АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1357/ 2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: № 19, 27 Кондрацька Н.М.

Доповідач в апеляційній

Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010  р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.

при секретарі Наконечній М.М.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги представника ВАТ КБ «Надра» - Герасименка Олександра Анатолійовича, ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» Черкаського РУ про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції, за невиконання грошового зобов’язання, упущеної вигоди, компенсації понесених витрат та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

                                                                в с т а н о в и л а :

09.04.2009 р. ОСОБА_7 звернулася в Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до філії ВАТ КБ «Надра» Черкаського РУ про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції, за невиконання грошового зобов’язання, упущеної вигоди, компенсації понесених витрат та відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що 11.03.2008 р. між сторонами було укладено договір № 334205 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» оформлений в рамках Тарифного пакету ТП Турбота (Пенсіонер) № 39406, згідно якого вона передала, а банк прийняв грошову суму вкладу в розмірі 15 952 євро, строком на 12 місяців зі сплатою банком 9,3 % річних. Сплата відсотків здійснюється відповідачем в кінці року.

10.03.2009 р. вона звернувся до відповідача із письмовою заявою, яка містить вимогу повернути суму депозитного вкладу готівкою.

11.03.2009 р. вона особисто звернулася до відповідача з метою отримання суми депозитного вкладу в розмірі 15 951 євро та процентів на суму депозитного вкладу – 1 483,54 євро.

Відповідач відмовив у видачі вказаних сум, мотивуючи тим, що Постановою Правління Нацбанку № 59 від 10.02.2009 р. «Про призначення тимчасової адміністрації у комерційному банку «Надра», з метою створення сприятливих умов для фінансового стану, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 р. по 10.08.2009 р. та призначено тимчасового адміністратора строком на один рік.

Незаконними діями банку їй була завдана матеріальна та моральна шкода, яка полягає в фізичних та душевних стражданнях, тяжких переживаннях щодо долі своїх багаторічних заощаджень. В наслідок матеріальних проблем та безладдя стали виникати сварки, скандали, чого раніше в родині не було, в неї виникли систематичні головні, неврологічні та серцеві болі, порушився сон. Крім того вона не може забезпечити належний догляд та умови життя своєму чоловіку.

Тому позивачка просила суд стягнути з філії ВАТ КБ «Надра» Черкаського РУ на її користь 15 952 євро депозитного вкладу, 1 483,54 євро нарахованих відсотків, 439,12 євро та 466,50 грн. матеріальної шкоди  та 746,50 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси  від 12.08.2009 р. матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_7 направлено до Придніпровського районного суду м. Черкаси, а 10.09.2009 р. справу прийнято до провадження суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси.

В судовому засіданні позивачка збільшила позовні вимоги, надала розрахунки та просила стягнути з відповідача на її користь з підстав наведених в позові 15 952 євро депозитного вкладу, 79,76 грн. індексу інфляції, 4 310,97 грн. 3 % річних, 1 570,63 євро упущеної вигоди, 466,50 грн. витрат позивача на поновлення свого порушеного права та 27 400 грн. моральної шкоди.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з філії ВАТ КБ «Надра» Черкаського РУ на користь ОСОБА_7 15 952 євро депозитного вкладу; 359,25 євро –  три відсотка річних від суми вкладу, а всього 16 311, 25 євро; 30 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на користь держави державне мито в сумі 1700 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права, скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким стягнути з відповідача на її користь 15 952 євро депозитного вкладу, що еквівалентно 191 424 грн., 391,1 євро в еквіваленті 4693,2 грн. –     3 % річних від суми заборгованості, 1 564,55 євро в еквіваленті 18 774,6 грн. – упущеної вигоди, 466,50 грн. витрат позивача на поновлення свого порушеного права та 29 200 грн. моральної шкоди. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник ВАТ КБ «Надра» - Герасименко О.А. в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне їх  відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що вони в частині стягнення суми вкладу та трьох процентів річних є обґрунтованими. В частині стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, упущеної вигоди, реальних збитків та моральної шкоди не підлягають до задоволення, оскільки інфляція на євро не нараховується, позивачкою не доведено, що вона  б реально отримала такий доход, а відшкодування моральної шкоди не випливає з договірних зобов'язань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 11.03.2008 р.  між сторонами був укладений договір № 334205 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» оформлений в рамках Тарифного пакету ТП Турбота (Пенсіонер) № 39406, згідно якого позивачка передала, а банк прийняв грошову суму вкладу в розмірі 15 952 євро. При цьому пунктом 2.2 даного договору передбачено, що строк дії вкладу визначений в дванадцять місяців від дати внесення вкладу на вкладний рахунок, дата повернення вкладу – останній день строку вкладу. Сплата відсотків здійснюється відповідачем в кінці року.

