АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–1150/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 57 - Мозгова О.А.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Бурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «Дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, -
в с т а н о в и л а :
18 грудня 2009 року ОСОБА_6 звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, посилаючись на те, що він відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 вищезазначеного закону – має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем по справі вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії йому, як дитині війни, протягом 2007 року не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008-2009 років нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити його вимоги, визнавши дії відповідача неправомірними, зобов’язати його нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2007-2008 роки, 11 місяців 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 4 130,10 грн. та поновити пропущений строк для звернення до суду.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області адміністративний позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_6 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 18 грудня 2008 року по 30 листопада 2009 року включно неправомірними.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, який визначений ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 18 грудня 2008 року по 30 листопада 2009 року включно з урахуванням проведених за цей період виплат.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області просить скасувати постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2010 року як незаконну та винести нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону. Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судами до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Застосування судом першої інстанції строків звернення до суду за захистом прав та свобод проведено у відповідності до положень ст.99-100 КАС України.
Зважаючи на дані обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було розглянуто справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на законність ухваленого рішення по справі, а тому відповідно до положень ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань, і апеляційна скарга підлягає до відхилення, а постанова суду першої інстанції до залишення без зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст.303, ст.304, ст.307, ст.308, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України , колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області відхилити.
Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «Дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду - залишити без зміни.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя В.Г. Бородійчук