УХВАЛА

8 червня 2010 року                                 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                 судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів                     ЧУЖІ Ю.Г., ДЖУГИ С.Д.

при секретарі             ЯНКОВИЧ К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду від 7 травня 2009 р. у справі за позовом Справа № 22ц-2455/10                     Номер рядка статистичного звіту: 57

Головуючий у І-й інстанції КОРОЛЬ Ю.А.

Доповідач КОНДОР Р.Ю.  ОСОБА_1 до Управління ПФУ в м. Ужгороді про зобов’язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «дитині війни», -

встановив:

Управління ПФУ в м. Ужгороді 21 . 07.20 0 9 р. подало апеляційну скаргу на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 07.05.2009 р. Скарга містить клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови, яке мотивується тим, що копію постанови, ухваленої у відсутність відповідача, той отримав лише 01.07.2009 р., через що не мав можливості оскаржити постанову у встановлені законом строки. Просить пропущений з поважної причини процесуальний строк поновити.

Заслухавши доповідь судді, врахувавши, що учасники процесу про судове засідання повідомлялися, особисто або їх представники в засідання не з’явилися, про причини неявки не повідомили, їх присутність при вирішенні даного питання відповідно до ст. 73 ЦПК України не є обов’язковою, обговоривши доводи сторони, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було ухвалено в порядку письмового провадження (ст. 122 ч. 3 КАС України). Копію постанови відповідач одержав 01.07.2009 р. за вх. № 1495/01-1 (а.с. 9-10, 13).

Згідно із ст. 186 ч.ч. 3, 5, 6 КАС України в редакції на час учинення відповідних процесуальних дій, заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі; апеляційна скарга на постанову подається протягом 20-ти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження; заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку; апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява сторони про поновлення процесуального строку доводиться за загальними правилами доказування, сторона у справі на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, як це передбачено нормами КАС України, що застосовувалися на час подачі клопотання (ст.ст. 10, 11, 49, 51, 69-71), і як це випливає з вимог ст. 2 ч. 3, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 57-60 ЦПК України, відповідно до якого здійснюється провадження в справі на час вирішення клопотання. На звернення особи, яка має право на апеляційне оскарження судового рішення, із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження певного строку не встановлено, проте, у заяві мають бути зазначені причини пропуску усього строку на апеляційне оскарження та докази, що підтверджують наявність поважних причин його пропуску.

Вимоги ст. 167 ч. 3 КАС України судом не були дотримані. Разом з тим, клопотання не містить обґрунтування причин тритижневого пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження з часу одержання копії постанови і до моменту подання апеляційної скарги. Доводи відповідача – юридичної особи, від імені якого можуть діяти як керівник, так і інші уповноважені особи, про несвоєчасне одержання копії постанови суду не є достатнім обґрунтуванням пропуску усього строку, про поновлення якого ставиться питання. Факт порушення в певний момент процесуальних прав відповідача не означає виникнення у нього права на задоволення клопотання про поновлення процесуального строку через будь-який час після такого порушення, без належного його умотивування та без урахування встановленого процесуальним законом часу на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги на судове рішення. Не позбавлений був відповідач і права ставити спочатку питання про поновлення строку на подання заяви про апеляційне оскарження. Дані про будь-які обставини, що перешкоджали б відповідачу діяти у належний процесуальний спосіб після одержання копії судового рішення, у справі відсутні.

Відповідно до ст. 73 ч. 1, ст. 294 ч. 3 ЦПК України, які узгоджуються з нормами застосовуваних раніше ст. 102 ч. 1, ст. 186 ч. 6 КАС України, суд може поновити процесуальний строк лише у випадку, якщо такий було пропущено з поважних причин. Відтак, апеляційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для вчинення цієї процесуальної дії, відповідач не довів наявності поважних причин пропуску процесуальних строків, наведені обставини в сукупності не дають підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. 15 ч. 1 п. 2, ст.ст. 73, 294, 315 ЦПК України, Законом України від 18.02.2010 р. № 1691-VI, апеляційний суд –

ухвалив:

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду від 7 травня 2009 р. – відмовити, апеляційну скаргу – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього дня може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий                 Судді