Згідно пункту 3.4.4 Договору відповідач зобов'язується повернути позивачу проценти і вклад  шляхом перерахування коштів на рахунок в останній день строку вкладу, а також у випадках дострокового розірвання договору.

За користування коштами відповідач сплачує позивачу проценти з розрахунку 9,3 % річних (пункт 2.3 Договору).

На виконання умов Договору позивачкою були перераховані на вкладний рахунок відповідача 15 952 євро.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність", на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до пунктів 3.4.3, 3.4.4. Договору відповідач зобов'язаний забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами, сплатити позивачу проценти і повернути вклад шляхом перерахування коштів на рахунок в останній день строку вкладу, а також у випадках дострокового розірвання договору.

Згідно частини 1 статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу (частина 1 статті 1061 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач у порушення умов Договору 11.03.2009 не здійснив повернення позивачці суми вкладу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач порушив умови договору та зобов'язаний повернути позивачці суму вкладу в розмірі 15 952 євро та відсотків річних, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджується наданими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 66 Закону України "Про банки та банківську діяльність" державне регулювання діяльності банків з боку Національного банку України передбачає встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків.

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 р. N 59  в ВАТ КБ "Надра" з 10.02.2009 р. по 10.02.2010 р.  призначена тимчасова адміністрація строком на один рік. Тимчасовим адміністратором Банку призначено фізичну особу - ОСОБА_8. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 10.02.2009 р.  до 10.08.2009 р. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 р. за № 452  термін дії мораторію продовжено до 10.02.2010 р.

Статтею 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Зобов'язання банку з повернення вкладу та процентів за користування коштами настало 11.03.2009 р.

Відповідно до приведеної статті 85 протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів(обов'язкових платежів).

Разом з тим після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Судова колегія вважає, що судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення у відшкодування моральної та матеріальної шкоди, виходячи з наступного.

Цивільний кодекс України містить норми, якими передбачаються випадки, у яких допускається відшкодування моральної шкоди. Стаття 23 ЦК України вказує, що особа має право на відшкодування такої шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому не можна розуміти, що особа має право на відшкодування моральної шкоди в будь-якому випадку, коли її права порушуються. Виходячи з правових норм Цивільного кодексу України, моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом. Порушення договірних зобов'язань особисті немайнові права не зачіпають.

Правовідносини за договором банківського вкладу регулюються параграфом 3 глави 71 Цивільного кодексу України, статтями якого не передбачено відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язання відповідачем та умов договору банківського вкладу.

В підтвердження понесених матеріальних збитків позивачка надала довідку від 05.10.2009 року ТОВКБ «Дельта» про те, що на її ім’я відкрито депозитний рахунок в іноземній валюті  під 12 % річних, таким чином матеріальні збитки це є упущена вигода а. с. 112- 114, 119.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За вимогами ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, умовами відповідальності у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту їх наявності, порушення стороною зобов'язання та причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і завданими збитками. При цьому на кредитора покладається обов'язок доведення факту порушення зобов'язання, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання й понесеними збитками.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачкою не доведено,  наявності умов для покладення на відповідача обов'язку відшкодування збитків за заявленими вимогами, які обґрунтовані правовими підставами, що виникають з  іншого договору банківського вкладу і що вона б реально отримала такий дохід.

Таким чином, суд прийшов до правильного висновку, що дана вимога не підлягає до задоволення.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають. Крім того вони були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.

Рішення  суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

    Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

                    у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Апеляційну скаргу представника ВАТ КБ «Надра» - Герасименка Олександра Анатолійовича відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала  набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий: підпис

Судді:         підписи

Згідно з оригіналом

Суддя                                           Л.І.Василенко