номер провадження справи  32/188/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021                                                                                            Справа №  908/3282/20

м.Запоріжжя Запорізької області   

Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі                 Новасардовій І.В., розглянувши матеріали

За позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця”  (03680, м. Київ,                           вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мокрянський кам`яний кар`єр № 3” (69013, м. Запоріжжя, вул. Загорська, буд. 15, код ЄДРПОУ 25477298)

про стягнення 137 200,00 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Боголіп Ю.В., довіреність від 23.10.2020

від відповідача:  Ємельянова О.О., ордер серія ЗП № 008939

СУТНІСТЬ СПОРУ:

21.12.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява                     № НЮс-01/434 від 15.12.2020 (вх. № 3538/08-08/20 від 21.12.2020) Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мокрянський кам`яний кар`єр № 3” про стягнення 137200,00 грн.

21.12.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3282/20  розподілено судді Колодій Н.А.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2020 справу № 908/3282/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2020 у справі                         № 908/3282/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі                              № 908/3282/20. Присвоєно справі номер провадження 32/188/20. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з клопотанням відповідача та зі складністю спору ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.02.2021, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено  підготовче засідання на 16.02.2021.

Ухвалою суду від 16.02.2021 підготовче засідання відкладено на 01.04.2021, у позивача витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 01.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, оголошено перерву в судовому засіданні на 20.04.2021.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2021, закрито підготовче провадження у справі № 908/3282/20. Здійснено перехід до розгляду справи по суті 20.04.2021. Оголошено перерву в судовому засіданні до 18.05.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем як вантажовідправником, у залізничних накладних на перевезення   невірно зазначено масу вантажу (на 9350 кг менше, ніж зазначено у накладній), що згідно зі ст. 118, 122 Статуту залізниць України є підставою для застосування до відповідача штрафу.

У відзиві, який надійшов до суду 18.01.2021, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилається на ступне:

-          позивачем не надано до суду доказів настання або можливості настання негативних наслідків, спричинених невірним зазначенням ТОВ “МКК № 3” у перевізному документі (накладній) маси нетто, яка фактично становила менше від вказаної, доказів створення цим небезпеки на залізничному транспорті, спричинення збитків залізниці чи іншим учасникам господарських відносин. Разом із тим, залізниця повинна при прийнятті вантажу до перевезення перевірити масу вантажу для уникнення в подальшому обставин, які б зумовили відповідальність залізниці перед вантажовідправником. Однак в подальшому залізницею з власної ініціативи здійснено контрольне переважування на проміжній станції, що унеможливлює встановити: відправником зазначено невірну інформацію в накладній                    № 47058003 чи відбулась втрата вантажу під час перевезення;

-          за результатами зважування вагонів на території ТОВ “МКК № З”, вага продукції завантаженої у вагон і тара склали

5217700369 700 кг24 000 кг

5236928769 500 кг24 000 кг

5331914169 800 кг23 100 кг

5331932369 800 кг23 200 кг

5542052569 800 кг24           000 кг

Підтверджується: актом - специфікацією; протоколом зважування вагонів по відправці; технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (зввт) № 65. 16.07.2020 виконано огляд-перевірку вагів, про що зазначено в технічному паспорті. Відхилень від метрологічних характеристик не виявлено, ваги визнані придатними для зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. Тобто, на дату завантаження (14.10.2020) вищезазначених вагонів, вищевказані ваги своєчасно пройшли огляд-перевірку та були придатними для зважування вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. 16.10.2020 була проведена планова огляд-перевірка, про що свідчить запис в технічному паспорті. Позивачем не надано жодних доказів щодо несправності  вагів відповідача;

-до матеріалів справи долучений витяг з технічного паспорту ЗВВТ № 6 вагонних вагів станція Синельникове І Придніпровської залізниці, власник ЗВВТ - Дніпровська дирекція залізничних перевезень. Відповідно до п. 6, 8 Технічного паспорту на вагонних вагах (далі - Технічний паспорт), дата прийняття в експлуатацію 29.09.2006, строк експлуатації встановлений 10 років, інтервал між оглядами - перевірками ЗВВТ складає три місяці.

В п. 13 технічного паспорту зазначено, що термін експлуатація подовжено до 15.05.2020. Тобто, на дату зважування 15.10.2020 строк експлуатації вагів сплив, а відповідно неможливо посилатися на показання такої техніки. Більш того, зважування перевізником вантажу в процесі перевезення є його односторонньою дією без залучення жодної третьої сторони, зацікавленої або незацікавленої. Тому реальність та об`єктивність даних претензій визиває справедливі сумніви.

