АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
Головуючого Заводян К.І.
суддів: Перепелюк І.Б., Кулянди М.І.
секретар Тодоряк Г.Д.
за участю: представника відповідача Остафійчук Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району м.Чернівців про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення в сумі 4950 гривень, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м.Чернівців від 15 березня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення в сумі 4950грн. за період 2007-2009рр. та просила зобов»язати відповідача виплачувати допомогу на оздоровлення з 2010р.
Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 15 березня 2010 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову Шевченківського районного суду від 15 березня 2010 року, постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки кошти необхідні для виплати не перераховувалися управлінню праці та соціального захисту населення для їх виплат, відповідач такими коштами не відає, а тому стягнути будь-які грошові кошти з відповідача підстав немає, усі виплати на які перераховувалися грошові кошти з бюджету були виплачені позивачці.
З таким висновком погодитись неможна з наступних підстав.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, виплачується постраждалим громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Як вбачається з матеріалів справи, і встановлено судом першої інстанції, позивач є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. та від 22 травня 2008р., відповідач повинен був за 2007- 2008рр. нараховувати та виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до цього ж закону повина бути нарахована та виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2009р.
Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду із зазначеним позовом 05.01.2010р.
Закони та всі нормативні акти, які регулюють питання державної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, внесення змін до законів та зазначені рішення Конституційного Суду України були опубліковані в офіційних засобах масової інформації.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача наполягав на відмову у задоволенні позову у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме відносно нарахувань та виплат за 2009р.
В частині задоволення позову відносно підвищення пенсії за 2007-2008рр. слід відмовити у зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Вимоги позивача про те, щоб зобов»язати відповідача виплачувати допомогу на оздоровлення з 2010р. є безпідставними, оскільки ці виплати передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України , колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 березня 2010 року скасувати.
Визнати діяння управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради м.Чернівців щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік неправомірними.
Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради м.Чернівців нарахувати та виплати ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року в розмірі, встановленому Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже виплачених витрат.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: