростовуються матеріалами справи (а.с.70).
Довід ОСОБА_6 про те, що суд фактично не розглянув її зустрічний позов, колегія суддів вважає необґрунтованим, порушень норм процесуального права, передбачених ч.3 ст.309 ЦПК України, яки б призвели до неправильного вирішення справи, судом не допущено.
Лист ВАТ „Севастопольгаз” № 13-7071 від 08.12.2009 року, на який посилаються представники відповідачки на підтвердження своїх вимог у суді апеляційної інстанції, висновків суду не спростовує.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягають відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.
Керуючись ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 02 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України у двох місячний строк з дня проголошення.
Головуючий-суддя: /підпис/ Володіна Л.В.
Судді: /підпис/ В.М. Сундуков
/підпис/ В.С. Зотов
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя Володіна Л.В.