З долучених позивачем до позову документів вбачається, що для зважування при   завантаженні  вантажу та  при  перевірці  ваги  на  станції призначення,   були використані різні типи вагів, а саме: відповідач використав вагонні ваги статичні тензометричні, які згідно технічного паспорта передбачають швидкість пересування на вагах під час руху 5 км/год, а без зважування - 5 км/год. А позивач використав при перевірці ваги вантажу 150 тонні вагонні ваги розташовані - колія № 25 ст. Синельникове-1. З паспорта цих вагів вбачається, що швидкість пересування на вагах під час зважування 0 км./год, а без зважування - не більше 3 км. /год.

Відтак, сторони для зважування вантажу застосували різні типи вагів, які вимагають дотримання різних методик зважування.

Між тим, станція Синельникове-1 Придніпровської залізниці є проміжною, фактично транзитною станцією, яка здійснювала контрольне переважування, а не приймала вантаж до перевезення або здійснювала видачу вантажу на станції призначення. Відтак у даному випадку приписи пункту 10 Правил приймання вантажів та пункту 22 Правил видачі   вантажів поширюють свою дію на станцію відправлення Ростуща Придніпровської залізниці та на станцію призначення Рубіжне Донецької залізниці, а не на транзитні станції.

За викладених обставин відповідач вважає, що комерційний акт №453603/131/7 від 15.10.2020 складено з порушеннями, тому підстави для застосування ст. 122 Статуту залізниць України до відповідача відсутні. Просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив, що надійшла 26.01.2021, позивач зазначає наступне:

-          за умовами п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

-          згідно з п. 6.2. рекомендації президії Вищого господарського суду Україні 29.09.2008 за № 04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів що виникають з перевезення вантажів залізницею" роз`яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту, слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

- контрольне зважування вагонів 52177003, 52369287, 53319141, 53319323, 55420525 по станції Синельникове-1 було проведено 15.10.2020 року.На вищевказану дату зважування, поширювались міжповірочний інтервал (державна повірка) від 02.05.2020 року, скріплений відбитком повірочного тавра (печаткою) та огляд-перевірка від 02.08.2020 року. Крім того, на зворотній сторінці титульного аркушу технічного паспорту зроблено запис, що Висновком діагностичного обстеження від 15.05.2020 року №014.02/ВВ.2020 вагам подовжено термін експлуатації до 15.05.2023 року та скріплено печаткою. Оскільки, ЗВВТ Синельникове-1 було вчасно проведено державну повірку, огляд-перевірку, то сумніви Відповідача стосовно можливості зважування вантажів на таких вагах є безпідставними та необґрунтованими.

-          Згідно комерційного акту №453603/127/10 від 15 жовтня 2020 року підписано: начальником станції - Боровик Н.В., заступником начальника станції - Чайкою О.Є., агентом комерційним - Барановою О.М. На підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційного акту було подано до матеріалів позовної заяви: наказ від 25 лютого 2020 року №102 “Щодо призначення  відповідальних працівників станції Синельникове-1 бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів”, посадову інструкцію на Баранову О.М., посадову інструкцій Чайку О.Є., та посадову інструкцію на ОСОБА_1 . Відповідно до п. 5 розділу 2 робочої інструкції агента комерційного ОСОБА_2  до  посадових  обов`язків   ОСОБА_2  входить  контрольне зважування вагонів та остання має право підпису комерційних актів.

04.02.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.02.2021 від відповідача надійшли пояснення.

15.03.2021 від позивача надійшли пояснення по суті спору.

15.03.2021 та 22.03.2021 на адресу суду від позивача надійшли клопотання про доручення доказів до матеріалів справи. Надані документи долучено судом до матеріалів справи.

09.04.2021 від відповідача надійшли узагальнені пояснення по суті спору.  

19.05.2021 від відповідача надійшли додаткові пояснення по суті спору.  

В судому засіданні 18.05.2021 судом, в порядку  ст. 240 ГПК України  проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою “Акорд”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

10.12.2019 року ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» було укладено з ТОВ «ТД «СЛАВСНАБ» договір купівлі-продажу гранітно-щебеневої продукції, на виконання якого 14.10.2020 року кар`єром було здійснено відправлення вагонів №52177003, 52369287, 53319141, 53319323, 55420525 за накладною №47050950 на станцію Рубіжне Донецької залізниці.

В процесі перевезення вантажу 15.10.2020 на проміжній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці в результаті контрольного зважування вагонів, виявлено різницю в масі вантажу між фактичною та зазначеною в перевізному документі у вказаних вище вагонах.

Відповідно до Правил складання актів (ст. 129    Статуту залізниць України), затверджених  наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, за результатами контрольних зважувань 15.10.2020 працівниками залізниці складено комерційний акт                           № 453603/127/10.

