УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –

суддів:

при секретарі          

Гайдук В.І.,

Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.

Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_5 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправною бездіяльність щодо здійснення перерахунку та зобов’язання перерахувати та виплатити недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною, а саме донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому позивачка просила поновити їй строк на звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо не здійснення перерахунку та виплати недоотриманої нею допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001, зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити їй суму недоотриманої допомоги, судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено.  

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_5.,  посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права, ставить питання про скасування  постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні задоволення позову.  

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.  

З'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.  

 Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення буз змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивачка  має доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.14) і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, де отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з вересня 2008 року по грудень 2009 року у розмірі 130 грн. щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції Закону України від 27.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Положення зазначеного Закону не визнані неконституційними, а тому суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_5 у задоволенні позову

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіривши справу в повному об’ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308,317 ЦПК України, колегія суддів, -

    УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді