ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 88-ц/803/17/21 Справа № 172/599/19 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

УХВАЛА

01 червня 2021 року                                                                м. Дніпро

   Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Заворотного К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року за нововиявленими обставинами  у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину в спільній сумісній власності подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин, визнання особистою власністю майна набутого за час окремого проживання у зв`язку з припиненням шлюбних відносин,-

В С Т А Н О В И Л А:

       У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину в спільній сумісній власності подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин, визнання особистою власністю майна набутого за час окремого проживання у зв`язку з припиненням шлюбних відносин.

       В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Визнано за  ОСОБА_2  право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою:  АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю подружжя. Стягнуто з  ОСОБА_1  на користь  ОСОБА_2  судовий збір сплачений ним за подання позовної заяви до суду в сумі 768 грн. 40 коп. Відмовлено ОСОБА_1  у задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_2  про встановлення факту розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин, визнання особистою власністю майна набутого за час окремого проживання у зв`язку з припиненням шлюбних відносин. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1  задоволено частково. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про визнання права власності на 1/2 частину в спільній сумісній власності подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про встановлення факту розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин, визнання особистою власністю майна набутого за час окремого проживання у зв`язку з припиненням шлюбних відносин скасовано в частині задоволення первісних позовних вимог  ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про визнання права власності на 1/2 частину в спільній сумісній власності подружжя. Позовні вимоги  ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про визнання права власності на 1/2 частину в спільній сумісній власності подружжя задоволено. Визнано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою:  АДРЕСА_1  спільною сумісною власністю подружжя  ОСОБА_2  та ОСОБА_1 . Визнано за  ОСОБА_2  право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою:  АДРЕСА_1 , загальною площею 50 кв.м., жилою площею 31,5 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: сарай — Б; сарай — В; цеглова вбиральня — Г; штахетна огорожа -№1. Визнано за  ОСОБА_1  право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою:  АДРЕСА_1 , загальною площею 50 кв.м., жилою площею 31,5 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: сарай — Б; сарай — В; цеглова вбиральня — Г; штахетна огорожа -№1. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що будинок по АДРЕСА_1 було придбано в період шлюбу сторін, та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2  та ОСОБА_1 , а тому первісні позовні вимоги ОСОБА_2  є законними та обґрунтованими. Стосовно зустрічних позовних вимог  ОСОБА_1  вказано, що будь-яких належних доказів на підтвердження того, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 дійсно передав їй кошти НОМЕР_1 тенге від продажу 03 квітня 1996 року належного йому будинку у м.Актюбінську, та за ці кошти 20 серпня 1996 року, дійсно було придбано спірний будинок, матеріали справи не містять. Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту розірвання шлюбу за рішенням народного суду Фрунзенського району м. Актюбінська Казахської РСР від 24 грудня 1986 року та припинення шлюбних відносин, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог в цій частині, оскільки встановлення таких юридичних фактів не передбачено чинним ЦПК України, а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити. ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи апеляційним судом не були встановлені і не могли бути відомі істотні обставини, зазначені у листі Комунальної державної установи “Державний архів Актюбинської області” від 03 серпня 2020 року щодо відсутності копії свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Однак, в книзі реєстрації записів громадянського стану 27 жовтня 1987 року зроблений запис №394 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі рішення Нарсуду Фрунзенського району м.Актюбинська від 24 грудня 1986 року .32-1760. Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 було видано ОСОБА_1 , державне мито не стягувалося. На думку ОСОБА_1 , вказані обставини є нововиявленими, не могли бути відомі на час апеляційного розгляду справи, мають значення для вирішення справи і є істотними для ухвалення правильного рішення у справі. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд переглянути постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року за нововиявленими обставинами,

       Вислухавши думку учасників справи, перевіривши доводи заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

       Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою ст. 423 ЦПК України передбачені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини — це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

       При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

       Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

       При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ст.423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

       Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

       Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю подружжя. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений ним за подання позовної заяви до суду в сумі 768 грн. 40 коп. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_2 про встановлення факту розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин, визнання особистою власністю майна набутого за час окремого проживання у зв`язку з припиненням шлюбних відносин (т.1 а.с.173-177).

       Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1  задоволено частково. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про визнання права власності на 1/2 частину в спільній сумісній власності подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про встановлення факту розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин, визнання особистою власністю майна набутого за час окремого проживання у зв`язку з припиненням шлюбних відносин скасовано в частині задоволення первісних позовних вимог  ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про визнання права власності на 1/2 частину в спільній сумісній власності подружжя. Позовні вимоги  ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про визнання права власності на 1/2 частину в спільній сумісній власності подружжя задоволено. Визнано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою:  АДРЕСА_1  спільною сумісною власністю подружжя  ОСОБА_2  та ОСОБА_1 . Визнано за  ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50 кв.м., жилою площею 31,5 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: сарай — Б; сарай — В; цеглова вбиральня — Г; штахетна огорожа -№1. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50 кв.м., жилою площею 31,5 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: сарай — Б; сарай — В; цеглова вбиральня — Г; штахетна огорожа -№1. В іншій частині рішення суду залишено без змін (т.1 а.с.238-243).

       Постановою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року у нескасованій частині та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року залишено без змін (т.2 а.с.72-77).

Під час розгляду справи апеляційним судом було встановлено, рішенням народного суду Фрунзенського району м. Актюбінська Казахської РСР від 24 грудня 1986 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Реєстрація розлучення сторін у справі за вказаним рішенням суду у відповідних органах реєстрації актів громадянського стану не здійснювалася.

       Таким чином, шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вважається припиненим, оскільки не відбулося реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану за вказаним рішенням суду відповідно до норм законодавства, яке діяло на вказаний період часу (т.1 а.с.238-243).        

       Представником ОСОБА_1  – ОСОБА_4  до заяви про  перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року було надано копію листа Комунальної державної установи “Державний архів Актюбинської області” від 03 серпня 2020 року, в якому повідомляється ОСОБА_1 про те, що згідно книги реєстрації записів громадянського стану 27 жовтня 1987 року зроблений запис №394 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі рішення Нарсуду Фрунзенського району м.Актюбинська від 24 грудня 1986 року №2-1760. Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 було видано ОСОБА_1 , державне мито не стягувалося (т.2 а.с.119).

       Таким чином, із вказаного листа вбачається, що саме ОСОБА_1 було видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , а отже, зазначене свідчить про те, що ці обставини були відомі ОСОБА_1 на момент розгляду справи апеляційним судом.

       Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata — принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40).

       Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць.

       Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Таким чином, зважаючи на те, що вказані у заяві обставини були відомі ОСОБА_1 на час розгляду справи і судом першої інстанції і в апеляційному суді, оскільки у листі Комунальної державної установи “Державний архів Актюбинської області” від 03 серпня 2020 року, повідомляється про те, що згідно книги реєстрації записів громадянського стану 27 жовтня 1987 року зроблений запис №394 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі рішення Нарсуду Фрунзенського району м.Актюбинська від 24 грудня 1986 року №2-1760 і свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 було видано саме ОСОБА_1 , однак таке свідоцтво не було надано ОСОБА_1 під час судового розгляду справи ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді, тому підстави для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами відсутні, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року за нововиявленими обставинами слід відмовити, постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року залишити в силі.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.423, 429 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

       У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину в спільній сумісній власності подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин, визнання особистою власністю майна набутого за час окремого проживання у зв`язку з припиненням шлюбних відносин - відмовити

       Постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину в спільній сумісній власності подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин, визнання особистою власністю майна набутого за час окремого проживання у зв`язку з припиненням шлюбних відносин – залишити в силі.

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

       Головуючий суддя

       Судді