В накладній № 47050950 у вагоні №52177003 вказана маса вантажу 69700 кг. Позивачем встановлено, що маса вантажу складає 68100 кг, що на 1600 кг менше, ніж вказано у накладній. В накладній № 47050950 у вагоні № 52369287  вказана маса вантажу складає 69500кг, позивачем встановлено, що маса вантажу складає 68150 кг. що на 1350 кг менше, ніж вказано у накладній. В накладній № 47050950 у вагоні №53319141 вказана маса вантажу 69800кг, позивачем встановлено, що маса вантажу складає 67850 кг. що на 1950 кг менше, ніж вказано у накладній. В накладній № 47050950 у вагоні №53319323 вказана маса вантажу 69800кг, позивачем встановлено, що маса вантажу складає 67750 кг. що на 2050 кг менше, ніж вказано у накладній. В накладній № 47050950 у вагоні № 55420525 вказана маса вантажу 69800кг. позивачем встановлено, що маса вантажу складає 67400 кг, що на 2400 кг менше, ніж вказано у накладній.

Вказаний комерційний акт підписано ДС ОСОБА_1 , ДСЗ Чайка О.Є., агент ОСОБА_2 .

Отже, комерційним актом підтверджено факт неправильного зазначення маси вантажу у накладній.

Позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв`язку із неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у залізничній накладній №47050950 у вагонах №52177003, 52369287, 53319141, 53319323, 55420525  нарахував відповідачу штраф у розмірі 137 200,00 грн з розрахунку: 5488,00 х 5 вагонів х 5 = 137200,00 грн, де 5488,00 – провізна плата за вагон від станції Ростуща Придніпровської залізниці до станції Рубіжне Донецької залізниці; 5 – кількість провізних плат.

Несплата відповідачем штрафу зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з такого.

Відповідно до  ст. 909 Цивільного кодексу України  та  ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 5  ст. 307 Господарського кодексу України  передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі  ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з  Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998  затверджено  Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до п. 5  Статуту залізниць України    на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 6  Статуту залізниць України   накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23   Статуту залізниць України    передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених   наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644   та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених    наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644  (Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Пунктом 37  Статуту залізниць України   встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених    наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема графи "Маса вантажу", якщо вона визначена відправником, та "Спосіб визначення маси".

Згідно з п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених    наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип вагів зазначається в накладній.

У накладній №47050950 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником ТОВ “Мокрянський кам`яний кар`єр №3”. Маса визначена на вагонних вагах 150т тензометричних (без зазначення заводського №).

Відповідно до ст. 24  Статуту залізниць України  вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з п. 52  Статуту залізниць України  на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.

Частиною 1  ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт"  передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Згідно з п. 129  Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1  статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Пунктом 10 Правил складання актів, затверджених   наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Пунктом 12 Правил визначено, що якщо при перевірці вантажу,  який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці  між  даними  акта,  складеного  на  попутній  станції,  і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил.  Цей акт видається одержувачу на його вимогу,  а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

Судом встановлено, що комерційний акт № 453603/127/10, який складений на проміжній станції, підписаний: ДС ОСОБА_1 , ДСЗ ОСОБА_3 , агентом комерційним Барановою О.М., але в розділі “Д” акту зазначено: “При зважуванні та огляді були присутні агент комерційний ОСОБА_2 , ОВР ОСОБА_4 , ВОХР станції Синельникове-1 ОСОБА_5 ”.

Тобто ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не були присутні при зважуванні та огляді вантажу, а повноваження ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на зважування та огляд вантажу позивачем не підтверджені.

При цьому пункт 10 Правил приймання вантажів та пункт 22 Правил видачі вантажів застосовуються на станції відправлення та призначення, а не на транзитній станції.

Як встановлено вище, станція Синельникове-1 є проміжною, фактично транзитною станцією, яка здійснювала контрольне переважування, а не приймала вантаж до перевезення або здійснювала видачу вантажу на станції призначення. Відтак у даному випадку приписи пункту 10 Правил приймання вантажів та пункту 22 Правил видачі вантажів поширюють свою дію на станцію відправлення Ростуща Придніпровської залізниці та на станцію призначення Рубіжне Донецької залізниці, а не на транзитні станції.

В той же час, комерційний акт №453603/127/10 від 15.10.2020 в розділі “Є” підписали заступник начальника станції ОСОБА_6 , комерційні агенти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

В порушення пункту 10 Правил на станції призначення розділ “Є” комерційного акту відповідно до наданих позивачем копій посадових інструкцій підписали два агенти комерційних замість передбачених (вповноважених) Правилами посадових осіб.

Обов`язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3  ст. 129 Конституції України    та    ст. 74 Господарського процесуального кодексу України   (далі -    ГПК України) розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України   встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, комерційний акт №453603/127/10 від 15.10.2020 є неналежним доказом у даному спорі.

Така обставина свідчить про необґрунтованість позовних вимог позивача, який не довів належними доказами обставин, які входять в предмет доказування та мають значення для правильного вирішення даного спору, що, відповідно, є підставою для повної відмови в задоволенні цих позовних вимог.

Судові витрати  позивача по сплаті судового збору відповідно до положень  ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.   

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 травня 2021 року.

Суддя                                                               Н.А. Колодій